Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.

Як і кожне джерело з історії Стародавнього Сходу, закони Хаммурапі вимагають врахування характеру епохи, політичної, культурної історії Месопотамії, яка своєю інтенсивністю, драматизмом закономірно започаткувала найбільш виразну, документовану правову традицію, яку своєрідно акумулювали закони Хаммурапі.

Не мають принципового значення варіанти початку, структури контрольної роботи. Вони не повинні втратити потенціал документованого і джерела, яке характеризує стержневу тенденцію – розвиток і ускладнення суспільних відносин історично обумовлений механізм їх правової регуляції. Є можливість виділити, визначити характеристику господарчу комунікативну різних соціальних груп, їх обов’язки і право по відношенні один до одного, держави, царя, богів.

Потенціал законів Хаммурапі як історичного джерела може бути використаний для вивчення більш предметного розгляду бізнесово-господарчої соціально-політичної, міжнародної сфер.

Тема № 6. Стародавня Урарту.

Займає особливе місце у вивчені цивілізацій Стародавнього Сходу. Система взаємозв’язків населення річкових оазисів, степу, гір дозволяє переконатись в різноплановості його зв’язків, форм історичного життя Географічні границі і природні умови Ірану (рівнина Хузі стан (колиска еламської цивілізації): географічна близькість і спільність історичних доль до інших близькосхідних держав стародавності. Ранні номові держави ІІІ = ІІ тис. до н.е. (міські культури Алтін-Депе і Намазга-Депе) і їхній зв’язок з іншими історичними центрами Стародавнього Сходу (Елам, Месопотамія, долина Інду).

Дравидійське населення Іранського нагір’я (з VI – V тис. до н.е.). Формування ранньоміських культур і номових держав у південно-західному Ірану (кінець ІV – початок ІІІ тис. до н.е.); їхня консолідація в регіональному державу Елам. Політична і військова історія Еламу у ІІІ – І тис. до н.е.; зв'язок Еламу з Міжріччям. Особливості державної організації Еламу (Функції «суккалмаха» - володаря, принцип спадкування його сану). Суспільство й економіка Еламу як приклад третього шляху розвитку суспільств ранньої стародавності.

Заселення Іранського нагір’я народами іранської групи індоєвропейської родини наприкінці ІІ – першій половині і тис. до н.е. Тричленна суспільна структура; господарство, засноване на сполученні оазного землеробства і кочового скотарства. Зороастр (заратуштра) і його релігійно-етичне вчення (початок релігій «осьового часу»): дуалістична доктрина зороастризму, збереження в ньому пережитків племінних культів.

Навідь оглядове знайомство з різноманітними природніми та історичними умовами життя предків стародавніх персів дозволяє зрозуміти чому «батька історії» Геродота сучасники назвали персофілом. Звернення до витоків, військових та культурних перемог персів, переконало античного історика в тому, що вони акумулювали багату патріархальну культуру Стародавнього Сходу, як загальнолюдської архаїчної епохи. Її характеристику і передбачають питання семінарського заняття. Мова йде про спосіб иття зорієнтований на сакральне відношення до природи, світотворящих сил, драматизму дуалістичного вибору, традицію предків, авторитет теократичної, військової еліти.

Особливої уваги заслуговує «Авеста» – найдревніша пам’ятка духовної культури, яка складала основу взаємодії людей зі Світом, подібними собі спираючис на досвід колективного, історичного життя.