Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КНМ 2013.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
476.67 Кб
Скачать

2. Наукове товариство ім. Шевченка: формування української наукової термінології

Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка (НТШ) – це науково-культурна громадська організація, яка довгі роки виконувала функції всеукраїнської академії наук. НТШ засноване у Львові 1873 року (спершу як Літературно-Наукове Товариство ім. Шевченка) у відповідь на репресії, яким піддавалось українське друковане слово в Російській імперії. Фундаторами товариства виступили Є. Милародович, О. Кониський, Д. Пильчиків, М. Жученко, С.Качала. Першими головами товариства були К. Сушкевич, С. Громницький, Д. Гладилович. У перше десятиліття діяльності товариства вийшли два річники журналу «Правда» та «Дослідження у галузі руської мови». Наприкінці 1880 – х рр. у середовищі Київської громади визріла ідея перетворення товариства у виключно наукову установу. 1892 р. товариство перейменовано у Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка.

Головним завданням реорганізованого товариства було «… плекати та розвивати науку … в українсько-руській мові, зберігати та збирати всякі пам’ятки старанності і предмети наукові України-Русі». З цього часу почали роботи три секції: історично-філософську, математично-природознавчо-лікарську, філологічну. Були створені бібліотека і музей НТШ.

У 1892 р. почав виходити головний друкований орган – «Записки НТШ». Період найбільшого розвитку розпочався в 1894 р. з переїздом до Львова М. Грушевського, який цього року очолив історично-філософську секцію, а з 1897 р. був обраний головою НТШ. З 1895 р. він як редактор «Записок НТШ» зайнявся керівництвом всієї видавничої діяльності товариства. За час його головування НТШ було видано близько 800 томів наукових фраз, зокрема 112 томів «Записок НТШ». Крім того, М. Грушевський став ініціатором низки інших періодичних видань, зокрема «Етнографічний збірник», «Збірник історично-філософської секції», «Збірник математично-природничо-лікарської секції», «Історії України – Руси», «Студії з поля суспільних наук і статистики», «Хроніка НТШ».

У формуванні академічного іміджу НТШ крім М. Грушевського, велику роль відіграли І. Франко, В. Гнатюк, які очолили різні структури товариства, редагували видання, а у 1898 – 1905 рр. керували Українською Видавничою Спілкою та випускали «Літературно – Науковий Вісник». Вони виступили ініціаторами реформи статуту НТШ.

У 1899 р. був вибраний перший академічний корпус учених – членів НТШ. Окрім українських учених до складу товариства (1903 – 1914 рр.) було прийнято 19 чужоземців, науковців зі світовим ім’ям О. Брюкнера, В. Бехтерева, О. Пипіна, О. Шахмотова, Я. Бодуена де Куртене та ін.

Через ідейно-політичні та особисті розходження серед дійсних членів товариства у 1913 р. М. Грушевський пішов з посади голови НТШ, що вплинуло на масштаби діяльності товариства.

Під час окупації Львова польська влада позбавила товариства права видавати українські шкільні підручники (основне джерело прибутку товариства) та організовувати університетські курси для українських студентів. Незважаючи на це, товариство не припиняло розбудовувати свою академічну структуру.

НТШ зробило значний внесок у розробку української наукової термінології.

З 1939 р. діяльність товариства була припинена в Україні, але продовжилася за кордоном (Париж, Нью-Йорк, Торонто), де воно пропрацювало 50 року. НТШ повернулося до Львова у 1988 р.