1. Загальні висновки а. Негативні чинники

Незадовільний стан науково-технічної діяльності зумовлений чинниками, які:

• залишились як спадщина від радянської директивної планової розподільчої системи;

• виникли як зміни, пов’язані з новими ринковими, демократичними та інтеграційними процесами;

• з’явилися під впливом невдалого запозичення досвіду інших країн.

Робота з цими негативними чинниками має стати змістом необхідних змін в управлінні науково-технічною діяльністю.

Б. Використання досвіду оцінки ефективності у розвинених демократичних країнах

Особливу увагу треба зосередити на розробці нових процедур оцінки ефективності досліджень. Такі процедури мають бути спрямовані не лише на аналіз змін у самій науці та науково-технічній сфері, але й на аналіз ефективності процесів суспільної трансформації. Це дозволить, по-перше, використовувати світовий досвід аналізу і оцінки ефективності, які широко застосовують у державній політиці західних країн. По-друге, аналіз ефективності впровадження результатів науково-технічної діяльності вимагає даних і знань про зміни, що відбуваються у суспільстві.

В. Визначення критеріїв аналізу і оцінки ефективності виконання і впровадження результатів науково-технічної діяльності перебуває у сфері компетенції досліджень та аналізу державної політики

Отримати адекватні знання про суспільний розвиток можна лише завдяки дослідженням державної політики (public policy analysis). Лише ці дані і знання можуть стати базою для визначення критеріїв ефективності науково-технічної діяльності.

Г. Головні зміни у підходах до оцінки ефективності: орієнтація на результат

Зміни критеріїв оцінки ефективності досліджень, які необхідно запровадити з огляду на попередні висновки, полягають у наступному:

Перехід
від	до
пояснення для розуміння	оцінювання для змін
формулювання загальних законів	аналізу конкретних умов
наголосу на теорії	наголосу на практиці застосування
визначення внеску	отримання продукту (результату)

2. Основні галузі виробництва і сфери споживання науково-технічної продукції

Оскільки різні види науково-технічної діяльності забезпечують різні сфери суспільного розвитку, вони мають різні способи організації, фінансового забезпечення і виконання.

• Наука має свою інституційну основу, яка спирається на багату культурну спадщину. Сьогодні наука насамперед підтримує своє відтворення та розвиток. У цьому зацікавлена наукова спільнота. Управління та фінансування цього напрямку є справою професійних організацій, таких як академії наук і фонди наукових досліджень.

• Через наукові дослідження підтримують відтворення систем знань і підготовку фахівців в освіті. Це справа університетів та інших навчальних закладів. Фінансування наукових досліджень має здійснюватися через надання більших повноважень системі освіти. Треба створити умови для того, щоб сфера освіти стала прибутковою та привабливою для інвесторів.

• Аналіз політики супроводжує ухвалення політичних рішень. Він забезпечує координацію та співпрацю між різними напрямками науково-технічної діяльності з одного боку та її споживачами з іншого. У процесі аналізу політики – через суспільний діалог – створюється спільне бачення, відбувається узгодження різних інтересів навколо стратегічних суспільних цілей. Аналіз політики здійснюють і незалежні центри, і підрозділи відомств. Фінансування залежить від того, хто є замовником. Якщо це відомства, то фінансування здійснюється через державний бюджет; якщо замовником є бізнес чи НУО, то фінансування здійснюється за рахунок приватних коштів замовника.

• Технічні розробки замовляють відомства чи бізнесові кола для розробки інструментів їхньої діяльності. Їхнє впровадження потребує застосування інструментів публічної політики. Технічні розробки також фінансують замовники.

• Технологічні розробки потребують багато ресурсів і є сферою інтересів великих корпорацій. Вони потребують для своєї організації інвестиційних проектів та програм.