3. Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні освітньої галузі «Суспільствознавство»

Розглянемо деякі методичні підходи до використання краєзнавчого матеріалу на уроках «Я у світі».

Так, вивчаючи тему «Навчання як складова життєвого успіху» (3 клас), можна організувати пошукову діяльності школярів, результатом якої буде оформлення альбому «З історії рідної школи». На уроці заслуховуються повідомлення «юних істориків» про заснування школи, про відомих її випускників.

Готуючись до уроку у 4 класі на тему «Знаймо і шануймо символи свого краю», вчитель обов’язково має допомогти учням у пошуку матеріалу про символіку Поділля: герби Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Полонного, Ізяслава, Шепетівки тощо. На уроці заслуховуються повідомлення учнів, розповіді яких супроводжуються наочністю − зображенням гербів населених пунктів області.

Цікавою у 3 класі є тема «Скарби України» (у 4 класі – «Культурна спадщина народу»). Проведення цих уроків вимагає особливої підготовки учителя. Адже на цьому уроці він має, з одного боку, адаптувати до умов початкової школи власну культурознавчу підготовку, тобто залучити знання з історії вітчизняної культури, вміти побудувати яскраву розповідь про історичні пам’ятки, використовуючи культурологічну термінологію з архітектури, скульптури, живопису. З іншого боку, вчитель має використати інформацію про пам’ятки-споруди нашого краю.

Наприклад. Обов’язково потрібно розповісти про гордість нашого краю, про стародавнього красеня – місто Кам’янець-Подільський з його мальовничими околицями і багатьма історичними та архітектурними пам’ятками. Стара фортеця, що стоїть на березі річки Смотрич є чи не наймогутнішою серед п’яти тисяч укріплень України. Не можна обійти також і фортеці у Меджибожі.

На даному уроці ефективність використання краєзнавчого матеріалу залежатиме від того, якою мірою будуть залучені до цієї роботи учні. Вчитель може допомогти учням у підготовці розповіді за листівками, на яких зображені історичні пам’ятки нашого краю; влаштувати у класі змінну експозицію знімків, листівок, зібраних учнями до уроку.

У 3 класі урок на тему «Музеї, виставки» передбачає використання учителем матеріалів про музеї та виставки Хмельниччини. Однак, якщо у населеному пункті, де розміщена школа, є будь-який музей, доцільніше такий урок провести у ньому. Відвідування музею чи виставки дасть можливість учням особисто простежити історію рідного краю чи замилуватися творами мистецтва талановитих людей рідного краю. Якщо ж поблизу музею немає, його можна зробити разом з учнями: до уроку організувати виставку репродукцій картин художників чи виставку листівок.

Урок у 4 класі на тему: «Що називають «Уманським дивом» обов’язково включає матеріал про мальовничі куточки Хмельниччини. На уроці можна використати технології інтерактивного навчання, зокрема роботу в парах. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись. Зокрема, на даному уроці учні отримують завдання скласти розповідь про мальовничі куточки свого села, міста, району, області, підготуватися до конкурсу на кращу розповідь-презентацію. В організації цієї роботи з учнями можна використати наступні рекомендації:

1. Запропонуйте учням завдання. Після по­яснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде ви­словлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої ор­ганізації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсу­су) щодо відповіді або рішення.

3. По закінченні часу на обговорення кожна пара пред­ставляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями з усім класом. За потребою це може бути початком іншої пізнавальної діяльності.

У 3 та 4 класах є уроки, теми яких звучать по-різному: «Подорож картою України», «Назви наших міст». Але завдання цих уроків тотожні: знайомство з особливостями географічного розташування України, найбільшими містами; формування розуміння історичного розвитку країни, зв’язку географічних назв із подіями далеких часів. Саме тому на таких уроках реалізація мети забезпечується не лише за рахунок текстів підручника, де розповідається про походження назви далекого для дітей Хмельниччини міста Чернігова, а, насамперед, за рахунок матеріалів про походження назв населених пунктів, де проживають учні, або знають їх місце розташування не лише на карті, але й у дійсності. З цією метою має сенс використання методу проекту – поетапної практичної діяльності для досягнення поставленої мети. Розглянемо етапи роботи на прикладі виконання проекту «Цікаві місця мого краю» (4 клас).

1. Виконання проекту дітьми починається з визначення теми та завдань проекту. У чому полягає задум? − Зібрати якомога більше цікавої інформації про походження назв міст, сіл, річок, озер нашого краю. Для чого це потрібно? − Щоб знати історію рідного краю.

2. Далі визначається план діяльності для досягнення поставленої мети:

• З яких джерел збирати інформацію? − Інформацію збирати зі словників, енциклопедій, дитячих періодичних видань, запитати у дорослих (бабусі, дідуся, тата, мами).

• Як записувати інформацію? − Записи робити на окремих аркушах, на яких фіксувати цікаві факти, дати, прізвища людей, причетних до історії, яка записується.

3. Виконання проекту.

- Як систематизувати матеріали пошуку? − Об’єднайтеся у групи. Одна група нехай збере аркуші, на яких записана інформація про походження назв міст, друга − сіл, третя − річок та озер нашого краю.

- Як оформити матеріали пошуку? − Кожна група обирає редактора, художника-оформлювача та технічного редактора. Редактор редагує тексти різних авторів, технічний редактор формує логіку розміщення матеріалів, художник-оформлювач розміщує текстові та ілюстративні матеріали (фотоілюстрації, малюнки тощо).

4. Підсумки виконання проекту підбивають на уроці, який за формою має бути як урок-презентація, урок-творчий пошук чи урок-подорож (крізь «перископ часу»). На уроці виступають «юні краєзнавці» з розповіддю про походження назви рідного села, міста. Результатом пошукової роботи може бути оформлення альбому. Щоб урок-презентація був більш змістовним, якщо є така можливість, учитель може запропонувати відео матеріал з історії населеного пункту.

На уроці у 3 класі, де вивчаються особливості господарської діяльності людей у різних регіонах України, обов’язково використовується матеріал про господарську діяльність на Хмельниччині (чи в окремому районі). До роботи по збиранню такого матеріалу варто залучити батьків. Вони можуть посприяти у пошуках інформації про історію, традиції та здобутки підприємства, де вони працюють. Їхня допомога дітям полягатиме у тому, щоб складний для сприйняття третьокласників матеріал зробити цікавим і доступним. Спільна робота батьків і дітей по збору, систематизації та оформленні матеріалів важливе значення матиме для виховання у дітей почуття гордості за батьків, котрі розбудовують економіку нашої країни.

Краєзнавчим компонентом потрібно також наповнити урок на тему: «Славетні українці» (3 клас). Матеріал про видатних українців, вміщений у підручнику (с. 70-72), потрібно доповнити інформацією про відомих людей, з іменами яких пов’язана історія міста (села, району, області). З цією метою можна організувати пошукову діяльність учнів: збирання та оформлення матеріалів про відомих людей нашого краю. Учнів можна об’єднати в групи. Кожна група розшукує в енциклопедіях, довідниках інформацію про славні імена, діяльність яких пов’язана з історією рідного краю. Цікавий матеріал на дану тему можна запропонувати учням у виданні краєзнавця С. Єсюніна (Єсюнін С.М. Місто Хмельницький: історія, події, факти. − Хмельницький, 2004. − 112 с.) На уроці кожна група презентуватиме перед класом свій творчий пошук. Можна рекомендувати школярам зібраний матеріал оформити в альбомі «Славетні земляки». Матеріал в альбомі рекомендуємо згрупувати таким чином.

• Особистості, що народилися у місті Хмельницькому.

• Особистості, доля яких була пов’язана з історією міста.

З метою закріплення і узагальнення матеріалу про видатних людей краю можна провести гру «Світлофор». Учитель ставить перед учнями завдання: чи знайомі вам ці імена? Якщо так − «сигналізуєте» зеленим кольором, якщо ні − червоним. Учитель інформує дітей про тих людей, які їм незнайомі, вказуючи на їх рід занять; використовує портрети.