Підручник з МЕ

ТЕМА 21. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

мі, отримання технологічної ренти, необхідних ресурсів та трансфер в країни, що належать до ареалу поширення інших цивілізацій екологічно небезпечних виробництв.

Проте, в умовах глобалізації домінуюча цивілізація отримує проблеми:

–зростає соціальне розшарування, поділ на високопрофесійних фахівців та низькокваліфікованих виконавців;

–посилюється роль елітарності;

–відносно послаблюється роль демократичних інститутів;

–зростає відчуження окремих осіб від сприйняття дійсності, її віртуалізація;

–знижується моральний рівень в суспільстві;

–зростає злочинність;

–збільшується інформаційний шум.

Найбільш істотно світова економічна криза 2007–2010 рр. позначилась на економіці католицько-протестантського та православного цивілізаційних просторів. Економіка ж конфуціансько-буддистсько- го та ісламського ареалу продемонструвала економічне зростання. Це дає підстави деяким дослідникам прогнозувати можливу зміну глобального економічного порядку і лідерства в найближчі 30–40 років, а також посилення міжцивілізаційної економічної конкуренції

21.5. Міждержавне регулювання глобальних проблем

Вперше принципи міжнародного права щодо розв’язання глобальних проблем були сформульовані в Декларації Стокгольмської конференції ООН 1972 р. з проблем навколишнього середовища:

–держава може використовувати власні ресурси відповідно до власної національної політики у підході до проблем навколишнього середовища, але відповідає за те, щоб діяльність у межах її юрисдикції або контролю не заподіювала збитків навколишньому середовищу інших держав або районів, що знаходяться за межами національної юрисдикції;

–природні ресурси Землі, у тому числі повітря, вода, земля, флора, фауна й особливо репрезентативні зразки природних екосистем, повинні бути збережені на благо нинішнього та майбутнього

391

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

поколінь шляхом ретельного планування діяльності людини й управління нею в міру необхідності;

–невідновлювальні ресурси повинні розроблятися таким чином, щоб забезпечувався їхній захист від вичерпання в майбутньому, й щоб вигоди від їх розробки одержувало все людство.

Формулювання принципів міжнародного права щодо розв’язання глобальних проблем продовжила Всесвітня хартія природи Генеральної Асамблеї ООН 1988 р.:

1)біологічні ресурси можуть використовуватися лише в межах їхньої періодичної здатності до відновлення;

2)продуктивність ґрунтів підтримується або поліпшується шляхом заходів щодо збереження їх довгострокової родючості й процесу розкладання органічних речовин та заходами із запобігання ерозії й будь-яких інших форм саморуйнування;

3)ресурси багаторазового користування, у тому числі вода, використовуються повторно;

4)невідновлювальні ресурси одноразового користування експлуатуються з урахуванням їх запасів, раціональної можливості їх переробки для споживання й сумісності їх експлуатації з функціонуванням природних систем;

5)необхідна реалізація особливих заходів з метою недопущення радіоактивних і токсичних відходів виробництва;

6)необхідно втримуватися від діяльності, здатної нанести непоправний збиток природі;

7)райони, що прийшли у результаті діяльності людини в занепад, підлягають відновленню відповідно до їхнього природного потенціалу і вимог добробуту місцевого населення.

Міжнародна технічна та фінансова допомога для виконання конкретних проектів щодо розв’язання глобальних проблем на теренах України надається в межах діяльності:

– Глобального екологічного фонду;

– Міжнародного банку реконструкції та розвитку;

– Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП);

– Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ);

– Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП);

– Ради Європи.

392

ТЕМА 21. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Україна є членом конвенцій щодо боротьби з глобальними проблемами:

–Конвенції про збереження біорізноманіття;

–Конвенції про захист Чорного моря від забруднення;

–Бернської конвенції щодо захисту водних ресурсів від забруднення хімікаліями;

–Конвенції щодо трансграничного впливу промислових аварій;

–Лондонської конвенції з недопущення забруднення моря нафтою;

–Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення;

–Конвенції щодо боротьби з опустелюванням у тих країнах, в яких спостерігається серйозна посуха чи опустелювання;

–Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.

Основні терміни і поняття

Глобалізація, глобальна економіка, джерела глобалізації, переваги глобалізації, недоліки глобалізації, глобальні проблеми, конкурентоспроможність національних економік, цивілізація, цивілізаційний світ, зіткнення цивілізацій, взаємопроникнення цивілізацій.

Контрольні та дискусійні питання

1.Які головні ознаки цивілізації?

2.Які міжнародні організації надають Україні допомогу в розв’я- занні проблем глобального характеру?

3.Чому не існує єдиного підходу щодо критерію виділення цивілізаційних утворень?

4.Чи є сучасний світ біполярним?

5.Чи може національна економіка України залишитись осторонь процесів глобалізації?

6.Яким чином можна зменшити втрати невідновлювальних ресурсів?

7.Чи є Україна складовою частиною Заходу?

393

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

8.Які недоліки глобалізації стосуються України?

9.Чи актуальною є продовольча проблема для нашої країни?

10.Наскільки ефективним є міждержавне регулювання глобальних проблем?

Вправи

Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний термін або поняття.

1.Збіг суб’єктів влади та власності є ознакою...

2.Цивілізація, яка є економічним лідером.

3.На півдні Україна межує з цивілізацією…

4.Концепція «трьох хвиль» належить…

5.Становлення та розвиток будь-якої цивілізації передбачає надання нею…

6.Економіка, ключові елементи якої мають інституційну, організаційну і технологічну можливість працювати як єдине ціле у реальному часі в планетарному масштабі.

7.Поява цивілізацій завжди зумовлена наявністю…

8.Домінанта ринкового господарства є цінністю…

9.Глобалізаційні процеси дискримінують…

10.Величезне паракраїнне, наднаціональне світове утворення, для кожної з яких характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету, загального сприйняття світу.

Поняття:

а) провідна цивілізація; б) відгук; в) глобальна економіка; г) ісламська; д) викликів;

е) цивілізація; є) Західно-християнська субцивілізація; ж) О. Тоффлер; з) традиційна;

и) геоекономічна периферія.

394

ТЕМА 21. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.

1. Цивілізації являють собою величезні наднаціональні утворення, для кожного з яких не характерний специфічний прояв:

а) людини; б) своєрідність культури;

в) своєрідність традицій, менталітету; д) податкового законодавства.

2.Сателітні цивілізації характеризуються: а) гальмуванням розвитку; б) швидким розвитком; в) реліктовим характером; г) така лише одна.

3. За С. Хантінгтоном, наразі існують:

а) Православна, Ісламська, Сирійська цивілізації; б) Японська, Західна, Латиноамериканська цивілізації; в) Іранська, Російська, Американська цивілізації;

г) Англосаксонська, Західнохристиянська, Китайська цивілізації; д) Полінезійська, Східнохристиянська, Японська цивілізації.

4.Виокремлення в розвитку стадій феодалізму й капіталізму передбачає підхід:

а) цивілізаційний; б) формаційний; в) традиційний; г) історичний.

5.Наразі до групи цивілізацій-лідерів належать:

а) 1; б) 2; в) 7;

г) декілька цивілізацій.

6. За Ю. Павленком, виокремлюють такі цивілізаційні світи:

а) Китайсько-Далекосхідний, Індійсько-Південноазійський, Східнохристиянський;

395

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

б) Мусульмансько-Афразійський, Макрохристиянський; в) Російський, Іудейський, Західнохристиянський;

г) Мусульмансько-Афразійський, Макрохристиянський, Китайський, Латиноамериканський.

7.Україна є членом конвенцій щодо боротьби з глобальними проблемами цивілізації:

а) Стамбульської; б) Бернської (Рейнської);

в) Лонгйірської (Шпіцбергенської); г) Аралської.

8.Стокгольмська конференція ООН з проблем навколишнього середовища відбувалася у:

а) 1963 р.; б) 1972 р.; в) 1986 р.; г) 1992 р.; д) 2003 р.

9.Австралія є частиною цивілізації:

а) Далекосхідної; б) Американської; в) Австралійської;

г) Західнохристиянської; д) Сирійської.

10. Україна є складовою частиною цивілізації: а) Східнохристиянської (Православної); б) Ісламської; в) Європейської;

г) Західнохристиянської (Католицько-протестантської); д) Сирійської.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1.Православна (Східнохристиянська) цивілізація є сателітною.

2.Західнохристиянська цивілізація є домінуючою цивілізацією.

396

ТЕМА 21. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

3.У провідних країнах світу відбувається зростання злочинності.

4.Японія належить до Західнохристиянської цивілізації.

5.Китай є третім за економічною потужністю центром сили у світі.

6.На заході Україна межує зі Східнохристиянською цивілізацією.

7.Зростання темпів інфляції — це цивілізаційний виклик.

8.Глобальні проблеми не актуальні для України.

9.Усі цивілізації з часу створення є рівноправними.

10.Сучасний світ прямує до поліполярності.

Література до теми 21

1.Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / З. Бжезинский. — М.: Международные отношения, 1998. — С. 80–123.

2.Дахно І.І. Міжнародна економіка / І.І. Дахно, Ю.А. Бовтрук. — К.: МАУП, 2002. — С. 14–36.

3.Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН України В.М. Гейця. — К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — С. 829–866.

4.Зиядуллаев Н. СНГ в глобальной экономике: стратегия развития и национальная безопасность / Н. Зиядуллаев // МЭМО. — 2005. — № 4 — С. 29– 34.

5.Ковалев Е. Новые аспекты мировой продовольственной проблемы /

Е.Ковалев // МЭМО, 2005. — № 3. — С. 3–9.

6.Ломакин В. К. Мировая экономика: учебник для вузов / В. К. Ломакин. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. — С. 78–83.

7.Лук’яненко Д. Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності / Д. Г. Лук’яненко. — К.: КНЕУ, 2005. — С. 85–126.

8.Поздняков Э. Изменение климата на Земле: причины и возможные последствия / Э. Поздняков // МЭМО. — 2005. — № 4. — С. 68–73.

9.Солонінко К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник / К. С. Солонінко. — К.: Кондор, 2008. — С. 333–353.

10.Сорос Д. Мировой экономический кризис и его значение. Новая парадигма финансовых рынков / Д. Сорос Д. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2010. — 272 с.

11.Суэтин А. А. Мировая экономика. Международные экономические отношения. Глобалистика: учебник / А. А. Суэтин. — М.: Кнорус, 2008. —

С.159–221.

12.Яковец Ю. В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Ю. В. Яковец. — М.: ЗАО «Изд-во Экономика», 2003. — С. 12–27.

397

ТЕМА 22.

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ

Основні питання для вивчення

22.1. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.

22.2. Вашингтонський консенсус: проблеми і наслідки. ПостВашингтонський консенсус.

22.3. Україна у процесах європейської інтеграції.

22.4. Участь України у регіональних інтеграційних угрупуваннях.

22.5. Проблеми формування стратегії економічного розвитку України.

22.1. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій

Серед геополітичних змін останнього десятиріччя XX ст. найзначнішими є: розпад СРСР, припинення існування воєнно-полі- тичного блоку країн Варшавського Договору, утворення незалежної України разом з іншими країнами пострадянського простору.

Територіальне розташування України, її розміри, чисельність населення, природні ресурси в поєднанні з потужним потенціалом у науковій, економічній та інших сферах суспільного життя надають Україні можливість вступити до ЄС за умови певного рівня ринкових трансформацій. У той же час гармонійне включення України до системи глобальних світогосподарських зв’язків дозволить підвищи-

398

ТЕМА 22. ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ

ти ефективність і конкурентоспроможність національної економіки та рівень добробуту громадян.

Перешкоди інтеграції України у світове господарство: успадкована монополізація державою зовнішньої торгівлі; підприємства не мають достатнього досвіду виходу на світовий ринок; їхня технічна оснащеність, витрати виробництва, якість продукції не відповідають світовому рівню; у структурі економіки домінують матеріалоємні й енергоємні, фізично та морально застарілі виробництва, несприйнятливі до нововведень; одностороння орієнтація господарства на важку індустрію тощо.

Потенційні можливості інтеграції України у світове господарство: вигідне географічне положення, багаті поклади корисних копалин, наявність кваліфікованих кадрів, родючих сільськогосподарських земель, торгових транспортних шляхів з відповідною інфраструктурою тощо.

Нівелювання негативів при формуванні відкритості вітчизняної економіки вимагає її структурної перебудови, націленої на реалізацію національних конкурентних переваг, зокрема таких, як: виробництво недорогоцінних металів і виробів з них, хімічна і пов’язані з нею галузі промисловості та транспортні послуги, особливо послуги трубопровідного транспорту. З ХХІ ст. пріоритетними стають високотехнологічні конкурентні переваги, здатність забезпечення яких мають: авіакосмічна промисловість, суднобудування, космічні послуги з виведення об’єктів на навколоземну орбіту, послуги з розробки програмного забезпечення, виробництво нових матеріалів, окремі виробництва в електронній та електротехнічній промисловості тощо. Саме структурна перебудова сприятиме формуванню та розширенню експортного потенціалу пріоритетних галузей, наближенню вітчизняного виробника до світового рівня, поглибленню участі у міжнародному поділі праці тощо.

Поки структурна перебудова української економіки є незавершеною, її відкритість потребує активного державного регулювання для запобігання закріпленню сировинної орієнтації, підвищення рівня конкурентоспроможності, економічної безпеки та суспільного добробуту.

399

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

22.2. Вашингтонський консенсус: проблеми і наслідки. Пост-Вашингтонський консенсус

Термін «Вашингтонський консенсус» запропоновано у 1998 р. професором Лондонської школи економіки Джоном Греєм у книзі «Falsе Dawn: The Delusions of Global Capitalism» (London: Granta Publications, 1998. — 234 p.). У межах Вашингтонського консенсусу як програми МВФ наполягає на виконанні рекомендацій країнами, що хочуть здійснити ринкові реформи: 1) бюджетна дисципліна (утримання бюджетного дефіциту на мінімальному рівні); 2) податкова реформа (база оподаткування «має бути широкою», а граничні ставки податків — «помірними»); 3) процентні ставки (внутрішні фінансові ринки мають визначати розміри процентних ставок певної країни; позитивні реальні ставки відсотка перешкоджають втечі капіталу і збільшують накопичення); 4) обмінні курси валют (країни, що розвиваються, повинні погодитися на «конкурентні» обмінні курси, які обіцяють стимулювати експорт); 5) лібералізація торгівлі (митні тарифи мають мінімізуватися і ніколи не застосовуватися до проміжних товарів, необхідних для виробництва експорту); 6) приватизація (приватна промисловість функціонує ефективніше; державні підприємства слід приватизувати); 7) дерегулювання (надмірне урядове регулювання сприяє корупції та дискримінації дрібніших підприємств, що не захищені від бюрократії); 8) права власності (права власності мають бути захищені; слабкі закони і погана правова система знижують стимули до накопичення і акумуляції багатства).

Результатами реформування національної економіки за принципами Вашингтонського консенсусу стали: скорочення виробництва більш ніж у 2 рази порівняно з 1991 р.; перехід на бартер значної частини економіки; високі темпи інфляції; підрив національного виробництва; збільшення технологічного розриву з розвинутими країнами; зростання бідності; збільшення надходжень до західних банків тощо. Зрозуміло, чому в ХХІ ст. рецепти реформування за МВФ відкинули не тільки Далекий Схід (Китай, В’єтнам), Південно-Східна Азія, Іспанія, Туреччина, Єгипет та ін., а й країни Центральної та Східної Європи (наприклад, Польща та Угорщина)

В Україні вихід з економічної кризи відзначився відмовою від принципів реформ за умовами МВФ. Україна розпочала будувати власну економічну модель на основі поступового розвитку про-

400