Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.

Епоха неоліту, яку можна назвати революційною дала справді революційні зрушення, насамперед у культурному плані. Якраз в той час розпочалася доместикація тварин, а на кінець VІІІ тис. до н. е. вже існувало землеробство (а отже і окультурені рослини). Виникли перші довготривалі, з перебудовами, а отже багатошарові поселення, де всі шари належали до неолітичної епохи. З’явилися могильники і поховання з прикрасами в межах поселень. Поширилися статуетки тварин та богині матері. Наприкінці епохи існували вже протоміста із захисними мурами.

Подальший ступінь взаємовідносин людини з природою характеризувався все більшою адаптацією першої до умов останньої. Неодмінною ж умовою цих взаємовідносин і характерною їх рисою стало зростання надлишкового і поява додаткового продукту, були обумовлені підйомом у різних галузях виробництва. Особливо ж визначальну роль відіграв подальший розвиток відтворюючого господарства, і подальше виникнення металургії, та інших видів ремісничої діяльності, а також інтенсифікація обміну.

Найсприятливішими умовами для розселення перших землеробів і скотарів, були території біля водоймищ. Саме тут люди могли розвивати і вдосконалювати землеробську техніку. Першим злаком, котрий люди стали спочатку пожинати в дикому вигляді, а потім і сіяти був ячмінь, а потім і інші злаки. Вирощування землеробських культур вимагало від людей створення відповідних знарядь праці. Саме в цей період пануючою являлась так звана „техніка мікролітів” які являли собою кам’яні відщепи, осколки, вставлені у дерев’яні чи кістяні серпи.

Вже в ті далекі часи людство могло похвалитися винайденням таких життєво важливих речей, як лук і стріли, колесо, перші зразки кераміки, що, звичайно ж, у значній мірі посприяло переходу до нового способу життя.

Поряд з цими досягненнями продовжувала розвиватись і техніка обробки каменю, яка в цей період вступає у завершальну фазу свого формування.

Ще одним, якісно новим видом виробництва стало прядіння. Для одержання ниток спочатку використовували волокно деяких рослин, а згодом, із розвитком тваринництва – вовну. Саме прядіння спонукало до винайдення першого маленького колеса (яке, можливо, стало праобразом колеса у транспорті) – прясла, що слугувало за маховичок для веретена. Разом із прядінням виникло мистецтво, в результаті чого було створено штучний продукт – тканину, а також ткацький верстат для її виготовлення.

Наступною рисою переходу на цивілізований рівень розвитку стало поширення водного транспорту. Хоча, потрібно зауважити, що його поширення відбулося лише на певних місцевостях, а в основному поблизу великих рік чи водоймищ. Поряд з водним транспортом виник і наземний. Зразками наземного транспорту тоді були лижі, а також сані і волокуша. Саме з цієї епохи, худоба стає на лише джерелом м’яса, кістки, рогу, вовни, а й тягловою силою.

В епоху неолітичної революції людина намагалася зрозуміти красу, гармонію оточуючого світу і облаштувати не затишний, а іноді і ворожий їй світ. Іде процес пошуку шляхів досягнення гармонійних взаємозв’язків з природою.