
- •Мета викладання дисципліни.
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.
- •Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.
- •Форми контролю знань і критерії оцінки.
- •Навчальна програма дисципліни
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
- •Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
- •Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
- •Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
- •Тема 6.Стародавня Ассирія.
- •Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
- •Тема 8. Стародавні держави Аравійського півострова.
- •Тема 9.Стародавня Індія.
- •Тема 10. Стародавній Китай.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Тематика та зміст лекцій
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу
- •2.4. Рекомендована література
- •2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.
- •Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 3 – 4. Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 12 – 13. Тема: «Східний Іран і Середня Азія за «Авестою»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •Семінарське заняття № 14 – 15. Тема: «Соціальний ідеал Конфуція»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Завдання для самостійної роботи
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Тематика курсових робіт
- •Тема № 1. Історія відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема № 2. Перехід від варварства до цивілізації на матеріалі Стародавнього Сходу.
- •Тема № 3. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії.
- •Тема № 4. Характеристика господарства Стародавніх Шумерів.
- •Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.
- •Тема № 6. Стародавня Урарту.
- •Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.
- •Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.
- •Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.
- •Тема № 10. Гільгамеш міфологічний та історичний.
- •Тема № 11. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
- •Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.
- •Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.
- •Тема № 14. Політика правителів Стародавньої Ассирії.
- •Тема № 15. Соціальний ідеал Конфуція.
- •Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.
- •Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.
- •Тема № 18. В пошуках стародавньої Трої.
- •Тема № 19. Старовавілонське суспільство згідно законів Хаммурапі.
- •Тема № 20. Утворення держави Ахеменідів.
- •Тема № 21. Культурно-побутові реалії Стародавнього Сходу за епосом про Гільгамеша.
- •Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.
- •Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.
- •Тема № 24. “Історичні записки” Сима Цяня як історичне джерело.
- •Тема № 25. Особливості історико-культурного розвитку Стародавнього Китаю.
- •Тема № 26. Епічні пам’ятки Стародавньої Індії як історичне джерело.
- •Тема № 27. Культурні досягнення Стародавнього Сходу.
- •4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні роботи та методичні рекомендації до них.
- •Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
- •Тема 3. Стародавні шумери
- •Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
- •Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
- •Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
- •Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства
- •Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
- •Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
- •Тема 10. Стародавня Персія
- •Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
- •Тема 12. Реформи Дарія і та їх історичне значення.
- •Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
- •Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело
- •Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.
- •Тема 16. Стародавні хетти
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.
- •5. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Тексти
- •5.2. Праці античних авторів
- •5.3. Підручники, навчальні посібники
- •5.4. Науково- популярні праці
- •5.5. Енциклопедії і словники
- •5.6. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.
Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
(4 год.)
Мета: на основі даних різного типу джерел дослідити розвиток давньоєгипетської держави в Стародавньому Єгипті часів Раннього, Древнього, Середнього та Нового царств. Завдяки аналізу досягнень і втрат загальноєгипетської, централізованої держави з'явиться можливість подолати спрощено політизовану характеристику суспільно-політичної кризи часів Середнього царства, розкрити її наростання з політичного, суспільно-громадянськоговітчуження економічної стагнації. В результаті відмовитись концептуально від ідеалізації громадянської конфронтації як рушійної сили історії знецінення класичних досягнень давньоєгипетської культури.
План
1. Характеристика джерел.
2. Природні умови, населення Стародавнього Єгипту.
3. Періодизація давньоєгипетської державної історії.
4. Причини загострення соціальних протиріч, повстання бідноти і рабів у середині XVIII ст. до н.е.
5. Зовнішня політика Єгипту за часів Нового царства.
Контрольні запитання.
На які основні групи поділяються джерела з історії Стародавнього Єгипту?
Вкажіть хронологічні межі епохи Середнього царства в Єгипті.
Назвіть головні природно-кліматичні особливості Стародавнього Єгипту.
Як вплинула географічна ізольованість на подальший розвиток країни?
Які існують теорії з історії походження стародавніх єгиптян?
Коли почався етап становлення та розвитку державності в Єгипті?
Назвіть основні особливості державного апарату староєгипетської держави?
Яке значення мало будівництво пірамід в Стародавньому Єгипті?
Назвіть основні об’єкти військових походів фараонів Стародавнього Царства.
Вкажіть основні причини загострення соціальних протиріч в добу Середнього Царства.
Окресліть основні причини та наслідки завоювання Єгипту гіксосами.
Методичні рекомендації.
Вивчення даної теми необхідно розпочати з розгляду групи джерел з історії Стародавнього Єгипту, звернути увагу на їх походження та призначення, ступінь вірогідності, з якою вони відображають події. Слід зосередитися на багатій історії археологічних досліджень цієї місцевості, приділити увагу розгляду питань щодо дешифрування давньоєгипетського письма. Безумовно необхідно звернути увагу і на специфіку релігійно-міфологічної літератури Стародавнього Єгипту, зокрема «Тексти пірамід», «Книга мертвих», ознайомитися з літературно-публіцистичними творами наприклад «Розповідь Іпувера» і переконатися що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу.
Необхідно уважно розглянути періодизацію історії Стародавнього Єгипту. На основі даних різного типу джерел порівняти та дослідити характер суспільних відносин часів Раннього, Древнього та Середнього царства.
Слід поглиблено проаналізувати специфічні та самобутні природно-кліматичні умови країни, які значною мірою і зумовили неквапливість її соціально-економічного розвитку та беззаперечно вплинули в подальшому на її релігійне та культурне життя.
При вивченні даної теми детального розгляду потребує питання етногенезу та ментальность населення даного регіону .
Використовуючи джерела необхідно простежити процеси розвитку в Стародавньому Єгипті сільського господарства та його організацію, становлення ремесла і ремісничого виробництва, проаналізувати напрямки торгових експедицій єгиптян.
Приступаючи до розгляду соціальної структури Середнього царства Єгипту, необхідно вияснити наскільки стійким було становище фараонів. Необхідно дослідити структуру адміністративного апарату, з’ясувати наскільки міцними були позиції правителів номів.
Необхідно детально проаналізувати виникнення класового суспільства та держави в долині Нілу. Доцільно також виокремити та з’ясувати основні класові протиріччя в рабовласницькому Єгипті періоду Середнього царства, охарактеризувати основні джерела рабства, порівняти становище в суспільстві трудового населення Єгипту (селян, ремісників, рабів), дослідити форми соціального протесту трудящих мас до початку повстання, зрозуміти які саме соціальні прошарки приймали участь у повстанні, проаналізувавши вивчений матеріал необхідно оцінити характер повстання, виявити причину поразки та його історичне значення.
Вивчення даної теми необхідно розпочати з розгляду групи джерел з історії Стародавнього Єгипту, звернути увагу на їх походження та призначення, ступінь вірогідності, з якою вони відображають події. Слід зосередитися на багатій історії археологічних досліджень цієї місцевості, приділити увагу розгляду питань щодо дешифрування давньоєгипетського письма. Безумовно необхідно звернути увагу і на специфіку релігійно-міфологічної літератури Стародавнього Єгипту, зокрема «Тексти пірамід», «Книга мертвих», ознайомитися з літературно-публіцистичними творами наприклад «Розповідь Іпувера» і переконатися що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу.
Необхідно уважно розглянути періодизацію історії Стародавнього Єгипту. На основі даних різного типу джерел порівняти та дослідити характер суспільних відносин часів Раннього, Древнього та Середнього царства.
Слід поглиблено проаналізувати специфічні та самобутні природно-кліматичні умови країни, які значною мірою і зумовили неквапливість її соціально-економічного розвитку та беззаперечно вплинули в подальшому на її релігійне та культурне життя.
При вивченні даної теми детального розгляду потребує питання етногенезу та ментальность населення даного регіону .
Використовуючи джерела необхідно простежити процеси розвитку в Стародавньому Єгипті сільського господарства та його організацію, становлення ремесла і ремісничого виробництва, проаналізувати напрямки торгових експедицій єгиптян.
Приступаючи до розгляду соціальної структури Середнього царства Єгипту, необхідно вияснити наскільки стійким було становище фараонів. Необхідно дослідити структуру адміністративного апарату, з’ясувати наскільки міцними були позиції правителів номів.
Необхідно детально проаналізувати виникнення класового суспільства та держави в долині Нілу. Доцільно також виокремити та з’ясувати основні класові протиріччя в рабовласницькому Єгипті періоду Середнього царства, охарактеризувати основні джерела рабства, порівняти становище в суспільстві трудового населення Єгипту (селян, ремісників, рабів), дослідити форми соціального протесту трудящих мас до початку повстання, зрозуміти які саме соціальні прошарки приймали участь у повстанні, проаналізувавши вивчений матеріал необхідно оцінити характер повстання, виявити причину поразки та його історичне значення.
Реферат: «Культурні досягнення Стародавнього Єгипту». Предметний аналіз джерел з історії цивілізацій стародавнього Сходу має надзвичайне значення для реставрації розуміння минулого, багато в чому несхожого на сучасне, життя людей. В особливій мірі ця закономірність, умова професійного становлення стосується Стародавнього Єгипту. Радимо студенту, опрацьовуючи матеріал як історичної літератури (її список додається в кінці навчально-методичного комплекту), так і спеціального джерелознавства, звернути увагу на специфіку релігійно-міфологічної літератури („Тексти пірамід”, „Книга мертвих”), офіційно-державних архівів, літературно-публіцистичні твори („Розповідь Іпувера”), переконатись, що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу.
Спираючись на вже рекомендовані концептуальні основи аналізу східної міфології, студент має можливість на матеріалі єгипетської усної і, особливо, символічної культури знайти як проникливі відчуття - знання сил природи, так і досягнення суспільно-історичної, релігійно-філософської думки.