- •Тема. Краєзнавство як засіб реалізації принципу поєднання локального і глобального при вивченні курсу «я у світі» План
- •Література:
- •Зміст і завдання краєзнавства у початковій школі
- •Краєзнавчий потенціал уроків «я у світі»
- •Краєзнавчий потенціал уроків «я у світі»
- •Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні освітньої галузі «Суспільствознавство»
- •Додатки
- •Історія моєї школи – частина історії мого міста
- •Свидетельство
- •1902 Года.
- •1 Дня 1919 года успешно
- •Гімн школи
- •Історія загальноосвітньої школи села Западинці Красилівського району.
- •Походження назв населених пунктів
- •Історико-культурні пам’ятки області.
Історико-культурні пам’ятки області.
Кам’янець-Подільський
Стародавній красень Кам’янець-Подільський з його мальовничими околицями і багатьма історичними та архітектурними пам’ятками − гордість нашого краю. Хто хоч раз побував у місті і збагнув душею велич сивої давнини, що проглядає з кожного закутка Старого міста, того назавжди зачарує місто над Смотричем. Привітні кам’янчани охоче вкажуть дорогу до ратуші й вірменського колодязя, порадять відвідати Стару фортецю. Побувайте у Кам’янці-Подільському. Побувайте, щоб прилучитися до довгого і мудрого життя унікального міста, яке шанобливо зберігає пам’ять про минуле і накреслює сміливі плани на майбутнє.
Стара фортеця. Покінчивши з татарами на Поділлі, князь Юрій інтенсивно зводив оборонні укріплення у вигляді мурів, башт, підземних сполучень і таким чином поклав початок частини могутньої фортеці. Згодом фортеця почала набувати форми багатокутника, обнесеного високими , у два метри завтовшки, кам’яними стінами з дванадцятьма вежами.
Мінарет і кафедральний костьол. Каплицю ХVІ століття кафедрального костьолу турки завалили камінням і перетворили на постамент під 27-метровий мінарет − круглу кам’яну вежу з балконом та гвинтовими сходами (144 сходинки) всередині. Звідси п’ять разів на день муедзин закликав правовірних мусульман до молитви. Під час великих свят мінарет освітлювався лампами, звідки і походить назва споруди − від арабського «манаре» − маяк. Над мінаретом красувався мусульманський півмісяць.
Будинок польського магістрату. Неодноразово в Кам’янці як в прикордонному місті молдавсько-волоські воєводи присягали на вірність польському королю, укладалися угоди з молдавсько-волоськими державами. У місті проходили переговори польських уповноважених з татарами і їх ханами, інколи тут сплачували татарам данину. Коли польський магістрат скасували, будинок став використовуватися під міську управу і судові зали.
Тринітарський костьол. У 1712 ченці-тринітари, оселившись на подарованій вірменами землі, побудували дерев’яний костьол, а у 1750-1765 рр. на добровільні пожертви було споруджено кам’яний тринітарський костьол з сімома вівтарями. Головний вівтар, що відгороджувався кам’яним бар’єром, було присвячено Пресвятій Трійці та Ісусу Назаретському. Тут знаходилась велика фігура Спасителя у темниці.