5. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів – один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом в період, вільний від лекційно - аудиторних навчальних занять.

Головною метою самостійної роботи є закріплення набутих у процесі аудиторної роботи знань, удосконалення вмінь та навичок, самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою.

Самостійна робота студентів включає такі форми:

• самостійна робота з різноманітними інформаційними джерелами;

• підготовка до виконання контрольних (модульних) робіт;

• виконання і захист завдань самостійної роботи студента;

• підготовка до аудиторних практичних занять за темами навчального плану;

Усі завдання студенти виконуються у встановлені терміни та відповідно до кафедральних вимог щодо їх змістового наповнення та оформлення.

Перелік завдань для самостійної роботи поданий у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», що розміщуються на сайті КНЕУ.

6. Поточний і підсумковий конроль знань

Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою.

Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни.

Контрольні (модульні) роботи можуть проводитися у формі:

• тестування;

• відповідей на теоретичні питання;

• розв’язання практичних завдань;

• розв’язання практичних ситуацій (кейсів) тощо.

З однієї дисципліни за семестр може проводитися не більше 2-х контрольних (модульних) робіт.

Викладачі мають завчасно інформувати студентів про терміни проведення і зміст контрольних (модульних) робіт.

У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної і заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій.

Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі.

Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо.

Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.

Поточний контроль результатів виконання завдань самостійної роботи передбачає оцінювання:

• рівня підготовки рефератів, есе з аналізом публікацій;

• рівня виконання завдань з поглибленого вивчення дисципліни (за узгодженням з викладачем);

• результатів роботи на навчальних платформах у відкритих онлайнових курсах тощо (за узгодженням з викладачем).

Завдання самостійної роботи мають обов’язковий та вибірковий статус.

Результат поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів визначається сумарно за всіма складовими поточного контролю.

Науково-дослідна діяльність студентів — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали, але їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр.

Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи.

Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета

Індивідуальна контрольна робота включає в себе 10 питань програмного матеріалу (на вибір викладача). Відповідь студента на кожне із питань, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється наступною кількістю балів:

Кількість балів за 10 баловою шкалою	Рівень повноти й коректності відповіді
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
4	не достатній
2	мінімальний
0	незадовільний