Додатки

Особистості, що народилися у місті Хмельницькому.

Георгій Верейський (1886-1962). Народний художник Російської Федерації, лауреат Державної премії СРСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР. Почав малювати у Харкові, але потім усе життя творив у Петербурзі, ставши визнаним майстром міського пейзажу і портретного живопису. За 60 років творчості Г. Верейський створив близько 1150 автолітографій, понад 150 офортів, живописні роботи, безліч малюнків та зарисовок. У 1980 році в Хмельницькому був відкритий художньо-меморіальний музей Г. Верейського.

Володимир Вайсер (1921-1943). Єдиний серед уродженців міста Герой Радянського Союзу. Народився у родині робітника. Закінчив середню школу № 10. В армії з 1940 року. З перших днів війни на фронті. У грудні 1943 року молодший лейтенант В. Вайсер був командиром екіпажу танка 111-ої танкової бригади. В цей час бригада обороняла станцію Чаповичі на Житомирщині від контрнаступу німецької армії, яка прагнула знову прорватися до Києва. 24 грудня танковий екіпаж В. Вайсера, утримуючи важливу стратегічну позицію, вступив у нерівний бій, в якому одразу знищив три танки та два бронетранспортери ворога. Але під вогнем противника машина нашого земляка запалала. За наказом лейтенанта поранені члени екіпажу залишили танк, а сам командир залишився у палаючій машині та продовжував бій, знищивши ще два бронетранспортери. Володимир вів бій до останнього снаряда, поки танк повністю не охопило полум’я. 25 серпня 1944 року Володимиру Вайсеру присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Особистості, доля яких була пов’язана з історією міста.

Тарас Шевченко (1814-1861). Видатний український мислитель, поет, художник зупинявся у Проскурові в кінці першої декади жовтня 1846 року, повертаючись із Кам’янця-Подільського по поштовому тракту на Житомир, виконуючи обов’язки співробітника Київської тимчасової Археографічної комісії. Враховуючи відстань між поштовими станціями на цьому тракті, можна припустити, що Т. Шевченко не лише зупинявся у Проскурові на короткий відпочинок, а й заночував у нашому місті.

Леонід Глібов (1827-1893). Видатний поет-байкар, вчитель дворянського повітового училища, приїздив до повітового центру з Чорного Острова протягом 1856-1858 років.

Михайло Грушевський (1866-1934). Видатний вчений-історик, голова Центральної Ради, перший президент України (1918 р). Побував у Проскурові у лютому 1919 року, очікуючи три дні на станції міста можливості від’їзду за кордон.

Олександр Довженко (1894-1956). Кінорежисер, письменник, класик українського кіно. Побував у місті у вересні 1938 року, коли керував знімальною групою, яка знімала у Проскурові деякі епізоди фільму «Щорс».

Валентина Степова (1963). Солістка Національної опери України, народна артистка України. У 1982 році закінчила Хмельницьке музичне училище та розпочала свою професійну діяльність як артистка хору ансамблю пісні і танцю «Подолянка» обласної філармонії (1982-1983).

Історія моєї школи – частина історії мого міста

(з історії НВО №5 м.Хмельницького.

• 1.09.1903 р. відкрито “Проскуровское двухклассное городское училище”, збудоване міським відомством.

• З 1903 по 1911рр. в школі було два класи і три групи. Хлопці і дівчата навчалися окремо. Плата за навчання дорівнювала 6 крб. на рік, на відмінну від реального училища в десять разів менша. Школа мала демократичний характер. У ній навчались діти трудових верств населення.

Навчальні предмети

1. Російська мова (граматика і елементарні відомості з літератури)

2. Чистописання.

3. Природознавство.

4. Географія.

5. Історія Росії.

6. Арифметика і геометрія.

7. Малювання і креслення.

8. Закон Божий.

9. Співи.

• Перші вчителі: Михайлов, Барановська, Коваленко, Хрущов, Левченко, Ієралім, Підгородецький.

• Екзамени були такі: арифметика, геометрія, російська мова і література, Закон Божий. Екзамени завершували курси школи і випуск. По закінченні школи присвоювалось звання колезького асесора, нижчий чин у чиновницькій ієрархії.

• Керівництво школи. Смотритель керував школою, навчальним процесом, вчителями й учнями. У перші роки це був Левицький, з 1905р. – Дмитренко.

• Перший випуск відбувся у 1904р. Кожного року з асесорським чином із школи виходили 60-65 випускників. Серед них: В.Гілевський, С.Ілевич, Франкевич.

• У 1911р. двокласне училище було перетворене в чотирикласному. Тепер назва стала така: “Проскуровское четырехклассное городское Высшее начальное училище”. Плата за навчання становила 10 крб. на рік.

• У роки першої світової війни в приміщенні школи знаходився штаб 7-ої армії Південно-Західного фронту. Школу було переведено у вечірню зміну до приміщення реального училища.

• Перший “радянський” випуск 15.05.1919р. Програми старі, навчання російською мовою. Введено українську літературу.

• Випускники: Олександра Цюпак, Олена Приймак, Марія Фролова.

А це зразок свідоцтва, яке на той час отримували випускники: