- •Тема 1. Сутність маркетингу та розвиток його концепції
- •Розвиток розуміння сутності маркетингу та передумови його виникнення
- •2. Основні категорії маркетингу
- •Еволюція концептуальних підходів до організації діяльності підприємства на ринку
- •Послідовність основних етапів маркетингу підприємства
- •2 Етап – Планування маркетингу:
- •Тема 2. Маркетинг як відкрита мобільна система План:
- •Поняття маркетингового середовища діяльності підприємства
- •Мезо- та макрофактори зовнішнього середовища
- •Мікрофактори зовнішнього середовища
- •Внутрішнє середовище маркетингу підприємства
- •Тема 3. Формування маркетингової інформаційної системи на основі проведення маркетингових досліджень
- •Концепція маркетингової інформаційної системи
- •Класифікація методів маркетингових досліджень
- •3. Процес маркетингового дослідження
- •4. Підготовка важливого інструменту маркетингових досліджень – анкети
- •Тема 4. Вивчення потреб і поведінки споживачів та вибір цільових сегментів
- •1. Психологічні фактори, що впливають на поведінку споживачів
- •Основні етапи розвитку потреб протягом 50-х−80-х рр. Хх ст.
- •2. Сутність та принципи (ознаки) сегментації ринку
- •Тема 5. Товарна політика в системі маркетингу підприємства
- •1. Поняття, мета та завдання товарної політики.
- •2 Рівень (супутній продукт) – частина сукупного продукту, без отримання якої споживач не зможе отримати основний продукт (наприклад: послуга реєстрації під час звернення до консалтингової компанії).
- •2. Специфічні риси послуги (продукту): комплекс 4 «Не»
- •Концепція життєвого циклу товару
- •Ступені новизни товару та ставлення споживачів до новинок
- •5. Поняття, рівні та категорії якості товару
- •5. Позиціювання товару
- •Тема 6. Цінова політика в системі маркетингу підприємства
- •1. Цілі встановлення ціни на товари / послуги
- •Короткострокові цілі:
- •2. Аналіз визначальних факторів ціноутворення
- •3. Цінові стратегії, що застосовуються для виведення т/п на ринок
- •Стратегії формування цін на основі психологічних особливостей сприйняття цін споживачами.
- •2) Стратегії формування цін на основі особливостей взаємовідносин підприємства з партнерами.
- •3) Встановлення ціни у межах асортименту т/п
- •4. Методи розрахунку цін
- •Ринкове коригування цін
- •Тема 7. Політика розповсюдження в системі маркетингу підприємства
- •Поняття політики розповсюдження та причини доцільності її розвитку
- •Функції учасників каналу розповсюдження
- •Характеристика каналів розповсюдження та фактори, що визначають їх структуру
- •Характеризуючи ширину каналу, виділяють:
- •5. Мерчандайзинг: поняття, принципи викладки товарів, види pos (тп) матеріалів
- •Тема 8. Комунікаційна політика в системі маркетингу підприємства
- •1. Сутність комунікаційної політики підприємства, її цілі та складові
- •Прості елементи кп:
- •Синтетичні елементи кп:
- •2. Послідовність розроблення програми комунікацій
- •Залежність завдань кп від готовності споживачів
- •3. Реклама у системі маркетингових комунікацій підприємства Види реклами:
- •В основі розроблення успішної реклами є:
- •Правила створення ефективної реклами:
- •Елементи творчих знахідок для створення реклами:
- •Види Інтернет реклами
- •Цінові моделі розміщення реклами в Інтернет
- •4. Заходи стимулювання збуту (зсз) як елемент смк підприємства
- •5. Основні інструменти заходів зв’язків з громадськістю (pr)
- •Прийоми встановлення зв’язків із змі
- •Прийоми встановлення зв’язків із цільовими аудиторіями
- •Прийоми встановлення зв’язків із органами державної влади і управління
- •6. Прямий маркетинг (пм або dm – direkt marketing) – важливий інструмент маркетингових комунікацій
- •Комунікативні особливості пм:
- •Стадії процесу персонального продажу
- •Поради для подолання заперечень клієнта
- •7. Синтетичні елементи смк
- •Процес участі підприємства у виставкових заходах
- •Фактори, що впливають на вибір виставки
- •Орієнтована структура витрат на участь у виставці
- •Поради стендисту
- •Застереження стендисту
- •Види спонсорів:
- •Тема 9. Організація та контроль маркетингової діяльності
- •Види організаційних структур служби маркетингу
- •2. Принципи побудови організаційних структур служби маркетингу
- •3. Об’єкти контролю в маркетингу підприємства
- •Контрольні запитання
- •Глосарій до розділу «маркетинг»
3) Встановлення ціни у межах асортименту т/п
3.1. Продуктові лінії – встановлення різних цін на Т/П, що мають різну собівартість, різні рівні націнки і призначені для різних сегментів ринку. Приклад: підприємство продає дві модифікації Т/П, що відрізняються рівнем якості, з відповідною різницею у цінах (рис. 1).
Якість |
Ціна |
||
Висока |
Середня |
Низька |
|
Висока |
1. Стратегія преміальних націнок |
2. Стратегія глибокого проникнення на ринок |
3. Стратегія цінових переваг |
Середня |
4. Стратегія «показного» блиску |
5. Стратегія середнього рівня |
6. Стратегія доброякісності |
Низька |
7. Стратегія пограбування |
8.Стратегія завищеної ціни |
9. Стратегія дешевих товарів |
Рис. 1. Цінові стратегії продуктових ліній (або стратегії у рамках асортименту Т/П з урахуванням співвідношення «ціна – якість»)
3.2. Комплексного продажу – встановлення низької ціни на певну складову комплексного Т/П з метою збільшення обсягів продажу шляхом залучення більшої кількості покупців, які непоінформовані про те, що ціни на інші складові в цей час можуть бути завищені. Приклад: практично «безплатний» Т/П, що стимулює його купівлю. Важливий психологічний момент – отримавши такий подарунок значна частина споживачів бажає нагородити себе за вдалий вибір і купує додаткові послуги, вартість яких часто значно перевищує зекономлену суму.
3.3. Впровадження винищувача марок – виведення на ринок Т/П, аналогічного тому, що успішно продають конкуренти, за демпінговою ціною. Демпінг – суттєве зниження ціни порівняно з середньоринковими цінами. Фінансово спроможні компанії інколи можуть з метою знищення марок-конкурентів продавати Т/П за ціною, що нижча собівартості.
4. Методи розрахунку цін
Теоретики та практики маркетингу виділяють три групи методів ціноутворення, сутність яких, умови доцільності застосування та формули розрахунку наведені у табл. 1. Зрозуміло, що назви груп методів визначили найбільш впливові чинники. Однак, вважаємо за доцільне застерегти від помилкового розуміння цих класифікацій і наголосити, що належність методу до однієї з груп не свідчить про недостатній вплив інших факторів. Інакше кажучи, застосування будь-якого методу кожної групи перебуває під впливом усієї сукупності факторів, водночас віднесення до однієї з груп вказує на той з них, який покладено в основу ціноутворення.
Ринкове коригування цін
Існують три спеціальні методи коригування прейскурантних (або базових) цін: 1) знижки, 2) заліки, 3) коригування за географічним принципом.
Знижка – це зменшення прейскурантної ціни, яке пропонує продавець покупцю як винагороду за певні дії, сприятливі для продавця, зокрема такі:
Знижки за обсяг – звичайні (на підставі великого обсягу окремих закупівель) та накопичувальні (у разі накопичення обумовленого обсягу за певний період).
Сезонні знижки – надаються для заохочення покупців накопичувати запаси товарів у період низького попиту.
Торговельні (функціональні) знижки – надаються виробником для роздрібних і оптових торговців за ті маркетингові функції, які вони будуть виконувати у майбутньому, просуваючи Т/П до кінцевого покупця.
Знижки за прискорення оплати (декорт) або оплату готівкою (сконто). Наприклад, роздрібний торговець отримує такий рахунок: «5000 грн., 2/10, нетто 30». Це означає, що сума платежу за товар становить 5000 грн., платіж слід здійснити протягом 30 днів, але продавець отримає 2%-ву знижку, якщо розрахується протягом перших 10-ти днів з моменту отримання товару.
Заліки, як і знижки, пропонуються покупцям за певні дії для зменшення прейскурантної (або базової) ціни.
Товарообмінний залік – це зниження ціни нового товару за умови здачі старого.
Заліки з метою заохочення просування товару – здійснення грошових виплат або надання додаткової кількості «безплатних» товарів за їх ефективне просування.
Таблиця 1
Класифікація методів ціноутворення, що застосовуються підприємствами
Назва методу |
Сутність |
Умови доцільності |
Показники (Формули розрахунку) |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|||
|
Враховують усі витрати (прямі + постійні) та бажаний % рентабельності |
Незначна конкуренція, нескладний асортимент, високий попит, можливий розподіл ПВ між Т/П |
|
(агрегатний метод) |
Беруть середнє арифметичне від витрат на різні групи Т/П та бажаний % рентабельності |
Складний асортимент Т/П, незнач-на чутливість споживачів до цін |
|
|
Враховують лише прямі (накладні) витрати та очікуваний прибуток. Постійні витрати покриваються за рахунок різниці між товарооборотом та сумою прямих витрат |
Жорстка конкуренція, складний асортимент, невисокий попит, незавантажені потужності |
Ц
=
ЗВ
+
х ОР – ПВ = Прmax (1.3) |
|
Спочатку встановлюють ціну на основі СВ, а після їх покриття ціну знижують |
Різні сегменти непоінформовані про різницю в цінах, гарантований рівень попиту |
Ц → min (1.4) |
|
Визначають, за яких умов (співвідношення ціни та обсягів виробництва / продажу) будуть досягнуті оптимальна завантаженість потужностей та цільовий (очікуваний) прибуток |
Попит еластичний по ціні , коливання попиту прогнозовані, легко встановити складові СВ |
|
|
Оцінюють СВ за різних обсягів виробництва / продажу, визначають той варіант, коли ціна дозволить окупити капіталовкладення |
Т/П відомий на ринку, але новий для підприємства, % банку нижчий, ніж рентабельність ТП |
(1.6) |
2. Головна детермінанта – попит (сприйняття цінності Т/П споживачами) |
|||
2.1. Пропозиція – реакція |
Встановлюють шляхом опитування, за якою із запропонованих 10-ти варіантів цін найбільша кількість споживачів купить Т/П |
Ринок насичений аналогічними Т/П, споживачі добре обізнані із величиною цінності Т/П |
|
2.2. Аналізу альтернатив (сприйнятої цінності) |
Визначають: ціну базового (альтернативного) Т/П, параметри обох Т/П, цінності для споживача відмінностей (як позитивних, так і негативних), підсумкову ціну |
Ринок насичений аналогічними Т/П, є потреба у диференціації Т/П та в обґрунтуванні його додаткової економічної цінності або економії |
Ц
= Цб
х
Кя(ц)
|
2.3. Аукціон |
Визначають початкову мінімальну ціну товару, яка підвищується до найбільшої пропозиції у процесі відкритих торгів |
Товар унікальний чи дефіцитний, а цінність його для споживачів є високою |
Ц = Цпоч + maxЦДодСпрЦін Ц → max (2.3) |
Закінчення табл. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
2.4. Зворотній аукціон (Veiling) |
Визначають початкову максимальну ціну товару, яка понижується до першого покупця |
Товар диференційований із стратегією ексклюзивного продажу |
Ц = Цпоч – minЦНеспрЦін Ц → min (2.4) |
2.5. Аналіз максимальних піків витрат і прибутку |
Вивчають, як зміна ціни впливає на зміну сукупних витрат, визначають із цих варіантів той, що забезпечить найбільший прибуток |
Товар на монопольному недостатньо розвиненому ринку |
|
3. Головна детермінанта – конкуренція (тип конкурентного ринку) |
|||
3.1. Конкурентного паритету |
Співвідносять ціну на Т/П із середньоринковими цінами на аналогічний Т/П і встановлюють ту, яка найбільше відповідає звичній на ринку |
Жорстка конкуренція, споживачі ретельно відбирають Т/П за «справедливою» ціною |
|
3.2. Слідування за лідером |
Визначають кілька рівнів цін залежно від позиції ТП та його Т/П відносно ТП-лідера |
Диктат лідера, що базується на його міцній позиції на ринку |
Ц = Цлід – Цдиф (3.2) |
3.3. Престижних цін |
Встановлюють ціну, виходячи з унікальності Т/П та бажання споживачів придбати Т/П, що ідентифікує їх як еліту |
Унікальний товар, відсутність конкурентів, наявність елітних сегментів |
Ц = Цб х Кя(ц) + Цдиф (3.3) |
3.4. Тендер відкритий або закритий |
Вибирають мінімальну ціну із кількох пропозицій. У відкритому тендері кількість учасників необмежена і конкурс відкритий, а у закритому («запечатаного конверта») – кількість учасників обмежена і конкурс закритий |
Значна кількість покупців потребує Т/П від обмеженої кількості ТП або навпаки: значна кількість продавців пропонує Т/П обмеженій кількості покупців |
Ц = →{ Ц1, Ц2, …, Цn } → → Ц min (3.4)
|
3.5. Питомих показників |
Визначають питому вартість основного атрибута базового Т/П та співвідношення цих атрибутів у базовому та новому Т/П |
Величина атрибута визначає ціну Т/П на ринку |
|
Примітки до формул:
1.1: Ц – ціна продажу Т/П, C (або СВ) – собівартість (або сукупні витрати) на одиницю Т/П, Р – очікувана (нормативна) рентабельність, ПВ – постійні витрати. 1.2: ЗВ – змінні витрати, – питомий прибуток (на одиницю Т/П), ОР – обсяги реалізації (кількість проданих Т/П), Прmax – максимальний очікуваний прибуток. 2.1: ВД – валовий дохід 2.2: Цб – ціна базового (альтернативного) Т/П, Кя(ц), – коефіцієнт якості (цінності) Т/П, Ія та Іяб – інтегральний показник якості (цінності) Т/П, на який встановлюється ціна та базового Т/П. |
2.3: Цпоч – початкова ціна товару, maxЦДодСпрЦін – максимальна ціна додаткової сприйнятої цінності товару. 2.4: minЦНеспрЦін – мінімальна ціна несприйнятої цінності товару.
3.1:
3.2: Цлід – ціна на Т/П підприємства-лідера. 3.4: { Ц1, Ц2, …, Цn } – перелік цін товарів, представлених на тендер.
3.5:
|
Коригування цін за географічним принципом – урахування транспортних витрат двома способами:
Ціноутворення ФОБ (FOB – Free On Board – або франко-борт, або інший транспортний засіб, що перебуває в певному місці) – усі права на товар переходять до покупця у місці відвантаження. З цієї миті він бере на себе відповідальність за вибір способу транспортування, оплату всіх транспортних витрат і за всі види ризиків, які можуть трапитися на подальшому шляху товару від виробника до споживача.
Ціноутворення за принципом єдиної ціни доставки – передбачає, що ціна, призначена продавцем, включає усі транспортні витрати і реалізується на основі чотирьох методів.
Єдине зональне ціноутворення – усі покупці платять за товари однакову ціну, незалежно від віддаленості від продавця. Синонім – ціноутворення за принципом поштової марки (саме цей метод застосовують поштові служби).
Багатозональне ціноутворення – підприємство ділить свою збутову територію на кілька географічних районів / зон. Усі покупці, що знаходяться у межах окремої зони, платять однакову ціну за доставку, тоді як ціни між зонами варіюються залежно від транспортних витрат на доставку в конкретну зону (наприклад, ціни на послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку).
Ціноутворення ФОБ із оплатою доставки – покупець має право відрахувати з прейскурантної ціни товару витрати на його доставку, а продавець погоджується сплатити всі документально підтверджені транспортні витрати.
Ціноутворення на основі базового пункту – продавець вибирає один або кілька географічних районів як базовий пункт і стягує з покупця суму, що дорівнює прейскурантній ціні і транспортним витратам на доставку з цього пункту (широко використовують під час продажу сталі, цементу, пиломатеріалів та ін.).
