- •Тема 1. Мовна особистість дослідника в соціокультурній парадигмі ххі ст. План
- •Наука як феномен культури
- •3.Стан мовної наукової культури
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Науковий стиль у системі стильової диференціації української мови план
- •Мета, завдання, сфера застосування наукового стилю
- •2.Репрезентація української наукової мови на лексичному рівні
- •3. Граматичні ресурси української наукової мови
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Становлення і розвиток наукового стилю української мови план
- •1. Наукові твори Київської Русі, Острозької, Києво-Могилянської академії
- •2. Наукове товариство ім. Шевченка: формування української наукової термінології
- •3. Розвиток української наукової мови у 20-30 рр. XX ст.
- •4. Сучасний етап розвитку української наукової мови
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Наукові тексти різних жанрів: властивості та структурно-смислові компоненти план
- •Професійне читання наукового тексту
- •Конспектування наукових джерел
- •3. Анотування та реферування наукових джерел. Вимоги до анотації
- •4. Поняття про наукове повідомлення
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Підготовка кваліфікаційної роботи. Мовне оформлення результатів наукової роботи план
- •Правила оформлення наукової роботи
- •3. Класифікація друкованих джерел інформації
- •4.Загальні правила цитування і посилання на використані джерела. Оформлення списку використаних джерел
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Наукова стаття як самостійний науковий твір план
- •1. Основні компоненти наукової статті
- •2. Етапи підготовки наукової статті
- •3.Мовні огріхи в науковій статті
- •4. Мовні кліше у науковій статті
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Виступ із науковим повідомленням план
- •1. Комопозиційно-логічна побудова усної наукової доповіді, повідомлення, виступу
- •2. Наукова стаття і науковий виступ: спільне і відмінне
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Мовленнєва поведінка в усній науковій дискусії, полеміці план
- •1. Оратор і аудиторія
- •2. З історії дискусії. Правила коректного ведення дискусії
- •3. Наукові конференції як засіб вияву культури наукової мови
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота
- •Из письма академика Павлова к молодежи
- •Тема 4
- •Тема 5
- •Тема 6
- •Тема № 7
- •Тема № 8
- •Як зацікавити людей
- •Індивідуальна науково-дослідна робота студентів
- •Вхідний контроль
- •Робота № 4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання №8
- •Література
2. Наукове товариство ім. Шевченка: формування української наукової термінології
Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка (НТШ) – це науково-культурна громадська організація, яка довгі роки виконувала функції всеукраїнської академії наук. НТШ засноване у Львові 1873 року (спершу як Літературно-Наукове Товариство ім. Шевченка) у відповідь на репресії, яким піддавалось українське друковане слово в Російській імперії. Фундаторами товариства виступили Є. Милародович, О. Кониський, Д. Пильчиків, М. Жученко, С.Качала. Першими головами товариства були К. Сушкевич, С. Громницький, Д. Гладилович. У перше десятиліття діяльності товариства вийшли два річники журналу «Правда» та «Дослідження у галузі руської мови». Наприкінці 1880 – х рр. у середовищі Київської громади визріла ідея перетворення товариства у виключно наукову установу. 1892 р. товариство перейменовано у Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка.
Головним завданням реорганізованого товариства було «… плекати та розвивати науку … в українсько-руській мові, зберігати та збирати всякі пам’ятки старанності і предмети наукові України-Русі». З цього часу почали роботи три секції: історично-філософську, математично-природознавчо-лікарську, філологічну. Були створені бібліотека і музей НТШ.
У 1892 р. почав виходити головний друкований орган – «Записки НТШ». Період найбільшого розвитку розпочався в 1894 р. з переїздом до Львова М. Грушевського, який цього року очолив історично-філософську секцію, а з 1897 р. був обраний головою НТШ. З 1895 р. він як редактор «Записок НТШ» зайнявся керівництвом всієї видавничої діяльності товариства. За час його головування НТШ було видано близько 800 томів наукових фраз, зокрема 112 томів «Записок НТШ». Крім того, М. Грушевський став ініціатором низки інших періодичних видань, зокрема «Етнографічний збірник», «Збірник історично-філософської секції», «Збірник математично-природничо-лікарської секції», «Історії України – Руси», «Студії з поля суспільних наук і статистики», «Хроніка НТШ».
У формуванні академічного іміджу НТШ крім М. Грушевського, велику роль відіграли І. Франко, В. Гнатюк, які очолили різні структури товариства, редагували видання, а у 1898 – 1905 рр. керували Українською Видавничою Спілкою та випускали «Літературно – Науковий Вісник». Вони виступили ініціаторами реформи статуту НТШ.
У 1899 р. був вибраний перший академічний корпус учених – членів НТШ. Окрім українських учених до складу товариства (1903 – 1914 рр.) було прийнято 19 чужоземців, науковців зі світовим ім’ям О. Брюкнера, В. Бехтерева, О. Пипіна, О. Шахмотова, Я. Бодуена де Куртене та ін.
Через ідейно-політичні та особисті розходження серед дійсних членів товариства у 1913 р. М. Грушевський пішов з посади голови НТШ, що вплинуло на масштаби діяльності товариства.
Під час окупації Львова польська влада позбавила товариства права видавати українські шкільні підручники (основне джерело прибутку товариства) та організовувати університетські курси для українських студентів. Незважаючи на це, товариство не припиняло розбудовувати свою академічну структуру.
НТШ зробило значний внесок у розробку української наукової термінології.
З 1939 р. діяльність товариства була припинена в Україні, але продовжилася за кордоном (Париж, Нью-Йорк, Торонто), де воно пропрацювало 50 року. НТШ повернулося до Львова у 1988 р.