14

Тема. Краєзнавство як засіб реалізації принципу поєднання локального і глобального при вивченні курсу «я у світі» План

1. Зміст і завдання краєзнавства у початковій школі

2. Краєзнавчий потенціал уроків «Я у світі»

3. Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні освітньої галузі «Суспільствознавство»

Література:

1. Єсюнін С.М. Місто Хмельницький історія, події, факти. − Хмельницький, 2004. − 112 с.

2. Мамаєва В. С. Вулиці міста розповідають: Нарис. - Хмельницький, Поділля. - 1991. - 80с.

3. Олексенко Т., Молодиченко В., Люрина Т. Вивчення рідного краю в початковій школі. − Рідна школа.− 2006. − № 1. − С. 40.

4. Петренко В. С. Історико-краєзнавча робота в школі. – К.: Радянська школа, 1962. – 84 с.

5. Прус І. Т. Краєзнавча робота в школі. – К.: Рад. Школа, 1984. − 112 с.

6. Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи). – К., 2000. – 270 с.

7. Тронько П. Т. Краєзнавство у відродженні духовності та культури: Досвід. Проблеми. Перспективи. – К.: Рідний край, 1994. – 107 с.

1. Зміст і завдання краєзнавства у початковій школі

Принцип поєднання локального і глобального в межах програми предмета «Я у світі» дозволяє розв’язувати чимало освітньо-виховних проблем. Із його допомогою учням початкових класів доцільно показувати зв'язок між одиничним фактом і загальною тенденцією, між безпосереднім, оточуючим середовищем і всім суспільством, між рідним регіоном і країною. Незмінною рисою цього принципу є оприлюднення на уроках конкретних фактів, що стосується життєдіяльності соціуму. Застосування цього принципу дає змогу поступово розширювати кут зору на важливі соціозначущі питання, тим самим уводячи школярів у коло «дорослої» життєвої проблематики й ненав’язливо готуючи, адаптуючи їхню свідомість до майбутньої конкретної участі у функціонуванні соціуму. Важливим засобом реалізації зазначеного принципу є використання краєзнавчих матеріалів.

Що таке краєзнавство? Вперше термін «краєзнавство» обґрунтував видатний педагог К.Ушинський у своїх роботах «Рідне слово» і «Педагогічна поїздка до Швейцарії». У краєзнавстві він вбачав передусім могутній засіб вивчення рідного краю, його природних ресурсів, виховання любові до нього. Він наголошував на необхідності розвивати у дітей «інстинкт місцевості», тобто, розуміння взаємозумовленості природних процесів, уміння бачити місцевість в цілому з усіма особливостями її природи і життя населення.

У педагогічну науку термін «краєзнавство» ввів В.Я.Уланов. Він досить докладно описав порядок застосування краєзнавчого матеріалу на уроках, необхідність участі вчителя у збиранні такого матеріалу, доцільність створення шкільних краєзнавчих музеїв.

Більшість науковців схиляються до думки, що краєзнавство є безперечно дидактичною категорією. Так довідникові джерела стверджують, що краєзнавство в школі – вивчення учнями на уроці і в позаурочний час природи, соціально-економічного і культурного розвитку місцевого краю – шкільного мікрорайону, села, міста, області.

Зупинимось на інших варіантах трактування терміну:

• Шкільне краєзнавство можна визначити як доступне і посильне для учнів усестороннє і багатогранне за формами пізнання місцевого краю (П. Іванов).

• Краєзнавство слід розглядати як багатогранну діяльність – освітньо-пізнавальну, пошуково-дослідну, суспільно корисну (І Прус).

• С^{утність шкільного краєзнавства полягає у всебічному вивченні з навчально-виховною метою певної території свого краю за різними джерелами і, головним чином, на основі безпосередніх спостережень під керівництвом викладача (К. Строєв).}

• ^{Краєзнавство – це загальний принцип навчання та виховання на місцевому крайовому матеріалі(І. Гревс, А. Дзенс-Литовський, Д. Семенов, А. Ярошевський).}

• Краєзнавство – це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом і частковими методами дослідження, що ведуть у своїй сукупності до наукового всебічного пізнання краю (А. Барков).

Основним завданням краєзнавства є всебічне вивчення рідного краю, збирання та узагальнення краєзнавчого матеріалу з метою виховання справжніх патріотів своєї Батьківщини. Актуальність краєзнавства полягає у тому, що саме «мала історія» створює той психологічний фон, який дає змогу школяреві усвідомити свою причетність до долі країни і свої частку відповідальності за збереження і примноження її духовних скарбів. Навчання дітей історії рідного краю – це перший ступінь національного самоусвідомлення. Без краєзнавства – без знання рідного краю не можна говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет. Без краєзнавства, без усвідомлення своєї історії та культури не можна говорити про будь-які державотворчі процеси, про гідне місце незалежної Української держави на терені світової цивілізації. Адже такі поняття як «батьківщина», «національна гідність», святе відчуття отчого дому і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство. Вони передаються з покоління в покоління з молоком матері, мелодією народної пісні, поетикою рідної мови. Організоване краєзнавство виховує в дітей почуття патріотизму, любові до рідної землі, громадянської відповідальності. Через краєзнавчу роботу програмовий матеріал органічно пов’язується з місцевим життям, історією, культурою, економікою, тощо.

Педагогічне значення краєзнавчої роботи полягає в тому, що:

• зібраний фактологічний матеріал дуже результативно може використовуватись на уроках в контексті освітньої, виховної і розвивальної функції навчання; на його основі можуть складатися різні ілюстрації, такі, що унаочнюють пізнавальний процес, матеріали: карти, схеми, діаграми, таблиці, макети, муляжі; виготовлятись роздаткові матеріали (копії газетних статей, цитати з книжок і витяги з документів, листівки, зразки натурних предметів і ін.);

• місцевий матеріал, окрім навчальної, має високу віддачу і при використанні його у виховній роботі в позаурочний час; зокрема ― при проведенні краєзнавчих вечорів і конференцій, вікторин, олімпіад; в організації зустрічей з цікавими людьми; через випуск стінгазет, краєзнавчих альманахів;

• вивчаючи рідний край, учні набувають і закріплюють навички пошукової, дослідницької роботи; у них формуються почуття людинолюбства, колективізму, громадянської відповідальності;

• забезпечується прилучення школярів до посильної суспільно корисної праці, зокрема, через виконання доручень дослідницького та інформативного характеру від господарських підрозділів, наукових організацій, громадських об’єднань;

• сприяє входженню індивіда в соціальні стосунки, яке здійснюється шляхом засвоєння соціального досвіду і його відтворення у діяльності та спілкуванні; проводячи краєзнавчу роботу, учні можуть виявити нові факти, аргументи, відомості; уточнити деталі вже відомих явищ і подій.

Основні вимоги до використання краєзнавчого матеріалу на уроках в початковій школі:

• краєзнавчий матеріал має бути науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами, доступним для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженим зайвою інформацією;

• емоційно насиченим;

• він повинен співвідноситись із основним програмовим матеріалом;

• поряд із словесним описом того чи іншого краєзнавчого об’єкту вчитель повинен використовувати наочні засоби.