- •Розділ 13 аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- •13.1 Зовнішньоекономічна діяльність: сутність та показники
- •13.2. Міжнародна торгівля: напрями та методика аналізу
- •13.3. Платіжний баланс
- •13.4. Іноземне інвестування
- •13.5. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності
- •14.1. Економічна безпека: сутність, чинники, критерії
- •Основні терміни
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14 методологічні аспекти економічної безпеки та діагностики стану економіки
- •14.2. Методологія діагностики стану економіки1
- •Складові моніторингової системи виявлення диспропорцій
- •Блок проблем (диспропорцій)
- •Основні терміни
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Додатки
Складові моніторингової системи виявлення диспропорцій
|
Показники (джерела) |
Одиниці виміру |
Причини використання як індикаторів стану рівноваги |
|
1. ВВП (статистичні звіти Держкомстату — ДКС) 2. Експорт товарів та послуг (ДКС) |
% зміни до відповідного періоду попереднього року |
Для уявлення картини економічної динаміки не потребує корегування на коефіцієнти сезонності. Певним недоліком є вплив бази порівняння, але за наявності всього динамічного ряду це не викривляє реальної картини. |
|
3. Обсяг інвестицій в основний капітал (ДКС) |
% зміни до відповідного періоду попереднього року (кумулятивно) |
Інвестиції є особливим фактором, який впливає на динаміку ВВП безпосередньо і з боку попиту. І з боку виробництва. З боку попиту вони як і інші складові ВВП по використанню одночасно впливають на його динаміку. Але з боку виробництва вони мають певний лаг введення в дію та налагодження виробництва на нових площах, новому обладнанні. Тому доцільно розглядати їх кумулятивний (накопичений за період) вплив на динаміку ВВП ніж дискретний. Останній зовсім не характеризує нагромадження капіталу (фондів), тобто вплив з боку розширення чи скорочення можливостей виробництва, а лише дає уявлення про зміну у фінансуванні (попиті). Кумулятивний дає можливість оцінити сукупний ефект і з боку попиту і з боку виробництва. |
|
4. Індекс споживчих цін (ДКС) |
протягом кварталу, % зміни |
Найкраще дає уявлення про поточні тенденції на споживчому ринку. Така динаміка дає можливість оцінити, чи формуються на споживчому ринку дестабілізаційні процеси, чи ні. Інші виміри цього показника не надають такої чіткої картини, і на практиці використовуються лише для переводу інших величин у реальні виміри. |
|
5. Монетарна база (НБУ) 6. Грошова маса (НБУ) 7. Кредит уряду (НБУ) 8. Кредит економіки (НБУ) 9. Обсяг депозитів (НБУ) |
протягом кварталу, % зміни |
Найкраще дає уявлення про поточні тенденції на грошово-кредитному ринку. Більш того, всі монетарні агрегати — це “стокові” зростаючи величини, а не “потоки”, тому просто не можна їх динаміку оцінювати порівнюючи період до періоду минулого року, чи якимось іншим чином для оцінки їх впливу на динаміку ВВП. |
|
10. Відношення готівки до депозитів (НБУ, власний розрахунок) 11. Відношення готівки до грошової маси (НБУ, власний розрахунок) 12. Відношення менш ліквідних активів (М3-М1) до грошової маси (М3) (НБУ, власний розрахунок) 13. Мультиплікатор (НБУ, власний розрахунок) 14. Швидкість обертання грошей (М3) (НБУ, власний розрахунок) |
коефіцієнт |
Особливість розрахунку цих показників як в теоретичних моделях, так і на практиці не потребує для оцінки їх динаміки переводу в інші виміри (додатково розраховувати швидкість зміни цих коефіцієнтів, чи інші динамічні характеристики) |
|
15. Обмінний курс гривні до долара США (НБУ, власний розрахунок) |
протягом кварталу, % зміни |
Стабільність національної валюти може бути оцінена як через динаміку споживчих цін, тобто швидкість втрати купівельної спроможності національної грошової одиниці на внутрішньому ринку, так і через швидкість знецінення національної валюти по відношенню до іншої (найбільш стабільної і поширеної за використання в країні) іноземної валюти. Тому, оскільки інфляцію ми розглядаємо як зміну цін за квартал, у такий самий вимір переведено і динаміку обмінного курсу. |
|
16. Обсяг інтервенцій НБУ на валютному ринку (НБУ) |
млн дол. США |
Причиною використання в якості індикатору єдиної номінальної величини є неефективність переводу вже прирістної величини у прирости. В економічному аспекті це не має сенсу (особливо коли прирістна величина змінюється з мінусової на плюсову). Причиною не переводу цієї величини у коефіцієнт (відношення до ВВП, приросту грошової маси, грошової бази чи інших величин) є необхідність застосування для цього іншого показника (індикатора) — обмінного курсу, що призведе до накладання ефектів зміни самої цієї величини та зміни курсу. |
|
% ВВП
% зміни до відповідного періоду попереднього року
%, середнькварталь-на реальна
коефіцієнт
протягом кварталу, % зміни
% зміни до відповідного періоду попереднього року |
Найбільш ефективна форма уявлення зміни прирістних величин, оскільки вказує на їх зміну відносно динаміки основного індикатора ділової активності.
Для уявлення картини економічної динаміки не потребує коригування на коефіцієнти сезонності. Певним недоліком є вплив бази порівняння, але за наявності всього динамічного ряду це не викривляє реальної картини.
Така динаміка дає уявлення про поточну зміну тенденцій на ринку праці, що є найбільш важливою величиною для моніторингу стану рівноваги на ринку. Також дає можливість оцінити кількісний вплив на поточну динаміку ВВП. Тому обрано саме її, хоча може здатися, що для оцінки впливу на динаміку ВВП (період до відповідного періоду) можна було б використати і показник зміни цієї “стокової” величини період до відповідного періоду. Але вона не характеризує поточні тенденції ринку праці, а також в міру того, що вона “стокова” величина буде викривляти вплив на динаміку ВВП, оскільки не враховуватиме зміну своєї важливої якісної характеристики — продуктивності (у короткому періоді) цим можна знехтувати.
Для уявлення картини економічної динаміки не потребує коригування на коефіцієнти сезонності. Дає чітке уявлення про процеси, що відбуваються протягом року на ринку праці. |
На основі наведених у таблиці 14.1 складових моніторингової системи блок індикаторів динамічного моніторингу параметрів розвитку ситуації на макроринках може бути представлений схемою (рис. 14.2).

Рис. 14.2 Блок індикаторів моніторингу стану макроринків
Найважливішим показником цього блоку є валовий внутрішній продукт (ВВП). Всі індикатори фінансового ринку та ринку праці є підпорядкованими і націлені на виявлення проблем в економіці, які негативно впливатимуть на динаміку ВВП та його компонентів.
Ключову позицію (навіть за кількістю індикаторів) займає фінансовий ринок. З того часу, як гроші стали універсальним мірилом вартості, цей ринок завжди буде відігравати найважливішу роль у кругообігу товарів та послуг в економіці. Відібрані індикатори фінансового ринку не лише відображають стан рівноваги, але й надають характеристику державної політики, спрямованої на досягнення фінансової стабілізації економіки.
В системі індикаторів є показники, що відображають інфляційні процеси, оскільки інфляція в країнах з перехідними економіками перетворюється в одну з найгостріших проблем. Крім того, в цих країнах дана проблема залишається мало вивченою в усьому різноманітті її проявів та взаємозв’язків, вона вкрай обмежує набір альтернативних варіантів розвитку економіки в перехідному періоді.
Важливе значення для оцінки розвитку економіки, рівня життя населення мають індикатори ринку праці. І не дивлячись на той факт, що і фінансовий ринок, і ринок праці в моніторинговій системі мають підпорядковане значення, вивчаючи їх динаміку у певному періоді можна робити висновки щодо ефективності соціальної політики уряду.
Таким чином, протягом року за цією системою індикаторів можна здійснювати динамічний моніторинг як основних параметрів економічної рівноваги, так і основних напрямків економічної політики та наслідків їх реалізації. Саме це і дозволяє проводити аналіз проблем в економіці, упереджувальний аналіз виникнення можливих диспропорцій, основні з яких згруповані у другому блоці (див. рис. 14.3).

