5. Вікові особливості та ріст кісток
Усі кістки розвиваються з ембріональної сполучної тканини – мезенхіми, починаючи з 3-го місяця внутрішньоутробного життя. Первинні кістки утворюються безпосередньо з мезенхіми, а вторинні на місці хрящів.
Утворення первинних кісток. Спочатку розмножуються клітини – остеобласти, у результаті їх скупчення утворюється скелетогенний зачаток. Поступово ці клітини просочуються солями Са і Мg, перетворюючись на остеоцити, а потім ці клітини з’єднуються кістковими перекладинами.
Утворення вторинних кісток. Хрящові зачатки, вкриваються охрястям, потім поступово просочуються солями Са і Мg та кам’яніють.
Найбільша швидкість росту кісток у довжину спостерігається у перші 2 роки життя, дещо менша – до 9-10 років. Знову прискорюється ріст кісток перед статевим дозріванням: в дівчаток у 12-13 років, у хлопчиків – 13- 14 років. В цей період кістки можуть збільшуватися у довжину до 6-10 см на рік.
Молоді кістки ростуть у довжину за рахунок хрящів на діафізах, а у товщину за рахунок – окістя. Ростуть кістки до 20-25 років. У чоловіків до 25 років, у жінок до 18-20. Ріст кісток регулюється гормоном росту (соматотропіном), який виробляє гіпофіз, а також залежить від вітамінів А і D. На ріст, розміри й форму кісток впливає фізичне навантаження. Активно працюючи скелетні м’язи стимулюють ріст кістки, до якої вони прикріплені.
6. Скелет людини Череп
В скелеті голови (черепі) розрізняють два відділи: мозковий і лицьовий.
До складу мозкового відділу черепа входять 8 плоских кісток:
лобова непарна кістка;
2 тім'яні кістки;
2 скроневі кістки, всередині яких є органи слуху і рівноваги;
потилична з великим потиличним отвором;
клиновидна, основна кістка;
решітчаста з отворами для нюхового нерва.
У лицьовому відділі черепа розрізняють парні кістки:
- верхньощелепні;
- носові;
- сльозові;
- виличні;
- піднебінні;
- нижні носові раковини.
Непарні кістки лицьового відділу черепа:
леміш, що утворює верхню частину носової перекладини;
нижня щелепа, що складається з 2-х частин, що зростаються до 2 –х років;
під'язикова кістка.
Найінтенсивніше кістки черепа ростуть протягом першого року життя. У новонародженого об’єм мозкового черепа у 8 разів більший за лицьовий, а у дорослого в 2 – 2,5 рази. З віком, особливо з 13-14 років, лицьовий відділ починає рости швидше, ніж мозковий.
Шви між окремими кістками черепа новонародженої дитини ще не сформовані. Кістки з’єднані м’якою сполучнотканинною перетинкою – тім’ячками. Тім'ячка розрізняють: непарні лобовий і потиличний і парні передні бічні і задні бічні тім'ячка. Завдяки тім'ячкам кістки даху черепа можуть заходити своїми краями один на одного. Це має велике значення при проходженні голови плоду по родовим шляхам. Бічні тім’ячка заростають до моменту народження, потиличне – заростає на 2-3 місяці життя дитини, лобове тім’ячко – до 12-18 місяців. Черепні шви формуються тільки у 3-4 роки і до 30 років життя людини майже повністю заростають.
Статеві відмінності в будові черепа полягають у тому, що чоловічий череп більший, а також лицьова частина більш розвинена за рахунок виступів.
Скелет тулуба = хребетний стовп + грудна клітка
Хребетний стовп складається з 33-34 хребців:
7 шийних,
12 грудних;
5 поперекових;
5 крижових;
4-5 куприкових хребців.
У дорослої людини крижові хребці зростаються в одну кістку – криж, а куприкові – в куприк. Хребетні отвори усіх хребців утворюють хребетний канал, в якому міститься спинний мозок.
Ріст хребетного стовпа найбільш інтенсивно відбувається в перші 2 роки життя. Починаючи з 1,5 до 3 років сповільнюється ріст шийних і грудних хребців, прискорюється ріст поперекового відділу. Посилення темпів росту хребта відбувається в 7-9 років і в період статевого дозрівання.
Структура тканин хребетного стовпа істотно змінюється з віком. Окостеніння, що починається ще у внутрішньоутробному періоді, триває протягом усього дитячого віку. До 14 років окостенівають тільки середні частини хребців. У період статевого дозрівання з'являються нові точки окостеніння у вигляді пластинок, які зливаються з тілом хребця після 20 років. Повне окостеніння окремих хребців закінчується до 21-23 років.
У новонародженої дитини хребетний стовп прямий, вигини розвиваються поступово.
Шийний лордоз (6-7 тиждень) – шийний вигин, спрямований опуклістю вперед, формується, коли дитина починає тримати голівку.
Грудний кіфоз (до 6 місяців) – вигин з опуклістю назад, коли дитина починає сидіти.
Поперековий лордоз та крижовий кіфоз (до 1 року) – коли дитина починає стояти і ходити, з утворенням якого центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла у вертикальному положенні тіла.
До року є вже всі вигини хребта. Але утворені вигини не фіксовані і зникають при розслабленні мускулатури. Порушення кривизни хребетного стовпа, які можуть виникнути в результаті неправильної постави дитини за столом і партою, призводять до несприятливих наслідків в здоров'ї. При швидкому окостенінні скелета після 10-12 років викривлення хребта можуть залишитися на все життя, що негативно вплине на розвиток грудної клітки і на роботу органів дихання.
Грудна клітка
Грудна клітка утворює кісткову основу грудної порожнини, в якій містяться легені, серце, стравохід, печінка, дихальне горло і великі судини, є місцем прикріплення дихальних м’язів і м’язів великих кінцівок.
З 12 пар ребер, що утворюють грудну клітку, 7 пар верхніх називаються справжніми, вони переходять у хрящі, якими з'єднуються з грудною кіткою.
А 8, 9, 10 пара ребер – несправжні ребра, їх хрящові кінці з’єднуються з хрящем ребра, що знаходиться вище, 11 і 12 пари ребер хрящів не мають, їх передні кінці вільні.
Грудина – плоска непарна кістка, що складається з рукоятки, тіла, мечоподібного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які окостенівають до 30 років.
Форма грудної клітки істотно змінюється з віком. У грудному віці вона немов стиснута з боків, конічної форми. Протягом першого року життя поступово зменшується кут ребер по відношенню до хребта. Відповідно зміни грудної клітки збільшується об'єм легень. Зміна положення ребер сприяє збільшенню рухів грудної клітки і дозволяє ефективніше здійснювати дихальні рухи. Конічна форма грудної клітки зберігається до 3-4 років. До 6 років збільшується нахил ребер. До 12-13 років грудна клітка така як у дорослої людини. На форму грудної клітки впливають фізичні вправи та постава.
Скелет верхньої кінцівки
Він складається з вільної кінцівки – руки і плечового пояса, який з’єднує її з тулубом.
Плечовий пояс – парні кістки – лопатки і ключиці.
Вільна верхня кінцівка – плечова кістка, передпліччя (ліктьова і променева кістки) і кисть.
У кисті розрізняють зап’яток, п’ясток і фаланги пальців.
Зап'ясток – 8 кісточок, розміщені у 2 ряди.
П’ясток – 5 довгих кісточок.
Фаланг у кожному пальці по 3, лише у великому пальці – два.
Процес окостеніння кисті закінчується в 10-13 років.
Постійні фізичні навантаження або гра на музичних інструментах з раннього віку затримують процес окостеніння фаланг пальці, в результаті вони стають довшими («пальці музиканта»).
Скелет нижньої кінцівки
Він складається з тазового пояса і вільної кінцівки – ноги.
Тазовий пояс утворений 2-ма кістками, які сполучаються з крижами у замкнуте кільце. У новонародженого кожна тазова кістка складається з трьох кісток (клубової, лобкової і сідничної), зрощення яких починається з 5-6 років і завершується до 17-18 років. У підлітковому віці відбувається поступове зрощення крижових хребців у єдину кістку - криж. Після 9 років відзначаються відмінності у формі тазу в хлопчиків і дівчаток: у хлопчиків таз більш високий і вузький, ніж у дівчаток. Вільна нижня кінцівка (нога ) людини складається із стегна, гомілки і стопи.
Стегнова кістка – найбільша і найдовша кістка людини, утворює кульшовий суглоб.
Гомілка складається з велико- і малогомілкової кісток. Стегнова кістка з великогомілковою утворюють колінний суглоб, до складу якого входить колінна чашечка – трикутна кістка, розміщена в сухожилку чотириголового м’яза стегна.
У стопі розрізняють передплесно, плесно і фаланги пальців.
Передплесно – 7 кісточок в 2-х рядах. Найбільші з них таранна і п’яткова. Спереду містяться човновидна, кубовидна і три клиновидні кістки.
Плесно - 5 довгих кісточок.
Стопа людини утворює склепіння, яке спирається на п’яткову кістку і на передні кінці кісток плесна. Розрізняють поздовжнє і поперечне склепіння стопи. По склепінню стопи рівномірно розподіляється маса тіла, що має велике значення при перенесені важких речей. Склепіння діє як пружина, пом’якшуючи поштовхи тіла під час ходьби.
При тривалому стоянні і сидінні, перенесені великих вантажів, при носінні вузького взуття зв’язки розтягуються, що призводить до сплющення стопи. Так виникає плоскостопість.
При плоскостопості порушується постава, через погіршення кровопостачання швидко настає втома нижніх кінцівок, яка часто супроводжується ломотою, болем і судомами.
Для профілактики плоскостопості рекомендують ходити босоніж по нерівній поверхні, по піску, що сприяє зміцненню склепіння стопи. Ходьба навшпиньках, стрибки в довжину і висоту, біг, гра в футбол, волейбол і баскетбол, плавання запобігають плоскостопості.