3.Хімічний склад кісток
До хімічного складу кістки входять органічні речовини та неорганічні – мінеральні солі та вода. Висушена та знежирена кістка містить 30% органічних речовин, 60% мінеральних речовин, 10% води. У живому організмі кістка містить 50% води, 28% органіки (15% білки і 10% жири), 22% неорганічних речовин.
Органічні речовини – це білок осеїн, що надає гнучкості та еластичності, волокнистий білок колаген, вуглеводи і ферменти.
Мінеральні речовини - карбонати та фосфати Са і Мg, мікроелементи (Аl, F, Мn, Pb, Sr, Fe. Мінеральні солі надають кістці твердості і міцності.
У дітей у кістковій тканині переважають органічні речовини, тому їхній скелет гнучкий, еластичний та пружний, у зв’язку з чим легко деформується, викривляється при тривалому і важкому навантаженні.
Міцність кістки залежить від розташування кісткових перекладин губчастої речовини відповідно до напрямку сили, тиску і розтягнення. В літньому віці вміст органічних речовин у кістках зменшується, вони стають крихкими, легше ламаються під час падіння, забитті і навіть при різких рухах та сильному кашлі.
Цікаво знати
Кістка у 30 разів твердіша за цеглу і 2,5 разів твердіша за граніт. Кістка міцніша за дуб. За міцністю вона у 9 разів перевищує свинець і майже така міцна, як чавун. Стегнова кістка людини у вертикальному положенні витримує тиск вантажу до 1,5 т, а великогомілкова – до 1,8 т.
4.Типи з’єднання кісток
В тілі людини розрізняють неперервні (нерухомі, напіврухомі) і переривчасті (рухомі) з’єднання кісток, або суглоби.
Неперервні з’єднання кісток – це такі з’єднання, в яких між кістками є прошарок сполучної тканини, відсутня щілина або порожнина. Вони мають велику пружність, але обмежену рухливість.
Шви - нерухоме з’єднання кісток за допомогою сполучнотканинного прошарку, де виступи однієї кістки входять у заглибини іншої. Рухи кісток надзвичайно обмежені або відсутні. Шви бувають зубчасті, лускаті і плоскі (між кістками черепа).
Напіврухомі з’єднання кісток сполучені між собою хрящем. Вони міцні та пружні. При скорочені м’язів хрящові прокладки стискаються. При ходьбі, бігу і стрибках хрящ діє як амортизатор, пом’якшуючи різні поштовхи і захищаючи тіло від струсів. Так сполучені між собою тіла хребців, лобкові кістки таза.
Зв’язки – товсті пучки еластичної сполучної тканини. Вони прикріплені перехресно від однієї кістки до другої, що сприяє зміцненню суглоба, обмеженню надмірних рухів суглобів, запобігає їхнім вивихам.
Переривчасті або рухомі з’єднання кісток – суглоби.
Будова суглоба: суглобові поверхні кісток, які вкриті хрящами (голівка та западина); суглобова сумка, суглобова порожнина, яка заповнена синовіальною рідиною.
У таких сполученнях кінець однієї кістки опуклий (суглобова голівка), а другий ввігнутий (суглобова западина). Суглобові поверхні кісток вкриті шаром гіалінового хряща (0,2 - 0,6 мм), який зменшує тертя під час рухів. Кінці кісток замкнуті в суглобову сумку або капсулу. Суглобова порожнина - це простір між суглобовими поверхнями кісток, заповнений синовіальною рідиною (2-3 мл). Ця рідина сприяє повільному ковзанню суглобових поверхонь кісток і усунення тертя в суглобах. Суглобова порожнина замкнута герметично, тиск у ній нижчий за атмосферний.
Коли у людини порушений білковий обмін (наприклад надмірне вживання білкової їжі), то в неї може виникати подагричне враження хрящів суглоба за рахунок відкладаються солей сечової кислоти.
Залежно від кількості з’єднуваних кісток суглоби поділяються:
прості, коли з’єднуються 2 кістки (фаланги пальців);
складні, > 2 кісток (ліктьовий суглоб);
комбіновані – два анатомічно самостійні суглоби (приєднання нижньої щелепи до скроневих кісток, сполучення ребер до хребта).
Форми суглобів:
кулястий (плечовий, кульшовий);
еліпсоподібний (променево-зап'ястковий);
циліндричний (променево-ліктьовий);
сідлоподібний (фаланги пальців);
плоский;
блокоподібний (ліктьовий).