Основи проектування навчально-виховної ситуації

15.1. Види навчально-виховних ситуацій і форми їх організації Навчально-виховна ситуація: поняття і види.

Будь-яка навчально-виховна ситуація дуже складна через систему залежності і взаємин учнів з батьками, сім'єю, вчителями, товаришами в класі, в школі, в іншому навчальному закладі, на вулиці і складної системи їх ставлення до пізнання, спілкування і праці.

Під навчально-виховною ситуацією розуміється сукупність обставин навчальної взаємодії і взаємин тих, хто вчить і тих, хто вчиться, які вимагають ухвалення рішення і відповідних дій або вчинків з боку учасників.

Основними елементами навчально-виховної ситуації є:

• цілі виховання;

• об'єкти виховної дії;

• суб'єкти виховної дії, які приводять в рух педагогічну ситуацію, переводячи її в педагогічне завдання і вирішуючи її.

Навчально-виховні ситуації різноманітні. Загальним моментом може виступати та обставина, що виникають вони в результаті взаємодії між тими, що вступили в контакт – учнями і учителями (батьками). Це дозволяє говорити про те, що у виникнення навчально-виховної ситуації свій внесок вносять і та і інша сторони.

Навчально-виховна ситуація може виступати одиницею аналізу навчально-виховного процесу і включати оцінку навчально-виховної діяльності і рішення задачі від початку до кінця в конкретних умовах.

У діяльності одного і того ж суб'єкта завдання може змінюватися зовнішнім чином, якщо хтось ставить нове завдання, або внутрішнім чином, якщо суб'єкт діяльності змінює її. Із зміною завдання початок розвитку отримує нова ситуація.

Не дивлячись на те, що навчально-виховні завдання вельми різноманітні, їх все ж таки можна типізувати.

Підставами для типології навчально-виховних ситуацій за видами відповідно до ступеня складності виступають:

Ступінь прояву: пасивна (уповільнена) і активна (афектна) ситуація.

Тривалість прояву: швидкоплинна (хвилини, годинник. дні) або тривала (до декількох місяців).

Учасники ситуації:

• той, хто навчає - учень;

• той, хто навчає - ті, хто вчаться;

• ті, хто навчають - ті, хто вчаться;

• той (ті), хто навчає(-ють) – той (ті), хто вчиться (вчаться) - треті особи.

Форма взаємодії в ситуації:

• співпраця - це така взаємодія в навчально-виховній ситуації, при якій одна людина здатна уловити стан іншої і, перебудувавши негативне до неї відношення, прийняти її дії, розвинути їх далі в цілях успішного розв‘язання ситуації. У основі співпраці лежить сприяння партнерові, турбота про його благополуччя незалежно від свого настрою.

• конфронтація, відкрите (приховане) неприйняття позицій протилежних сторін по причинах об'єктивно-суб'єктивного характеру, що підсилює неможливість позитивного вирішення ситуації.

Характер схвалюваних рішень в навчально-виховних ситуаціях:

а) перший клас ситуацій вимагає ухвалення оперативних, невідкладних рішень і пов'язаний безпосередньо з повсякденною навчально-виховною діяльністю педагогів. Сюди слід включити:

• визначення мети і завдань тієї або іншої дії учня, передбачення його негайного і відстроченого наслідку;

• урахування особливостей особистості учня(учнів), який брав участь в ситуації і з яким вихователі, педагоги вступають в контакт для її вирішення;

• вибір найбільш ефективного методу, засобу, прийому досягнення мети і тому подібне.

У ситуаціях подібного типу прийняте рішення не повинне бути вольовим або імпульсним, інтелектуальним або емоційним. Тут необхідно з'єднати воєдино мотивацію, життєвий досвід, пам'ять особистості, що ухвалює рішення, і співвіднести з об'єктивною дійсністю, що розкриває ситуацію. Найбільшою мірою ці вимоги представлені в принципах рішення задачі, сформульованих ще Рене Декартом:

• не поспішати в думках;

• позбавлятися від упереджених думок;

• робити по можливості повніші огляди того, що зроблене попередниками;

• кожне питання необхідно розкласти на простіші;

• починати рішення з простого, переходячи потім до складнішого;

б) другий клас ситуацій припускає вирішення навчально-виховних завдань, пов'язаних з розробкою щодо довгострокової стратегії педагогічної діяльності. До таких завдань можна віднести:

• визначення цілей навчально-педагогічного процесу в певний період навчання і навчальний рік в цілому;

• визначення форм і методів конкретних виховних справ у освітній установі для різних вікових груп дітей і так далі.

Характер дій учнів в різних ситуаціях:

• ситуації необхідного і обов'язкового вибору. Соціально-психологічні умови навчальної діяльності вимагають, щоб учень, студент поводився не відповідно до своїх бажань, а відповідно до певних вимог, що регламентують процес навчання. Розуміючи необхідність виконання цих норм, учні свідомо регулюють свою поведінку, формують у себе культуру поведінки і відносин з тими, хто їх оточує в рамках навчальної діяльності;

• ситуації вільного вибору. Наприклад, будучи членом класу, дитина має можливість вибирати собі друзів, на свій розсуд проводити свій особистий час, визначати своє відношення до поведінки поза стенами освітньої установи;

• ситуації випадкового характеру. Сюди відносяться випадки, коли дитині надається можливість проявити свої кращі якості: прийти на виручку товаришеві, рішуче виступити проти хуліганів, проявити витримку, сміливість, винахідливість в екстремальній ситуації і тому подібне.