3. Структура радянської системи науково-технічної діяльності

Основні

складові

Шляхи реалізації

Позитивні та

негативні риси

Зовнішній прояв

в Україні

1. Політичні пріоритети, яких дуже жорстко дотримувались.

Орієнтація на забезпечення світового лідерства у військовій сфері на основі розвитку важкої промисловості і технологій, які її посилювали.

Позитив: висока цілеспрямованість системи та чіткі критерії досягнення мети.

Негатив: нехтування новими напрямками науки і технологій.

Немає чітко визначених пріоритетів, мети розвитку діяльності та критеріїв оцінки ефективності самої діяльності. Але без таких пріоритетів жодна система не може існувати та цілеспрямовано розвиватися.

2. Централізо-ване директивне керівництво.

Можливість концентрувати великі ресурси на окремих проектах і напрямках за умови відсутності суспільного контролю.

Оцінювало діяльність політичне керівництво.

Позитив: можливість забезпечити прорив та перевагу на окремих ділянках.

Негатив: відставання в інших галузях.

Позитив: високий рівень дисципліни виконання вказівок.

Негатив: не потрібно враховувати інші точки зору та брати на себе відповідальність.

Уряд не здатний концентрувати ресурси. Традиція директив збереглася.

Частково зберігся страх перед керівництвом.

Відповідальності виконавці на себе не беруть.

Розробка системи заходів по підвищенню стратегічної спроможності та ініціативи є необхідною умовою трансформації.

3. Широке застосування примусових засобів.

Можливість переміщувати великі контингенти людей для здійснення великих проектів. Табори надавали необмежені ресурси для виконання важких робіт.

Позитив: можливість забезпечувати робочою силою будь-які проекти.

Негатив: потрібна машина примусу.

Таких можливостей немає.

4. Нормативне планування.

Роботи планувалися за нормами на обсяги праці, внеску, забезпечення. Оплату праці проводили за тарифами, вона не мала зв’язку з результатами.

Позитив: зрозумілість процесу планування, забезпеченість зарплатнею відповідно до посади, ступеню, стажу.

Негатив: оплату праці не пов’язано із результатом.

Майже цілком збереглося, що є основною перешкодою під час переходу до роботи за програмами та оцінки за результатами.

5. Замкнутість суспільства.

Тотальна таємність робіт, створення закритих зон та організацій, неможливість вільно працювати за кордоном, контроль за вивченням міжнародного досвіду.

Уявний позитив: можливість контролю та зосередження зусиль на окремих розробках.

Негатив: гальмування процесу передачі досвіду.

Раптова відкритість суспільства призвела до втрати орієнтирів. Це треба компенсувати належною організацією передачі досвіду.

6. Система пільг.

Існувала розвинута система пільг та винагород для вчених.

Позитив: є стимули для того, щоб робити кар’єру.

Негатив: до пільг звикають і починають їх вимагати.

Частково збереглася. Треба створити ринкову систему заохочень та здійснювати державну кадрову політику щодо освіти та науки.

7. Високий соціальний статус науки.

Наука у суспільній уяві виступала як основний інструмент технічного та суспільного прогресу для побудови комунізму і мала високий суспільний статус.

Позитив: це працювало на відбір здібної молоді.

Негатив: не було створено системи публічного обговорення та критики науки.

Статус низький. Потрібно розпочати процес публічного обговорення.

8. Уніфікована система освіти.

Для збереження дії державної машини, потреб військово-промислового комплексу та галузей науки, що їх обслуговували, потрібна була державна система освіти з високим рівнем технічних знань, яка була б уніфікована і тому підконтрольна.

Позитив: високий середній рівень, можливість використовувати спеціалістів на будь-якому місці.

Негатив: потрібно на місцях ”доводити” до здатності працювати; немає ініціативи та критичного мислення.

Залишилася. Конче потрібні зміни, які забезпечили б задоволення потреб ринків і стратегічного планування та спроможність працювати у проектах і програмах.

9. Ідеологічна орієнтація.

Суспільні науки було ізольовано від світового розвитку, вони обслуговували державну ідеологію.

Уявний позитив: єдина картина світу.

Негатив: неспроможність до розвитку демократичного суспільства.

Частково збереглась, що гальмує можливість суспільного розвитку.