- •1)Теорія держави і права як наука.
- •2)Предмет, об'єкт і система теорії держави і права.
- •3) Функції теорії держави і права.
- •4) Теорія держави і права в системі наук.
- •5) Теорія держави і права в системі соціальних наук.
- •6)Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •7)Загальне вчення про методи теорії держави і права.
- •8)Загальнонаукові методи пізнання держави і права.
- •9)Методи соціальних наук, що використовуються в теорії держави і права.
- •10) Порівняльно-юридичний метод пізнання державно-правових явищ.
- •12) Загальна характеристика суспільства.
- •13) Первісне суспільство: загальна та владно-регулятивна характеристика основних етапів розвитку.
- •18)Східний шлях виникнення держави.
- •14) Аграрне суспільство: характеристика основних етапів розвитку.
- •15) Індустріальне суспільство: характеристика основних етапів розвитку.
- •16)Постіндустріальне суспільство: поняття і характеристика основних етапів розвитку.
- •17) Поняття, ознаки і символи держави.
- •19)Античний шлях виникнення держави.
- •20) Європейський шлях виникнення держави.
- •21)Характеристика первинної держави.
- •22)Розвиток держави від конфедеративно-імперського періоду до держави часів глобалізації.
- •23)Патріархальна теорія походження держави.
- •24) Теорія насильства.
- •25) Теологічні теорії походження держави.
- •26) Теорія суспільного договору.
- •27)Історико-матеріалістична теорія походження держави.
- •28)Органічна теорія походження держави.
- •29)Психологічна теорія походження держави.
- •30) Теорія еліт і технократична теорія.
- •31) Теорія плюралістичної демократії.
- •32)Теорія «держави загально благоденства».
- •33)Теорія сопіальної держави.
- •34) Теорія «техногенної» держави.
- •35)Теорія правової держави.
- •36) Теорії глобалізації.
- •37)Теорія відмирання держави.
- •38)Теорія національної держави.
- •39)Громадянське суспільство: поняття, взаємодія з державою та структура.
- •40) Соціально-правова держава: поняття і ознаки.
- •41)Поняття і структура влади. Державна влада та методи її здійснення.
- •42) Економічна, соціальна і морально-ідеологічна основа державної влади. Ідеологія.
- •43)Легітимність і узурпація: поняття і класифікація. Легальність державної влади.
- •44) Єдність, з'єднання і поділ влади.
12) Загальна характеристика суспільства.
Суспільство – це сукупність форм спільної діяльності, що склалася історично.
У своєму розвитку суспільство пройшло три етапи: етап первісного суспільства, етап аграрного суспільства і етап індустріального суспільства. Зараз найрозвинутіші країни перейшли до четвертого етапу: постіндустріального суспільства.
Для первісного суспільства характерна опора на силу людських м’язів, аграрне суспільство опирається на силу тварин, індустріальне – на міць пару, електричної та атомної енергії, а постіндустріальне – на екологічно “чисті” технології – вітер, воду, термоядерну енергію тощо.
Політична система суспільства.
Різноманіття відносин між людьми виявляються в економічних, політичних, моральних, релігійних і т.п. зв'язках. Тому суспільство не може обійтися без соціальних або політичних інститутів – стійких соціальних або політичних встановлень, установ, об'єднань і спільнот, що виконують необхідні для суспільства соціальні або політичні функції.
Слід відрізняти соціальні інститути від соціальних спільнот. Соціальні спільноти – це групи людей, що об’єднані якими-небудь загальними ознаками (загальними інтересами, цінностями, загальною справою тощо). До останніх відноситься етнос, народ, нація, клас тощо. Етнос – стійка група людей, об’єднаних господарськими зв’язками, територією, звичаями, віруваннями, мовою та іншими спільними чинниками. Народ – це населення тієї чи іншої країни (відособленої території незалежного мешкання певного суспільства із своїми кордонами та суспільним ладом). Нація – це сукупність людей, об’єднаних єдиною територією, економікою, мовою, культурою, самосвідомістю та організованих у державу. Класи – соціальні групи, приналежність до яких визначалася економічним станом людей.
Політична система – державні і недержавні соціальні інститути, що здійснюють політичні функції.
До цих інститутів відносяться: держава, політичні партії, профспілки, інші організації і рухи, що беруть участь у процесі завоювання, утримання і використання влади і пов'язаних з нею цінностей – суверенітету, свободи особи тощо.
Держава – важливий елемент політичної системи (виступає як виразник інтересів громадянського суспільства).
Політична партія – організована група однодумців, що представляє інтереси частини народу і ставить своєї метою їхню реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні. Для політичної партії характерні чітка організаційна структура, устав (не обов’язково письмовий) і детально розроблена політична програма.
На відміну від політичної партії, для політичного руху не характерні чітка організаційна структура і детально розроблена політична програма. Характерною рисою політичного руху є наявність кількох чи одного лідера, за яким йдуть люди.
Громадські організації – об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, спортивних і інших інтересів (профспілки).