Список літератури

Д ж е р е л а

1. Геродот. «История в дев’яти книгах».-Л., 1972.-С, 61-86, 88-97, 117; 166.

2. Хрестоматия по истории Древнего Востока.-М., 1963.С.-356-358.

3. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч..-М., 1980.Ч.2.-С.24-32.

4. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч..-М., 1963.-С.358-364.

5. Тематическая хрестоматия по истории древнего мира.// Древний Восток. -Вып.1.-М., 1963.-С.134-143.

6. Хрестоматия по истории древнего мира: в 3 ч.-М., 1950. -Ч.1.-С.255-263.

7. Литература Древнего Востока. Тексты. - М., 1984.

Л і т е р а т у р а

1. Авеста. Перевод И.М. Стеблин-Каменский. –Душанбе, 1990.

2. Бойс М. Зороастрийцы: верования и обычаи. Пер.с англ. -М., 1987.

3. Дандамаев М.А. Политическая история Ахеменидской державы.-М., 1985.-С.64-108.

4. Дандамаев М.А., Луконин В.Г. Культура и экономика древнего Ирана..-М., 1980.-С.105-140, 186-216, 228-242.

5. Дорошенко Е.А.Зороастрийцы в Иране; историко-этнографический очерк..-М., 1982.

6. История Ирана..-М., 1977.-С.47-62.

7. Маковельский А.О. Авеста. – Баку, 1960.

8. Фрай Р.Наследие Ирана. Пер.с англ.-М., 1977.-С.125-161.

Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».

(4 год.)

Мета: „Суспільно-політична організація Стародавньої Індії у ведійський період (сер. ІІ-сер. І тис. до н. е.” поглибити через аналіз специфіки культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії розуміння витоків та неоднозначного суспільного змісту системи варн і каст в історії Індії і, зокрема, у ведійський період її історії. Дослідити вплив релігій стародавньої індії на регуляцію суспільних відносин, на вироблення таких зразків суспільно-правової думки, як „Артхашастра” та Закони Ману.

План

1. Характеристика джерел основних періодів історії Стародавньої Індії.

2. Історичні умови становлення системи варн у ведійських період.

3. Характеристика соціальної ролі варн за літературними джерелами.

4. Рабство та інші форми соціальної залежності в Стародавній Індії.

Контрольні запитання.

1. У чому полягає специфіка джерел з історії Стародавньої Індії?

2. Що являють собою «Веди»?

3. Яку цінність являють собою «Артхашастра» та «Дхармашастра» як історичне джерело?

4. Назвіть основні періоди які виділяються в історії Стародавньої Індії?

5. Чому період освоєння Північно-Східної Індії «аріями» має назву ведійський?

6. Які наймогутніші тогочасні держави ,що знаходилися в долині р. Гангу, вам відомі?

7. Назвіть історичні передумови становлення системи варн у ведійський період.

8. Що являла собою «варна» та на які категорії, згідно неї, поділялося населення Індії?

9. Хто такі були «недоторкувані»? Опишіть їх статус та права в державі.

10. Які форми власності існували в Стародавній Індії?

11. Яку роль у суспільстві виконувала община?

12. Перерахуйте основні джерела рабства та вкажіть його особливості.

Методичні рекомендації.

Приступаючи до розгляду даної теми потрібно враховувати той факт, що джерельна база вказаного регіону вкрай обмежена та представлена майже виключно писемними пам’ятками. З релігійно-філософських пам’яток які містять інформацію про релігійне та громадсько-правове життя староіндійського суспільства, найбільшу цінність являють священні книги Веди, релігійно-філософські та наукова трактати Сутри та Шастри. Цінним історичним джерелом, що стане у нагоді студентам при вивченні даної теми є «Артхашастра» та «Закони Ману»,але потрібно враховувати, що ці першоджерела суттєво відрізняються від раніше відомих джерел і носять яскраво виражений класову направленість. Вони створювались та редагувались на протязі ряду віків і до нас дійшли в пізніх редакціях. Ці джерела відображають суспільні відносини довготривалого періоду розвитку з наслойкою різних епох існування рабовласницького суспільства в Індії. Не можливо оминути і такі грандіозні епічні поеми як «Махабхарата» та «Рамаяна», які є справжньою енциклопедією побуту й традицій стародавніх індійців.

При зясуванні історичних умов створення Індської держави, цікавим питанням має стати розгляд унікальності основних вогнищ Індської цивілізації – міст Мохенджо-Даро та Хараппи; заселення Північної Індії аріями та виникнення держав у долині Гангу саме у Ведійський період, бо саме цей період посідає важливе місце при вивченні історії Індії, як період закладення соціальних та економічних умов для розвитку цивілізації.

Найбільшу увагу студентам потрібно приділити висвітленню і характеристиці системи варн, як найдавнішої форми стратифікації індійського населення, виділити основні заняття, права та обов’язки членів кожної варни, проаналізувати взаємовідносини між членами різних варн, зрозуміти особливості стародавньоіндійської общини та сімейних відносин, дослідити і виділити специфіку індійського рабства та інших форм соціальної залежності,розкрити принципову відмінність кастового ладу від варн, та з’ясувати їх вплив на подальший історичний, соціально-політичний, економічний, культурно-релігійний розвиток країни.

Реферати:

1. Культурні досягнення Стародавньої Індії.

2. Релігія Стародавньої Індії.

З релігійно-філософських пам’яток які містять інформацію про релігійне та громадсько-правове життя староіндійського суспільства, найбільшу цінність являють священні книги Веди, релігійно-філософські та наукова трактати Сутри та Шастри. Цінним історичним джерелом, що стане у нагоді студентам при вивченні даної теми є «Артхашастра» та «Закони Ману»,але потрібно враховувати, що ці першоджерела суттєво відрізняються від раніше відомих джерел і носять яскраво виражений класову направленість. Вони створювались та редагувались на протязі ряду віків і до нас дійшли в пізніх редакціях. Ці джерела відображають суспільні відносини довготривалого періоду розвитку з наслойкою різних епох існування рабовласницького суспільства в Індії. Не можливо оминути і такі грандіозні епічні поеми як «Махабхарата» та «Рамаяна», які є справжньою енциклопедією побуту й традицій стародавніх індійців.

При зясуванні історичних умов створення Індської держави, цікавим питанням має стати розгляд унікальності основних вогнищ Індської цивілізації – міст Мохенджо-Даро та Хараппи; заселення Північної Індії аріями та виникнення держав у долині Гангу саме у Ведійський період, бо саме цей період посідає важливе місце при вивченні історії Індії, як період закладення соціальних та економічних умов для розвитку цивілізації.

Найбільшу увагу студентам потрібно приділити висвітленню і характеристиці системи варн, як найдавнішої форми стратифікації індійського населення, виділити основні заняття, права та обов’язки членів кожної варни, проаналізувати взаємовідносини між членами різних варн, зрозуміти особливості стародавньоіндійської общини та сімейних відносин, дослідити і виділити специфіку індійського рабства та інших форм соціальної залежності,розкрити принципову відмінність кастового ладу від варн, та з’ясувати їх вплив на подальший історичний, соціально-політичний, економічний, культурно-релігійний розвиток країни.