21)Характеристика первинної держави.

Характеристика первинної держави.

Як правило, перші держави виникали саме як місто-держава. Селище, у якому жили вільні общинники-землероби в період утворення перших держав вже являли собою не родову, а сусідську общину. Це дозволяє стверджувати, що період зародження перших держав припадає саме на період племінної організації суспільства, коли деякі селища починають перетворюватись на господарські та релігійні центри. Потім ці селища переростають у адміністративно-господарські та релігійні центри-міста. Місто такого типу з сільськогосподарською місцевістю, яка прилягала до нього, ставало містом-державою, у якому постійно проживали вожді та жерці. Місто-держава ставало місцем, де відбувалися засідання рад та зборів.

Місто-держава вже знає чітку соціальну диференціацію та майнову нерівність, розподіл праці тут закріплюється територіально – з’являються квартали ковалів та інших ремісників, виділяється еліта, формується поки що примітивний апарат державного управління, коли з’являються особи, що займаються організацією виробництва, обліку тощо.

У місті-державі з’являються три центри управління адміністративного та ідеологічного лідерства: міська община, палац і храм. Зокрема останній починає виступати не лише як релігійна система, а й як система організаційно-господарська, розподільча та інформаційна.

Місто, що стало містом-державою починає виконувати стосовно інших селищ функції державного управління. Основними серед них були:

- Управління общинним землеробством та землеволодінням.

- Виконання суспільних ритуальних обрядів.

- Здійснення міждержавного продуктообміну, який з часом перетворився у товарообмін (продуктообміну всередині міста-держави майже не існує, адже кожна „велика родина” забезпечує себе повністю, за виключенням виробів з кераміки, прикрас, окремих знарядь тощо. Власне торгівля з’являється дещо пізніше).

- Захист від військових нападів та організація військових походів для покорення інших міст-держав, стягнення данини чи податків.

- Створення та розподіл суспільних фондів, в основному продуктів на випадок стихійних лих, військових нападів тощо.

- Створення інститутів для розгляду суперечок, підтримка відповідних звичаїв, встановлення світських та релігійних правил тощо.

- Розвиток ремесел та торгівлі тощо.

Таким чином, держава як п’ята організаційна форма життя суспільства також виникає об’єктивно в результаті неолітичної революції та переходу від первісного суспільства до аграрного. Вона не нав’язується суспільству ззовні, а виникає у силу внутрішніх чинників: матеріальних, організаційних, ідеологічних.

Первинна держава виникає, щоб організаційно забезпечити функціонування виробляючої економіки, нові форми трудової діяльності, яка віднині стає умовою виживання та розвитку людства, тобто для забезпечення самого існування людства в умовах аграрного суспільства.