
- •Мета викладання дисципліни.
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.
- •Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.
- •Форми контролю знань і критерії оцінки.
- •Навчальна програма дисципліни
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
- •Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
- •Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
- •Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
- •Тема 6.Стародавня Ассирія.
- •Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
- •Тема 8. Стародавні держави Аравійського півострова.
- •Тема 9.Стародавня Індія.
- •Тема 10. Стародавній Китай.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Тематика та зміст лекцій
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу
- •2.4. Рекомендована література
- •2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.
- •Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 3 – 4. Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 12 – 13. Тема: «Східний Іран і Середня Азія за «Авестою»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •Семінарське заняття № 14 – 15. Тема: «Соціальний ідеал Конфуція»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Завдання для самостійної роботи
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Тематика курсових робіт
- •Тема № 1. Історія відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема № 2. Перехід від варварства до цивілізації на матеріалі Стародавнього Сходу.
- •Тема № 3. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії.
- •Тема № 4. Характеристика господарства Стародавніх Шумерів.
- •Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.
- •Тема № 6. Стародавня Урарту.
- •Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.
- •Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.
- •Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.
- •Тема № 10. Гільгамеш міфологічний та історичний.
- •Тема № 11. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
- •Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.
- •Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.
- •Тема № 14. Політика правителів Стародавньої Ассирії.
- •Тема № 15. Соціальний ідеал Конфуція.
- •Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.
- •Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.
- •Тема № 18. В пошуках стародавньої Трої.
- •Тема № 19. Старовавілонське суспільство згідно законів Хаммурапі.
- •Тема № 20. Утворення держави Ахеменідів.
- •Тема № 21. Культурно-побутові реалії Стародавнього Сходу за епосом про Гільгамеша.
- •Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.
- •Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.
- •Тема № 24. “Історичні записки” Сима Цяня як історичне джерело.
- •Тема № 25. Особливості історико-культурного розвитку Стародавнього Китаю.
- •Тема № 26. Епічні пам’ятки Стародавньої Індії як історичне джерело.
- •Тема № 27. Культурні досягнення Стародавнього Сходу.
- •4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні роботи та методичні рекомендації до них.
- •Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
- •Тема 3. Стародавні шумери
- •Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
- •Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
- •Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
- •Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства
- •Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
- •Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
- •Тема 10. Стародавня Персія
- •Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
- •Тема 12. Реформи Дарія і та їх історичне значення.
- •Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
- •Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело
- •Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.
- •Тема 16. Стародавні хетти
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.
- •5. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Тексти
- •5.2. Праці античних авторів
- •5.3. Підручники, навчальні посібники
- •5.4. Науково- популярні праці
- •5.5. Енциклопедії і словники
- •5.6. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.
Список літератури
Д ж е р е л а
Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. - М., 1980.-Ч.1-С.271-291.
Хрестоматия по истории Древнего Востока. - М., 1963.-С.309-326.
Л і т е р а т у р а
Гарни О.Р Хетты. Пер.с англ.-М., 1987.-С.74-94.
Георгадзе Г. Очерки по социально-экономической истории Хеттского государства.-Тбилиси, 1973.-310 с.
История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации.- Ч.2. Передняя Азия. Египет.-М., 1988.-С.134-142.
История древнего мира. - Ч.1. Ранняя древность.-М., 1983.-С.196-213.
Маккуин Дж. Хетты и их современники в Малой Азии; Пер.с англ.-М., 1983.-С.61-90, 112-118.
Менабде Є.А.Хеттское общество. Экономика, собственность, семья и наследие.- Тбилиси, 1965.-232 с.
Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
(4 год.)
Мета: „Реформи Дарія І за „Історією” Геродота та Бехістунським написом” на основі зазначених джерел, наукової літератури, яка дозволить реконструювати історію кочових імперій (наприклад, Л.Н. Гумільов „Тысячелетие вокруг Каспия”.,Б.,1991, „Древние тюрки”., М., 1993) дослідити витоки, етапи становлення імперії Ахеменідів, розкрити відповідно зміст реформ Дарія І як спосіб подолання не тільки політичної кризи, зміцнення чергової східної деспотії, але й за свідченням „персофіла” Геродота – засіб подолання економічної, політичної, культурної ізоляції різного природньо та історично населення Сходу.
Список літератури, джерел додається.
План
1. Характеристика джерел з історії стародавніх персів, традиції Авести.
2. Причини політичної кризи в імперії Ахеменідів.
3. Реформи Дарія І в галузі економіки та управління (податково-грошова, військова-адміністративна).
4. Значення рефом Дарія І.
Контрольні запитання.
На які основні групи поділяються джерела з історії Стародавньої Персії?
У чому полягає цінність «Авести» як історичного джерела?
Що собою являв Бехістунський напис?
Хто із античних авторів висвітлював у своїх працях історію Персії?
Назвіть причини та наслідки політичної кризи в імперії Ахеменідів.
Опишіть як прийшов до влади Дарій І?
Перерахуйте мету реформ проведених Дарієм І. В чому їх історичне значення?
Як називалася впроваджена Дарієм І грошова одиниця?
Хто такі « безсмертні»? Яку роль відіграла реформа спрямована на реорганізацію системи війська?
Окресліть кордони Ахеменідської держави за правління Дарія І.
Методичні рекомендації.
У процесі вивчення джерел з історії стародавньої Персії необхідно виділити готуючись до семінарських занять головні, відомий напис Дарія І на Бехістунській скелі та роботу грецького історика V ст. до н.е. Геродота «Історія у дев’яти книгах», яка містить безліч цінних відомостей з історії Перської держави та греко-перських воїн. Університетськими студіями мають стати розвідки легендарних та історичних аріїв, Авести, усвідомлення її цивілізаційного значення. Вони будуть сприяти неформальному з’ясувані витоків та її утвердження.
У подальшому необхідно зосередитись на таких важливих питаннях, як становлення держави Ахеменідів, як імперії, причин її політичної кризи, шляхи її подолання. Досить виразними при цьому виступають політичні реалії приходу Дарія І до влади, шляхи її легітимізації. Вивчаючи його реформи, радимо розмежувати завойовницьку політику, методи та форми поневолення інших держав, зокрема, областей Середньої Азії, Фракії, Македонії, північно-західної частини Індії і засоби мирного врегулювання життя надзвичайно строкатого культурно-соціального населення. Зразки об’єктивного історичного аналізу як Сходу так і Еллади дає «батько історії» персофіла Геродот. Необхідно розглянути уривки із «Історію» Геродота, що дасть можливість студентам з’ясувати, яким чином була організована як експлуатація так і примирення підкорених персами областей. Відомості, приведені Геродотом з цих питань, доповнять напис про будівництво палацу в Сузах та уривок із «Економіки» Ксенофонта, грецького письменника кінця V – початку IV в. до н.е., який також предметно, зацікавлено досліджував культурну і державну традиції стародавніх персів, яка пересіклася з долею слов’янських народів.
Наступним етапом у процесі вивчення теми має стати розгляд власне реформ здійснених Дарієм І, зокрема в галузі управління та економіки (податково-грошова, військово-адміністративна) та аналіз їх наслідків і значення. При вивченні цього питання потрібно звернути увагу на те, що проведення реформ Дарієм І було зумовлене рядом причин, зокрема відсутність міцних зв'язків між частинами перського царства, проблемою подолання відчуження не тільки соціального, але й релігійно культурної. При цьому слід враховувати й те, що Дарій І не був впевнений у надійності своєї влади тому мусив вдатися до цих заходів з метою централізації влади в державі, вирішуючи зазначені проблеми переважно силовими, деспотичними методами. Критика останніх не повинна знецінити високий рівень організації, комунікативності життя небаченої за масштабами держави, свідоме прагнення Дарія І використати комерційні важелі, найдревнішу пошту, релігійну толерантність, залишаючись проповідником бога світла, добра. Радимо особливо вдумливо підійти до різноманітної літератури, яка висвітлює витоки та зміст найдревнішої пам’ятки духовної культури – Авести, яка мала вплив на всі світові релігії, ввібравши драматичний досвід взаємо існування різних форм життя, актуалізуючи проблему морального вибору людини, на рівні космологічних наслідків.
Навідь оглядове знайомство з різноманітними природніми та історичними умовами життя предків стародавніх персів дозволяє зрозуміти чому «батька історії» Геродота сучасники назвали персофілом. Звернення до витоків, військових та культурних перемог персів, переконало античного історика в тому, що вони акумулювали багату патріархальну культуру Стародавнього Сходу, як загальнолюдської архаїчної епохи. Її характеристику і передбачають питання семінарського заняття. Мова йде про спосіб иття зорієнтований на сакральне відношення до природи, світотворящих сил, драматизму дуалістичного вибору, традицію предків, авторитет теократичної, військової еліти.
Реферати:
1. Культурні досягнення стародавніх персів, скіфів.
2. Історико-культурний зміст зороастрійського віровчення та Авести.
Особливої уваги заслуговує «Авеста» – найдревніша пам’ятка духовної культури, яка складала основу взаємодії людей зі Світом, подібними собі спираючис на досвід колективного, історичного життя. Розкрити сильні і слабі сторони патріархальної традиції допоможе матеріал з історії усіх цивілізацій Стародавнього Сходу і в особливій мірі спільнот Середньої Азії, досвіду співіснування землеробського і кочового населення.