Список літератури.

Д ж е р е л а

1. Древнекитайская философия: сб.текстов в 2-х тт. -М., 1972. -Т.1.-С.139,174.

2. Семененко И.И. Афоризі Конфция. -М., 1987.-С.261-301.

3. Афоризмі старого Китая./Пер. с китайского В.В.Малявина. -М., 1991.-С.16-24.

4. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. -М., 1980.-Ч.2.-С.75-111.

Л і т е р а т у р а

1. Васильев Л.С.. Проблемы генезиса китайской мысли., -М., 1989.

2. История китайской философии. Пер. с китайского. - М., 1989.

3. Малявин В.В..,Конфуций-М., 1992.

4. Переломов Л.С.Р.Конфуций: жизнь, учение, судьба. - М., 1993.

5. Слово Конфуция. - М., 1989.

3. Самостійна робота студентів

3.1. Завдання для самостійної роботи

1. Пошуки та відкриття цивілізацій Стародавнього Сходу. Самостійна робота студентів завжди була базовим елементом університетської освіти, закономірним продовженням, конкретизацією лекційної роботи викладача та студента і головне – виявом організованості студента, здатності його системно і творчо оволодівати матеріалом курсу.

Її результативність оцінюється різними формами контролю, балів, передбаченими Положенням про модульно-рейтингову систему оцінювання знань студентів з дисципліни, викладання яких забезпечує кафедра всесвітньої історії.

Основною формою контролю за самостійною роботою студентів з курсів „Стародавнього Сходу” є виступи студентів на семінарських заняттях, рівень знань при написані модульних контрольних робіт, здатність до стилізованого мислення, виявлених при різних формах контрольного опитування, в тому числі і під час лекцій, співбесід.

З урахуванням концептуального змісту курсу „Стародавній Схід”, його конкретно-історичного матеріалу, специфіки першоджерел, неоднозначної літератури радимо скористатись слідуючими науково-методичними рекомендаціями.

Шумери залишили найдревнішу розвинуту писемність, яка в силу різних причин ще за часів ранньої античності стала мертвою. В зв'язку з цим знання історії дешифрування клинопису набуває особливого пізнавального значення. Якщо навчальна література містить узагальнені, чисто констатуючі висновки, то книги В. Замаровського „С початку був шумер”, Е. Церен „Библейские Холмы” знайомить студента з іменами археологів, вчених-філологів, одержимо захоплених витоками, природою людської, суспільної форми життя, а й розкриває лабораторію дослідження самого унікального явища культури - мови. В результаті самостійної роботи студент повинен переконатись в багатоплановості інтуїтивно-символічного характеру піктографічної писемності, побачити наслідки її індивідуальної та суспільної стилізації, усвідомити значення таких понять, як культура, цивілізація, піктограма, клинопис.

2. Історичні реалії стереотипу східного деспотизму. Стереотип східного деспотизму в європейському антикознавстві багато в чому не випадково сформувався під впливом археологічного матеріалу царських палаців Стародавньої Ассирії.

Самостійна робота студента повинна розкрити візуальне, символічне втілення деспотичної влади, її апологетику, побудовану на силі страху, захоплення. Радимо студенту не пожаліти часу на вивчення оцінки загальної культури Ассирійської військової імперії, що паразитувала на культурному знекровленні підкорених народів, яка міститься у Вітхому заповіті.

Відповідні літературні покажчик студент знайде в загальному і тематичному списку літератури, який містить перший україномовний підручник з історії Стародавнього Сходу О. П.Крижанівського.

3. Особливості міфологічного, релігійно-символічного світосприймання.

Як синкретичний, універсальний за рівнями передачі інтуїції, почуттів, думок тип мислення, міфологія є унікальним історичним джерелом, підґрунтям писемної традиції – яка за своїми правилами, законами стилізувала зібрані більшою половиною культурної історії піктограм – знаки, символи, етнічні коди, Час життя, в якому минуле не приноситься в жертву майбутньому. Не випадково саме міфологія може задовольнити метафізичну потребу людини ХХІ ст. в історії. Її перевагою є те, що вона проростає з релігії – вродженого відчуття органічного взаємозв’язку людини зі світом, світотворящими силами.

Давньогрецьке і давньолатинське словникове визначення релігії сфокусували не тільки стадійну, але й світоглядну парадигму традиційного Східного і західно-європейського культурно-історичних типів. Стати свідомим учасником відповідних теоретичних дискурсів і можливо зайняти в них свою позицію студенту сприятиме звернення до витоків культурного життя. Міфологічна і писемна пам'ять древніх допоможуть розчистити від статистичної інформації, упередженості першородне значення вузлових онтологічних понять безцінний досвід, вистражданий нашими предками, феноменальні можливості Природи великої і малої, повчальні уроки їх співіснування. Але ключем до їх відкриття є спеціальне «дешифрування» міфології, античної літератури, яка на рівні філософії – історії, символу – образу її розвинула. Мова йде про залучення неоднозначних методів аналізу, які відповідали б унікальному предмету дослідження – космогонічній картині Світу, глобальним часовим вимірам, різним рівням фіксації людської думки і врешті – соціальним, езотеричним мотивам її носіїв. Саме міфологія засобами фантастики, алегорії здатна відкрити глибинні сторони життя, його багатофункціональність, обраність механізму захисту. Занурюючи нас у вир почуттів, страхів, мрій, повстань вона виводить нас на шлях майбутнього через минуле – морального врівноваження хаосу самознищення. Вона ж відкриває агональне змагання по щаблям культурного сходження виробників – майстрів – художників – царів – громадян. Закони агону мають свою вперту логіку і, без сумніву, різних домінантів. Несправедливим є те, що право самої участі в його змаганнях отримали не всі народи і це право у них відібрала не історія, а історики. У зв’язку з цим, класична антична спадщина давно стала засобом як спекуляцій, так і етнічної ідентифікації, самопізнання через досвід предків, людства. Духовні пам’ятки античності Стародавнього Сходу зберегли історію народження народів, їх випробування рабством зовнішнім і внутрішнім. Вони донесли до нас не випадкові перемоги малих народів і держав над великими, доводячи умовність категорії сили.

4. Досвід неоднозначної взаємодії осідлих, землеробських і кочових суспільств (номадів). Тема представляє інформацію про об'єктивно-природні умови розвитку цивілізацій Близького Сходу. Саме специфіка таких умов як характер ґрунту, наявність та режим річок, опадів, корисних копалин, географічного розташування повинні стати для історика не просто деталями, а висхідними умовами, основою господарчої спеціалізації, в перспективі професійності, системи поділу праці і досить ранньому і результативному торговельному обміну. Зазначені явища, процеси повинні розкрити перед студентами причини драматичних відносин між державами Шумеру і Аккаду і, нарешті, між природним та цивілізованим способами життя.

Спираючись на досліджений матеріал, який містять відповідні розділи підручників, довідників, студент зможе свідомо користуватись такими поняттями, як "річкова" цивілізація, аллювіальний грунт, храмові, общинні землі та інші.

В силу особливих причин, які можливо і складають основний предмет історії як науки, вивчення Стародавнього Сходу стало для західноєвропейського світу способом самопізнання, порівняння своїх досягнень і проблем. В цьому відношенні характерним є неоднозначне розуміння міфологічної традиції Сходу І найдавнішого його народу - шумерів. Якщо для одних мова йде про фантастичну картину світу його сил, яка не містить достовірних знань, а тим більше доказів, то для інших міфи виступають першородною, колективною, символічно-багатозначною пам'яткою, яка дозволяла людині орієнтуватись в минулому, сучасному та майбутньому житті. Оскільки навчальна література не поділяє в повній мірі останні оцінки, радимо студенту-історику поглибити філософські і, відповідно, конкретно-історичні аспекти таких понять, як міфологія, знак, слово, символ, за допомогою праць теоретиків міфологічної школи Лосева А.Ф. „Миф. Число. Сутність” М., 1993, Й.Хейзинга „Хомо луденс” М., 1992.

Конкретний матеріал для аналізу східної та шумерської міфології студент знайде в книзі „Мифы народов мира. Знциклопедия.”: в 2-х томах., М.-1992.

5. Джерела з історії Стародавнього Єгипту. Предметний аналіз джерел з історії цивілізацій стародавнього Сходу має надзвичайне значення для реставрації розуміння минулого, багато в чому несхожого на сучасне, життя людей. В особливій мірі ця закономірність, умова професійного становлення стосується Стародавнього Єгипту. Радимо студенту, опрацьовуючи матеріал як історичної літератури (її список додається в кінці навчально-методичного комплекту), так і спеціального джерелознавства, звернути увагу на специфіку релігійно-міфологічної літератури („Тексти пірамід”, „Книга мертвих”), офіційно-державних архівів, літературно-публіцистичні твори („Розповідь Іпувера”), переконатись, що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу.

Спираючись на вже рекомендовані концептуальні основи аналізу східної міфології, студент має можливість на матеріалі єгипетської усної і, особливо, символічної культури знайти як проникливі відчуття - знання сил природи, так і досягнення суспільно-історичної, релігійно-філософської думки

6. Стародавній світ в оцінках, характеристиках Геродота. „Батько історії”, Геродот, залишив дослідникам унікальне в багатьох відношеннях історичне джерело, що постійно розкриває свої глибини, доводячи титул його автора. Звертаємо увагу студента на його можливості в дослідженні самої складної за витоками і змістом культури цивілізації стародавніх персів, найдревнішого збірника священних релігійно-філософських навчань „Авести”. Геродот безпосередньо вирішив їх знайти і залишив нам опис скіфів, що не можуть знайти могили своїх предків. Можливо, студент зможе продовжити пошуки унікального пересічення культурних традицій східно-слов'янського, євразійського, арійського населення, перечитавши „Скіфію” Геродота і монографію Л.Гумільова „Тысячелетие вокруг Каспия”, Баку, 1991р. Можна бути упевненим, в результаті даного дослідження багато зазначених понять отримають поглиблений, а можливо, істинно геродотський зміст.

В такому контексті поняття Стародавній Схід означає традиційну, стадійно і світоглядно особливу по відношенні до Заходу варіацію історичного життя, зорієнтовану на феноменальність природи, духовності, релігійності, як вродженого відчуття органічного взаємозв’язку людини з світом, світотворящими силами.

В процесі самостійної роботи студент зустрінеться з чисельними словниковими визначеннями культури, цивілізації, які на жаль предметно емпірично „гублять” феномен діяльності, творчості людини, драматизм її морального вибору у відносинах з природою, людьми. З оглядом на ці по суті ключові проблеми буття, культурою можна вважати результативність, досконалість виробничої, суспільно-громадянської, духовно-інтелектуальної діяльності людини.

А цивілізацією – окультурене суспільство мирний спосіб реалізації людьми своїх вічних потреб: жити, жити так, як хочеться, мати гарантію існування (бізнес, право, мораль); прагнення до творчої самореалізації.

7. Храмово-полісна держава шумерів. Тема дає можливість порівняти різні форми суспільно-політичної організації, які існувати в різний час на території саме Месопотамії, а також дослідити їх громадську зрілість, взаємовідносини між землеробсько-полісним (шумерський) та скотарсько-імперським (аккадський) варіантами історичного життя.

Досвід Стародавнього Сходу демонструє взаємозв’язок природного виробничо-бізнесового і політичного факторів суспільного життя. Стереотип східного деспотизму, підстав для виключення якого не має, сприяв спрощеним характеристикам різних за організаційним і цивілізаційним вимірами державних спільнот. Навчальна література, на жаль, переймається переважно їх хронологічною констатацією, узагальнено оцінюючи їх як ранньокласові, рабовласницькі, деспотичні. Тим часом, на території вже Стародавньої Месопотамії виявив себе драматизм співіснування типологічно різних форм історичного життя людей, зорієнтованих на цінності поля і полісу, храму і громадської самоорганізації. Важливо підкреслити, що вони не тільки змагалися між собою, але й живили один одного і саме ці видимі і сховані процеси, вибори і склали головну парадигму всесвітньої історії.

8. Соціальна стратифікація Стародавньої Індії у водійський період. Запропонована тема дозволяє поглибити через аналіз специфіки культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії розуміння витоків та неоднозначного суспільного змісту системи варн і каст в історії Індії і, зокрема, у ведійський період її історії. Дослідити вплив релігій стародавньої індії на регуляцію суспільних відносин, на вироблення таких зразків суспільно-правової думки, як „Артхашастра” та Закони Ману.

9. Витоки держави Ахеменідів. Представляє особливо повчальний історичний досвід конфронтації і мирного співіснування землеробів і кочівників, деспотизму і, нехай не послідовного, але вистражданого шляху «воїнів світла». «Батько історії» Геродот не випадково розгледів в історії стародавніх персів, зазначені риси і закликав Елладу – хронологічну і світоглядну альтернативу Сходу – до пізнання його традиції, як умови подолання відчуження з природнім і соціальним середовищем. Розкриваючи неординарну тему, студент має право на свої варіанти вибору власне першовитоків цього східного народу, який розмовляв на одному з діалектів індоєвропейської мови, виходячи з розуміння різної їх глибини, часових і просторових параметрів: праєвразійська, еламська, лідійська. Переконатись в правильності вибору, аргументації допоможе рекомендований список літератури.

10. Ассирійська військова імперія. Стереотип Східного деспотизму, при всіх спрощеннях найскладнішою з форм життя – людської, соціальної; виник як оцінка архаїчної автократії, яка набула найбільш виразно на досвіді стародавньої Ассирії характеру східного деспотизму. Розкриваючи тему контрольної роботи студент повинен враховувати вплив на утворення, характер Ассирійської держави їх географічного розташування (пересічення основних караванних шляхів), наявні природні людські ресурси, вплив зовнішньої не тільки військової, але й торгівельної експансії, які невидимі живили одна одну. Спираючись на чисельні джерела, надписи на скелях царів-депотів, Ветхий завіт, необхідно підкреслити на жаль класичні методи політики військових імперій – диктат сили, страх підкорених народів та їх культурне знекровлення. Не обмежуючись формальним констатуванням старосередньо-новоассирійської історії необхідно розкрити джерела сили цієї держави та причини поразки причому не тільки військово-політичної, але й цивілізаційної, в чому допоможуть неперевершені за своїм моральним змістом оцінки пророків.

11. Дарій І, як політик-реформатор. З’ясовуючи обставини приходу до влади Дарія І в 522 р. до н.е. не треба забувати, що він був живим продовженням особливої традиції Стародавньої Персії. Стародавня Персія представляє особливо повчальний історичний досвід конфронтації і мирного співіснування землеробів і кочівників, деспотизму і, нехай не послідовного, але вистражданого шляху «воїнів світла». «Батько історії» Геродот не випадково розгледів в історії стародавніх персів, зазначені риси і закликав Елладу – хронологічну і світоглядну альтернативу Сходу – до пізнання його традиції, як умови подолання відчуження з природнім і соціальним середовищем. Розкриваючи неординарну тему, студент має право на свої варіанти вибору власне першовитоків цього східного народу, який розмовляв на одному з діалектів індоєвропейської мови, виходячи з розуміння різної їх глибини, часових і просторових параметрів: праєвразійська, еламська, лідійська.

Приділивши предметну увагу змісту самих реформ Дарія І зверніть увагу на і з них, які сприяли стабілізації життя імперії Ахеменідів подоланні не тільки територіальної але й культурної ізоляції підкорених ними народів. Можливо, професійне читання Бегістунського надпису «Історії Геродота» дозволить з’ясувати чому греки називали історика «персофілом».

12. Батьківщина біблейських пророків. Тема контрольної роботи навертає до особливого району Стародавнього Сходу, в якому пересікалися не тільки його сухопутні, а різні траєкторії культурно-історичного розвитку. Драматизм їх співіснування закономірно породив написану особливими лідерами традиційної доби – пророками моральну історію старших і молодших народів. Є можливість використати матеріал, який характеризує строкату природніми умовами, традиціями, правами частину Сходу, пересічення на прикладі стародавньої Іудеї уроків «вавілонських єгипетських полонів» колективної та особистої творчості на терені історії, як вчительки життя. Не допускають профанацій коментарі висловів, повчань самих пророків, в зв’язку з їх історико-філософським, езотеричним змістом.

Запорукою цього стане звернення до таких досліджень посібників, які базуються на історичній свідомості древніх, враховують характер епохи і врешті парадигми буття людини ХХІ ст.

3.2. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання.

1. Дослідити етапи відкриття цивілізацій Стародавнього Сходу:

а) Шумерської

б) Єгипетської

в) Хеттської

2. Розкрити культурно-історичний зміст міфологічної традиції Стародавнього Єгипту, Індії, Середньої Азії.

3. З’ясувати історичні та міфологічні аспекти (Поеми «про Гільгамеша»).

4. Оцінити суспільно-політичну організацію Стародавніх Шумерів на основі порівняння її з державою Аккаду, Елламу.

5. З’ясувати витоки держави Ахеменідів, іраномовної, Авестійської традиції.

6. Розкрити історичний зміст характеристики Геродотом скіфського Світу.

7. Порівняти погляди на державу представників суспільної думки Стародавнього Китаю епохи Джаньго.