Лекція: Опорно-руховий апарат людини. Форма, будова, з’єднання, ріст і розвиток кісток та скелет людини.
План
Значення опорно-рухового апарату.
Форма та будова кісток.
Хімічний склад кісток.
Типи з’єднання кісток.
Вікові особливості та ріст кісток.
Скелет людини.
Основні хвороби кісток.
Основні поняття: опорно-руховий апарат, скелет, кістки: довгі трубчасті, плоскі, короткі, змішані; типи з’єднання кісток, шви, суглоб, зв’язки, остеон, остеоцити, остеобласти, хрящ, хондроцити, мезенхіма, хребець,скелет, гіподинамія, травми, вивих, переломи кісток,артрит, остеопороз.
1. Значення опорно-рухового апарату
До опорно-рухового апарату належать: скелет, м’язи, зв’язки та суглоби. Цей апарат працює як єдине ціле. Скелет – це пасивна частина апарату руху, а скелетні м’язи – активна, яка приводить кістки в рух.
Рух - основний зовнішній прояв діяльності організму і разом з тим необхідний фактор його розвитку. В умовах обмеження рухів різко сповільнюється як фізичний, так і психічний розвиток. Рухова активність відіграє також важливу роль в обмінних процесах, позитивно впливає на роботу всіх внутрішніх органів. Знання вікових особливостей органів руху та умов, що сприяють їх нормальному розвитку, необхідні для розробки ефективних засобів і методів фізичного виховання, організації режиму дня дітей.
Функції опорно-рухової системи:
забезпечення опори всій масі тіла;
захист внутрішніх органів від механічних пошкоджень ( череп захищає головний мозок і органи чуттів, хребет – спинний мозок, грудина і ребра - легені та серце);
кістки скелета виконують функцію руху (при скорочені прикріплених до них м’язів кістки виконують роль важелів);
участь в обміні речовин, підтримання сталості мінерального складу крові;
плоскі кістки завдяки наявності в них червоного кісткового мозку беруть участь у кровотворенні.
Форма та будова кісток
В організмі людини нараховують понад 220 кісток. У новонародженого скелет становить 11% загальної маси тіла, у дитини 6 років - 14%, а в дорослої людини - 18- 20%.
За формою кістки поділяються:
довгі трубчасті (стегнова, плечова),
короткі (кістки зап’ястка, передплесна);
плоскі або широкі (лопатка, грудина, кістки таза);
змішані кістки (хребці, потилична, скронева), які мають елементи коротких і плоских кісток.
Кожна кістка – це складний орган, який складається з кісткової тканини, окістя, кісткового мозку, кровоносних, лімфатичних судин та нервів.
Кістка утворена остеоцитами та волокнами білкової природи. Остеоцити розташовуються концентрично, утворюючи колові системи – остеони, всередині яких є канал з кровоносними судинами та нервами. Структурною одиницею кістки є остеон.
Зовні кістка вкрита окістям – оболонкою з великою кількістю нервових закінчень та кровоносних судин, що живлять кістку. Окістя складається з остеобластів, які забезпечують ріст кістки у товщину, а також загоєння її при переломі, утворюючи «кісткові мозолі».
Трубчаста кістка складається з тіла (діафізу) та двох кінців (епіфізів).
Під окістям міститься щільна компактна речовина, а нижче – губчаста речовина, що складається з кісткових перекладин. Проміжки між кістковими перекладинами заповнені червоними кістковим мозком. У дітей до 3 років червоний кістковий мозок заповнює всі кістки скелета, в тому числі і порожнини діафізів довгих кісток. З віком діафіз заповнюється жовтим кістковим мозком. Цей процес триває до 15 років.
Епіфізи вкриті хрящем, який складається з хондороцитів, завдяки яким кістка росте у довжину.
Кісткова тканина не є назавжди сформованою, вона перебуває у стані постійної перебудови, змінюючи свою форму і пропорції у процесі росту або після ушкодження. Товщина компактного шару кістки залежить від навантаження, якого зазнає кістка.