
- •Мета викладання дисципліни.
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.
- •Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.
- •Форми контролю знань і критерії оцінки.
- •Навчальна програма дисципліни
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
- •Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
- •Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
- •Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
- •Тема 6.Стародавня Ассирія.
- •Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
- •Тема 8. Стародавні держави Аравійського півострова.
- •Тема 9.Стародавня Індія.
- •Тема 10. Стародавній Китай.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Тематика та зміст лекцій
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу
- •2.4. Рекомендована література
- •2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.
- •Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 3 – 4. Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 12 – 13. Тема: «Східний Іран і Середня Азія за «Авестою»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •Семінарське заняття № 14 – 15. Тема: «Соціальний ідеал Конфуція»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Завдання для самостійної роботи
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Тематика курсових робіт
- •Тема № 1. Історія відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема № 2. Перехід від варварства до цивілізації на матеріалі Стародавнього Сходу.
- •Тема № 3. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії.
- •Тема № 4. Характеристика господарства Стародавніх Шумерів.
- •Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.
- •Тема № 6. Стародавня Урарту.
- •Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.
- •Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.
- •Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.
- •Тема № 10. Гільгамеш міфологічний та історичний.
- •Тема № 11. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
- •Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.
- •Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.
- •Тема № 14. Політика правителів Стародавньої Ассирії.
- •Тема № 15. Соціальний ідеал Конфуція.
- •Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.
- •Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.
- •Тема № 18. В пошуках стародавньої Трої.
- •Тема № 19. Старовавілонське суспільство згідно законів Хаммурапі.
- •Тема № 20. Утворення держави Ахеменідів.
- •Тема № 21. Культурно-побутові реалії Стародавнього Сходу за епосом про Гільгамеша.
- •Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.
- •Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.
- •Тема № 24. “Історичні записки” Сима Цяня як історичне джерело.
- •Тема № 25. Особливості історико-культурного розвитку Стародавнього Китаю.
- •Тема № 26. Епічні пам’ятки Стародавньої Індії як історичне джерело.
- •Тема № 27. Культурні досягнення Стародавнього Сходу.
- •4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні роботи та методичні рекомендації до них.
- •Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
- •Тема 3. Стародавні шумери
- •Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
- •Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
- •Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
- •Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства
- •Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
- •Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
- •Тема 10. Стародавня Персія
- •Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
- •Тема 12. Реформи Дарія і та їх історичне значення.
- •Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
- •Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело
- •Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.
- •Тема 16. Стародавні хетти
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.
- •5. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Тексти
- •5.2. Праці античних авторів
- •5.3. Підручники, навчальні посібники
- •5.4. Науково- популярні праці
- •5.5. Енциклопедії і словники
- •5.6. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.
Список літератури
Д ж е р е л а
Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. -М., 1980.-Ч.1-С.30-56.
Хрестоматия по истории Древнего Востока . -М., 1963.-С.55-76.
Тематческая хрестоматия по истории древнего мира . Древний Восток, -Вып.1. -М., 1963.-С.46-75.
Петенсе ІІІ. Древнеегипетская проза.-М., 1978.-С.207, 222-240, 243-248.
Сказки и повести Древнего Египта. -Л., 1979.
Л і т е р а т у р а
Берлев О.Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего царства.-М., 1978. -С.367.
Берлев О.Д. Трудовое население Египта в эпоху Среднего царства.-М., 1972. -С.364.
Васильев Л.С.. История Востока. -М., 1993.
Всемирная история: в 10 тт.-М., 1955.- т.1.-С.266-279, 284-285.
История Древнего Востока зарождение древних классовых обществ и первых очагов рабовладельческих цивилизаций. - Ч.2.Передняя Азия.Египет.-М., 1988.-С.415-421.
Эйдельман Н. Произошло же...// Знание-сила.-1985.-№ 7.-С.37-40.
Речение Ипувера. Дейденский папирус № 344. Социальный переворот в Египте в конце Среднего царства /около 1750 года до н.е./ -М., Л. 1935.
Тураев В.А. История Древнего Востока. - Л., 1935.
Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
(2 год.)
Мета: З’ясувати історичні умови утворення держави Стародавніх хеттів, їх суспільно-правової традиції як традиційних зразків правової регуляції розвитку і ускладнення суспільних відносин.
План
1. Характеристика джерела.
2. Економіка хеттів (сільське господарство, ремесло, торгівля).
3. Суспільний устрій (система землеволодіння і землекористування, рабовласництво, залежне нерабське населення, патріархальна сім’я).
Контрольні запитання.
Перерахуйте найвидатніші археологічні дослідження що проводилися на території Стародавньої Анатолії.
Назвіть особливості природно-кліматичних умов даного регіону.
Як вплинув поліетнічний склад населення Анатолії на її подальший розвиток?
Яка галузь господарської діяльності становила основу економічного життя хеттів?
Яка роль у господарстві хеттів належала скотарству?
Назвіть основні сільськогосподарські культури вирощувані в даній місцевості.
Чому залізо не отримало широкого господарського застосування в Хеттській державі?
На якому рівні розвитку перебувала хеттська торгівля? Назвіть основні товари експорту та імпорту.
Що таке «панкус»?
У власності яких категорій населення перебувала земля в хеттській державі?
Перерахуйте джерела рабства стародавніх хеттів.
Що являв собою, притаманний хеттським сімейно - патріархальним традиціям, левірат?
Методичні рекомендації.
З метою усвідомлення особливого статусу хеттів серед народів Стародавнього Сходу й розуміння ролі та значення хетської традиції в порівнянні з шумеро-вавилонською й єгипетською традиціями, необхідно, насамперед, розглянути питання щодо його витоків на основі детального аналізу джерельної бази. Зосередити увагу слід на специфіці хетських писемних пам’яток, які здебільшого представлені історичними та політичними текстами: царськими анналами, міжнародними договорами, дипломатичною кореспонденцією, документами соціально-економічного змісту, юридичними актами, релігійними текстами тощо. Особливої уваги заслуговує розгляд хетського варіанту договору між єгипетським фараоном Рамзесом ІІ та хетським царем Хаттусілісом ІІІ, який відображає політичне партнерство на паритетних засадах. При розгляді археологічних досліджень Східної Анатолії, де склалася Хеттська держава, необхідно приділити увагу знахідкам у Зенджірілі, котрі являються пам’ятками пізньохеттської архітектури та мистецтва, а також важливим за результатами розкопкам в Богазької.
Важливе місце при вивченні теми має зайняти питання етногенезу центральноанатолійського населення, яке, доречі, до цих пір залишається предметом наукових дискусій.
Предметної характеристики потребує питання географічного розташування стародавньої Анатолії – півострова між Чорним і Середземним морями, який по праву називають мостом між Європою та Азією. Слід звернути увагу на те, що Анатолія – це регіон кліматичних контрастів між побережними та внутрішніми територіями, які істотно позначалися на господарському побуті населення.
Розглядаючи питання про розвиток економіки хетів, слід звернути увагу на той факт, що основою їхнього економічного життя було сільське господарство, особливе місце в якому належало скотарству. Аналізуючи розвиток ремесла, необхідно виділити високий рівень розвитку таких його галузей як, ковальство, гончарство, теслярство, кравецтво. Характеризуючи розвиток торгівельних відносин у хетській державі потрібно зауважити, що на недостатньому рівні знаходилася система організації внутрішньої торгівлі.
Характеризуючи суспільно-політичний устрій країни, потрібно виділити ряд його особливостей, а саме те, що Хеттська імперія, будучи організованою на федеративних засадах, мала монархічну форму правління, при цьому високе становище займала цариця, яка виконувала також функції верховної жриці. Слід звернути увагу і на причини політичної нестабільності держави хеттів, одним з факторів якої була специфічна, недосконала традиція престолонаслідування. Важливим є аналіз системи землеволодіння і землекористування та з’ясування особливостей хетського рабства, а також специфіки патріархально-сімейного устрою хеттів.