Додаткова література

Березный Л.А. Дискуссионные проблемы общей концепции истории китайской революции //Вестник Ленинградского ун-та. Сер.2. История, языкознание, литературоведение. — 1990. — № 2. — С. 10-21.

Благодатов А.В. Записки о китайской революции (1925-1927), — М., 1979.

Ван Юнсян. Вплив Великого Жовтня на Китайську початкову революцію //Укр. іст. журн. — 1988. — № 11. — С. 81-88.

Вопросы истории Китая. — М., 1981.

Глунин В.И., Григорьев А.М. Концепция истории Китая в новейшее время: поиск новых подходов //Проблемы Дальнего Востока. — 1991. — № 2. 

Государство и общество Китая. — М., 1978.

Картунова А.И. Китайский вопрос в переписке В.Чичерина и Л.Карахана //Новая и новейшая история. — 1998. — № 6. 

Картунова А.И. Москва и Северный поход национальной революционной армии Китая //Восток. — 1998. — № 3. 

Картунова А.И. Новый взгляд на вопрос о разрыве с Чан Кайши //Восток. — 1997. — № 1. 

Китай. Поиски путей социального развития: К истории общественно-политической мысли ХХ века. — М., 1979.

Коминтерн и Восток. — М., 1969.

Матвеева Г.С. Отец республики. Повесть о Сунь Ятсене. — М., 1975.

Новое в изучении Китая. — М., 1988.

Пескова Г.Н. Дипломатические отношения между СССР и Китаем в 1924-1929 гг. //Новая и новейшая история. — 1998. — № 2. — № 1. 

Сарап А.Ю. Китайская революция 1925-1927 гг. в освещении англо-американской историографии //Проблемы Дальнего Востока. — 1988. — № 1. 

Социально-экономические и политические проблемы Китая в новое и новейшее время. — М., 1991.

Тема ііі. Японія в період встановлення мілітаристського режиму (2 год.) План

1. Економічне становище Японії наприкінці 20-х  у 30-х роках. „Нова економічна структура”.

2. Внутрішньо-політична боротьба. Праворадикальний тоталітаризм і його диференціація. „Нова політична структура”.

3. Особливості зовнішньої політики і характерні риси зовнішньополітичної доктрини.

Засвоїти поняття: концерни-дзайбацу, “рисові бунти”, демократія, авторитаризм, тенноїзм, мілітаристський режим, тенко, девальвація, демпінг, автаркія, неосинтоїзм.

Підготувати реферат на тему: “Вивчення в шкільному курсі всесвітньої історії зовнішньої політики Японії кінця 30-х — початку 40-х років ХХ ст.”

Методичні поради

Головним завданням даного заняття є з’ясування передумов встановлення мілітаристського режиму в Японії. Тому при розгляді першого питання слід детально охарактеризувати економічне життя країни, виявити його особливості, розкрити глибину впливу світової економічної кризи 1929  1933 років на господарство Японії. Потрібно, спираючись на необхідний фактичний і статистичний матеріал, довести, що наслідками світової економічної кризи в Японії було посилення суперечностей всередині пануючих класів (“старі” та “нові” концерни), ріст безробіття, крах економічної експансії Японії (девальвація ієни, демпінг), зближення інтересів “нових концернів” і “молодого офіцерства”. Завершуючи розгляд першого питання, необхідно з’ясувати суть японського плану створення великого економічного простору (автаркії).

Приступаючи до розгляду другого питання, слід перш за все, наголосити на тому, що демократія Тайсьо не отримала розвитку в 30-х роках ХХ ст. Це пояснювалося багатьма причинами: нерозвиненістю економічних і соціальних інститутів, відсутністю демократичних традицій і т.д. Водночас велику роль у згортанні демократії (хоча й багато в чому ілюзорної) відігравав зовнішній фактор. Варто на конкретних прикладах довести, що саме зовнішньо-політичні труднощі призвели до посилення впливу в політичних структурах Японії тих сил, які вбачали в розвитку демократичних форм загрозу здатності нації адекватно захищатися і вийти на рівень великих воєнних держав того часу. Необхідно розкрити сутність “неотрадиціоналістського ренесансу” в японській суспільно-політичній думці і піднесення мілітаризму та шовінізму. Важливо з’ясувати природу політичного режиму, встановленого в Японії напередодні війни в Тихому океані, взявши до уваги всі існуючі щодо цього точки зору: чи це була фашистська держава, чи дещо інше, чисто японський різновид диктатури?

Третє питання присвячене з’ясуванню причин наростання агресивності у зовнішньополітичній експансії Японії у 30-х роках. Водночас слід звернути увагу на багатосторонню дипломатію Японії кінця 30-х початку 40-х років. При цьому необхідно висвітлити характер зовнішньополітичної доктрини Японії (націоналізм, месіанство). Проаналізувавши меморандум генерала Танака, необхідно розкрити суть “позитивної політики експансії та лозунгу “Азія для азіатів”, розглянути місце і роль зовнішньополітичних угод, пактів і договорів Японії, підписаних упродовж 30-х  початку 40-х років ХХ ст.