Тема іv. Турецька Республіка в 20-х — 30-х роках хх ст. (2 год.) План

1. Формування основ нової турецької державності. Особливості республіканського ладу.

2. Ідеологія кемалізму та реформи в галузі законодавства, культури і побуту.

3. Політика етатизму та економічний розвиток Туреччини в 20-х — 30-х роках.

Засвоїти поняття: кемалізм, ататюркізм, меджліс, султанат, халіфат, етатизм, лаїцизм, “демократія більшості”.

Підготувати реферат на тему:”Зміст та особливості Конституції Турецької Республіки 1924 року”.

Методичні поради

Перемога кемалійської революції 1918 — 1923 років привела до створення якісно нової державності в Туреччині.

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на найважливіші акти становлення нового державного ладу: ліквідація султанату, проголошення республіки, ліквідація халіфату. Важливо відзначити той факт, що Туреччина до середини 30-х років була першою і єдиною на мусульманському Сході заснованою на секуляризмі парламентською республікою. Слід чітко виокремити особливості республіканського устрою в Туреччині, що відбилися як у Конституції 1924 року, так і в програмі народно-республіканської партії. Варто з’ясувати сутність поняття “демократія більшості”.

Під час розгляду другого питання необхідно уважно проаналізувати основні принципи кемалізму (ататюркізму), порівняти погляди на проблему вестернізації турецького суспільства представників радикал-реформістів і поміркованих прихильників Ататюрка. Варто закцентувати увагу на об’єктивному аналізі кемалійських реформ в галузі законодавства, культури і побуту. З’ясувавши, що реформи 20 — 30-х років, поза всяким сумнівом, мали величезне значення для подальшого розвитку турецького суспільства, слід уникати однобічної їх оцінки, притаманної традиційній радянській історіографії. На прикладі політики лаїцизму необхідно проаналізувати згубність невиправданої руйнації традицій, показати схильність кемалістів до лаїцизму у його радикальному, атеїстичному тлумаченні.

Важливо об’єктивно скласти політичний портрет Мустафи Кемаля як найхарактернішого представника авторитарних лідерів передвоєнного часу, прибічника курсу державного відродження на національній основі. Його провідну роль у розвиткові Туреччини слід враховувати і при розгляді третього питання. Увагу слід заакцентувати на характеристиці політики економічного лібералізму, з’ясувати причини її краху, дати оцінку етатистської політики кемалістів, виокремити її особливості.

Необхідно розкрити й сутність аграрної політики кемалістів, наголосивши на складності аграрного питання (недостатність інвентарю, малоземелля, слабкий розвиток державного та кооперативного кредитування). Необхідно довести, чому в ході реформ найменше позитивних зрушень було на селі, де майже незмінними залишалися традиційні форми побуту, культури, суспільної свідомості, а ріст сільськогосподарського виробництва ледве встигав за динамікою населення.

Підводячи підсумок семінарського заняття, бажано зосередитися на значенні кемалістських реформ для становлення незалежної турецької держави і для її подальшого розвитку. Слід зазначити, що саме реформи 20 — 30-х років ХХ ст. створили необхідні передумови для зміцнення політичної незалежності і завоювання економічної самостійності Туреччини