3. Наукові конференції як засіб вияву культури наукової мови

У контексті інтелектуально – креативних вимог професійно–педагогічної діяльності такі підсумкові заходи виступають ефективним засобом активізації навчально–пізнавальної, науково–дослідної діяльності, реалізації набутих здібностей.

Слово конференція (від лат. сonferential), збори, представників певних держав, партійних, громадських, наукових організацій з метою обговорення і вирішення певних питань".

Наукові конференції вважаються невід'ємною формою висвітлення підсумків наукової роботи.

Крім традиційних конференцій сьогодні широко використовуються дистанційні, що дозволяють організувати інтерактивний діалог серед віддалених один від одного користувачів.

Проведена на відповідному рівні, конференція повинна не лише підтвердити належний рівень виконаної наукової роботи, а й показати студента–дослідника як мовну толерантну особистість. Саме на таких заходах, під час наукових дискусій виробляється самостійність, оригінальність висловлювання, вміння обґрунтовувати чи спростовувати хибні думки, здійснюється опанування мистецтвом аргументованої полеміки. Цим самим набувається професійний досвід, відбувається суспільне визнання в середовищі фахівців.

Якісній підготовці до виступу сприяє попередньо опанований студентом зміст роботи з розвитку мовлення: збагачення словникового запасу, засвоєння норм літературної мови, формування вмінь та навичок зв'язного мовлення.

Ефективним прийомом тренування виступу може бути самоаналіз його диктофонного запису. Прослуховування власного мовлення сприяє удосколенню самопідготовки, розвиває власну культуру мовлення.

Мова доповідача повинна бути виразною, граматично правильною.

Відомий український вчений Д. Ревуцький зазначав, що коли хочеш переконати слухача або читача в правдивості запропонованої теми, треба, щоб:

а) слово твоє було зрозумілим;

б) тема була переконливо обґрунтована;

в) мовлення багатим, правильним і приємним;

г) той, хто прагне бути бажаним співрозмовником, повинен багато знати, особливо історію, філософію, етику, естетику.

Важливим прийомом збереження наукової інформації, отриманої студентами на конференціях, введення її в науковий світ, є підготовка і випуск збірників. Підготовка і випуск таких видань практикується сьогодні в деяких вузах України.

При підготовці конференції організаторам важливо продумати низку організаційних заходів: контингент доповідачів та слухачів, реклама в газеті, висвітлення ходу конференції у засобах масової інформації, відзначення кращих доповідей. До початку, або одразу після проведення, видаються збірники статей.

Контрольні питання:

1. На чому базується академічне красномовство?

2. Як давно та з я кою метою виникли дискусії?

3. З яких етапів складається підготовка наукової дискусії?

4. Який захід розуміють під науковою конференцією?

5. Назвіть спільні та відмінні риси дискусії та полеміки.

6. В чому полягає прийом збереження інформації?

Самостійна робота

Тема 1

Завдання 1. Запишіть поданий нижче текст, зробіть рубрикацію, проставте розділові знаки. Складіть план до цього тексту.

Становлення народу тісно пов’язане з формуванням його мови. Усі сторони суспільного життя процеси пізнавальної і творчої діяльності людини, кожний момент її свідомості супроводжується мовою. Не може бути мислення без мови і мови без мислення. Мова і мислення мають глибоко суспільний характер не лише за своєю природою а й за своєю функцією в суспільстві. Кожний момент діяльності обумовлюється думкою і її носієм мовою. Тільки завдяки мові все здобуте попередніми поколіннями не гине марно а служить фундаментом для подальшого розвитку людства. До поняття національної культури входить національна мова бо природні умови географічне положення рівень і спеціалізація народного господарства тенденція розвитку суспільної думки та свідомості науки мистецтва знаходять відбиття у мові. Саме це засвідчує історія українського народу його багата культура. Суспільство завжди має дбати про те щоб його члени користувалися рідною мовою не лише спонтанно а свідомо як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості. Тому піклування про мову її захищеність слід починати саме із захисту її словника. Словниковий склад найбільш мінливий нестійкий компонент мови. Він безпосередньо відображає життя народу і чутливо реагує на будь-які зміни в ньому. Обмеження словникового запасу свідчення духовного збіднення неповноцінності внутрішнього світу сучасної людини. Зважаючи на це треба багато уваги приділяти вивченню рідної мовні збагаченню свого мовного словника піклуватись про те щоб це стало для вас нагальною потребою.

Завдання 2. Користуючись тлумачним словником, дайте визначення таким поняттям:

наука, феномен, культура, парадигма, диференціація, семантика, репродуктивний, знання, пізнання, методологія.

Завдання 3. Проставте наголос у наведених нижче словах:

Екскурс, ознака, щодобовий, надлишковий, завдання, показник, помилка, доповісти, симетрія, оглядач.

Завдання 4. Виправте помилки у поданих нижче виразах.

• Його відповідь вартує самої вищої оцінки.

• Чому рівняється цей вираз ?

• Ти попутав усі правила.

• Допишіть два нуля.

• Давайте працювати!

• Розкрийте підручник на сторінці

• Висловлюю мою власну думку.

• Рахую, що розклад треба скласти по-другому

• Ці помилки зустрічаються часто

• В остаточнім рахунку.

Завдання 5. Доберіть до поданих нижче слів синоніми.

Аргумент - … , брокер - …, валюта - …, генеральний - …, домінувати - …., конвенція -…, цейтнот - …, координувати - …, лімітувати - …, пріоритет - … .

Завдання 6. Виберіть правильний варіант вживання словосполучень, запишіть його.

Казначейський білет – білет державної скарбниці, карточна система – карткова система, конкурентоздатний – конкурентоспроможний, кращі з кращих – найкращі, щонайкращі, крупним планом – широким (великим) планом, крупні підприємства – великі підприємства, минулорічний – торішній, модернові тенденції – новітні тенденції, це зайвий раз підкреслює – це ще раз підкреслює, зворотній зв’язок – зворотний зв’язок, дольова участь – пайова участь, достовірні дані - перевірені дані, виключні здібності – виняткові здібності, вільна вакансія – вакансія, у бюджеті відсутні фінансові джерела - у бюджеті не визначені джерела фінансування.

Завдання 7. Перекладіть нижче поданий текст. Визначте, до якого стилю мови належить цей текст.

Каждая культура построена на основании следующих элементов:

1. Ценности – это положительные или отрицательные оценки объектов окружающего мира, определяемые не их значимостью самих по себе, а их значением для человеческой деятельности, интересов, потребностей, специальных и личных отношений.

2. Нормы – правила поведения. Нормы представляют собойнеписаные обычаи и могут быть отражены в законах.

3. Символы – определенные объекты, звуки, жесты и образы, которые содержат специальные значения.

4. Язык - система знаков, служащая средством человеческого общения, мыслительной деятельности, способом выражения самосознания личности. Культура устанавливает как вербальный, так и невербальный язык.

5. Знание – совокупность фактов и информации, накапливаемых людьми постоянно.

Так как культурами задаются разные парадигмы норм и ценностей, то, естественно, при взаимодействии людей из разных культур могут возникнуть трудности в общении.

Тема 2

Завдання 1. Знайдіть відповіді до поданих нижче формулювань. Запишіть їх.

1. Максимальне наближення до об’єктивних даних - …2. Результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта дійсності - …3. Логічне поняття, що становить зміст думки, пізнання - …4. Існування поза людською свідомістю і незалежно від неї, протилежне суб’єктивному - …5. Порівняння окремих явищ, предметів, фактів, виявлення спільних рис та особливостей - … 6. Має тільки одне значення; недвозначність, небагатозначність - …7. Метод наукового дослідження предметів, явищ тощо шляхом розкладу, розчленування їх на складові частини - …8. Єдність, цілісність певних сполучуваних, пов’язаних між собою явищ, предметів дійсності - …

Слова для вставок: синтез, точність, аналіз, узагальненість, однозначність, понятійність, об’єктивність, предметність.

Завдання 2. Користуючись наведеною нижче таблицею, пригадайте і запишіть призначення, сферу поширення, жанри реалізації наукового стилю:

Підстилі наукового стилю та їх жанрові різновиди

Різновид наукового стилю	Жанрові різновиди
Власне науковий	Статті, дисертації, монографії, наукові доповіді
Науково-популярний	Нариси, книги, лекції
Науково-навчальний	Підручники, навчальні посібники, програми, збірники вправ, лекції. конспекти
Науково-інформаційний	Реферати, анотації, рецензії, відгуки, огляди, резюме
Науково-довідковий	Словники, енциклопедії, довідники, каталоги
Науково-технічний	Інструкції, патенти, авторські свідоцтва, доповідні записки, службові листи, промислова реклама
Науково-діловий	Наукові звіти, довідки про впровадження результатів досліджень, угоди по наукову співпрацю
Науково-публіцистичний	Науково-публіцистична стаття, хроніка, науковий огляд, наукове інтерв’ю, репортаж
Науково-фантастичний	Фантастичні оповідання, повісті, романи

Завдання 3. Доберіть наукову статтю з вашого фаху. Доведіть, до якого підстилю належить текст статті: власне наукового, науково-популярного, науково-навчального. Визначте основну думку статті.

Завдання 4. Проаналізуйте поданий нижче текст за встановленою формою:

Цей текст сконструйовано з виразних науково-академічних мовних форм:

у першому абзаці (зазначити кількість) - ______ речення, в другому –(зазначити кількість) - ______; перше речення – (охарактеризувати речення за будовою); друге й третє речення – (також охарактеризувати речення за будовою).

Текст сприймається нелегко, бо насичений (якою?) лексикою, мовознавчими термінами – як традиційними для української мови, так і іншомовними (навести 10 прикладів): …та ін. Усього в ньому (скільки?) слів, з них іменників – (зазначити кількість, навести приклади), прикметників (зазначити кількість, навести приклади) і дієприкметників –(зазначити кількість, навести приклади) , службових слів – (зазначити кількість, навести приклади), а дієслів лише –(зазначити кількість, навести приклади):

З цієї причини текст (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний), книжний, зовсім не динамічний (зазначити чому).

Таким чином, одноманітність і складність лексики, переобтяженість нею кожного з _____ (скількох?) речень, дієслівна обмеженість тексту ускладнює його читання й наукове осмислення.

Текст

Дослідження минулих, історично не засвідчених етапів розвитку синтаксичної структури споріднених мов базується в першу чергу на попередньо зібраних і вивчених історичних даних відповідних мов. Глибше проникнення в доісторію розвитку синтаксичної структури досліджуваних мов забезпечується зіставленням їх історичних даних з даними інших, генетично більш віддалених мов, які, проте, виявляють ознаки спільного походження з досліджуваними мовами.

Таким чином, проблема розвитку синтаксичної структури речення в періоди, не відображені писаними пам’ятками, входить до загального кола тих проблем, які розв’язуються за допомогою порівняльно-історичного методу (О. Мельничук).

Завдання 5. Виправте помилки у поданих нижче виразах.

• Продовження буде

• Винахід за своїм змістом протирічить суспільним інтересам.

• Певну долю витрат приймає на себе власник.

• До об’єктів власності відносяться винаходи.

• Поступило багато пропозицій

• Пропозиції торкаються важливих сторін діяльності

• Явочний лист

• Командировочне посвідчення

• Розположення статей у звіті

• Можемо привести слідуючі приклади

Завдання 6. Доберіть до поданих нижче слів синоніми (власне українські відповідники):

Екстраординарний - …, прерогатива - …, дефект - …, аргумент - …, реєструвати - …, симптом - …, репродукувати - …, авторитет - …, інцидент - …, компенсація - … .

Завдання 7. Перекладіть нижче поданий текст.

Сетевое планирование. Этот метод использует математическое программирование и статистические приемы для планирования и регулирования последовательных или взаимозависимых видов работ в рамках какой-либо программы. Основным этапом при этом является подробный анализ программы при помощи ее расчленения на отдельные мельчайшие задачи и определения времени, необходимого для выполнения каждой из них. При построении сетевых графиков термин «работа» означает процесс, необходимый для наступления какого-либо «события» или выполнения специфической задачи, предусмотренной программой. Ни одно событие не может наступить, пока не завершены все предшествующие, необходимые для его реализации работы, а операции, связанные со следующим событием, не могут быть начаты до наступления предшествующего события. Когда сетевой график построен, против каждого вида работ проставляется время, необходимое для его осуществления, и суммарно определяется самый длинный, самый короткий и наиболее вероятный «путь», каждый из которых отражает время, необходимое для реализации программы при различных допущениях.

Тема 3

Завдання 1. Законспектуйте й запам’ятайте подану нижче інформацію.

Основні функції наукового стилю: 1) інформативна (повідомлення); 2) епістемічна (наукове тлумачення явищ, з’ясування, обґрунтування гіпотез, класифікація понять, систематизація знань); 3) комунікативна (передавання спеціальної інформації);  4) перформативна (встановлення певних фактів або зв’язків за допомогою мовного матеріалу); 5) гносеологічна (пізнавальну, спрямовану на розширення знань читача); 6) когнітивна (отримання нового знання); 7) функція впливу (прагнення автора переконати читачів у правильності своєї позиції); 8) функція аргументованого доказу (наведення доказів або фактів, які підтверджують істинність пояснення і думки); 9) діалогічна (звернення автора до думки читача, зіставлення автором свого погляду з підходами, позиціями інших науковців). 

Завдання 2. Проаналізуйте поданий нижче текст за встановленою формою:

Цей текст сконструйовано з виразних науково-академічних мовних форм. Цілком природним для нього є використання термінів (навести приклади), іншомовних слів і словосполучень (навести приклади): …

Текст наповнений твердженнями, аргументованими доказами, міркуваннями, висновками, які ґрунтуються на виразно точному вживанні слів.

Речення у даному тексті (повні/неповні; складні/прості; розповідні/питальні). Інформацію подано у … (якій?) послідовності. Усі слова вжито у (прямому/непрямому) значенні, вони (містять/не містять) відтінку зменшеності, пестливості тощо. Тому характеристика мовних одиниць …(емоційна/неемоційна), виразно …(книжна/офіційно-ділова).

Текст

Кожна мова має семантичну глибину, яка створюється завдяки існуванню в ній синонімічних рядів. У попередніх розділах вже відзначалося, що в плані емотивного вираження і сприйняття кожен компонент синонімічного ряду більшою чи меншою мірою різниться від свого сусіда. У системі лексичної семантики слова без конотативного (додаткового семантико-стилістичного відтінку) прирощення чи з таким прирощенням посідають рівноправне місце. Але практика функціонування мови встановлює для неемоційних і емоційних слів дещо відмінні сфери вживання. У згоді з тим, чи мова використовується як засіб спілкування, чи служить засобом художнього зображення дійсності, вона реалізує або частину свого значеннєвого потенціалу (переважно емоційно нейтральні слова і форми їх поєднання), або весь його обсяг (у т.ч. образне асоціативне вживання слів, лексем з індивідуальним прирощенням змісту). Отже, мова використовується у двох суспільних функціях: у комунікативній і в експресивній. (В.Русанівський).

Завдання 3. Виправте помилки у поданих нижче виразах.

• Заслуговує уваги такий факт

• Інформація всім стане у нагоді

• Дискусія була плодотворною.

• Мій виступ не протирічить вашому

• При обговоренні була активність

• Невірні рішення приносять велику шкоду

• Пропозиції по поліпшенню роботи.

• Це положення ще треба доказати.

• В кінці кінців.

• Мова йде про саме важне.

Завдання 4. Прочитайте текст. Проаналізуйте його будову. Складіть номінативний план.

Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрують слова. Адже всі народи в усі часи навчалися один в одного, навчаються і сьогодні. Греки-елліни їздили по науку в Єгипет, знаючи, що в книгах єгипетських жреців заховано багато скарбів людської мудрості. Досягши власного розквіту культури, греки стали вчителями для римлян, а потім стародавній Рим став осередком освіти. Зокрема, сюди приїздили вчитися германці:від них пізніше знання поширювалися серед інших народів Європи. У ХVII ст. все краще, здобуте голландцями, німцями, французами, Петро І намагався перейняти і застосовувати в Росії. У російську мову ринули потоки іншомовних слів – переважно німецьких і голландських. В українську мову нові слова приходили і зі сходу, і з заходу, збагачуючи її.

Ми вживаємо в своїй мові слова навіть тих народів, з якими ніколи не стикалися безпосередньо, то що вже говорити про мови європейських і азіатських народів, стосунки з якими залишили спогади – і радісні, і сумні – в історії нашого народу.

З VI до ХІ ст. грецька мова виконувала обов’язки державної літературної мови у Візантійській імперії. Грецька абетка була праматір’ю всіх європейських абеток. На основі грецького письма в ІІ ст. до н.е. виникло латинське. Взагалі грецька мова дуже помітно вплинула на мову римлян. Самі римляни скаржилися, що латинська мова недосконала: вона не завжди може передати, наприклад, одним латинським словом грецьке.

У давньоруську мову грецькі слова почали проникати ще до введення християнства – або безпосередньо, або через інші мови. Західна Європа визнала давньогрецьку мову «класичною» лише в ХІV – ХV ст. Тільки у цей час знання мови Гомера, мови античних мислителів стало ознакою вченості.

Провадячи завойовницькі війни, римляни підкорили Грецію. Мова переможців «по дорозі» поглинала місцеві мови й діалекти. Утворилась єдина латинська мова («класична латинь»). У V ст. Римська імперія розпадається, починає розпадатись єдина латинська мова. Від неї відділяються й починають свій самостійний шлях романські мови: французька, італійська, іспанська, португальська та ін.

Протягом усього середньовіччя класична латина була мовою церкви, школи, науки в усій Західній Європі. В Європі знання латини вважали за першу ознаку освіченості.

На наші землі слова класичних мов потрапили або безпосередньо, або через мови-посередники. Так, джерелом запозичень у Х – ХV ст. була грецька мова, пізніше – з ХVІ – ХVІІ ст. – і джерелом, і посередником була польська, а далі – російська мова. В Україні в часи середньовіччя теж панувала латина. Викладання майже всіх предметів велося латинською мовою, розмовляти учні повинні були лише латиною, тобто вона через школу так «вкоренилася», що навіть у приватних листах того часу вживали латинські слова. Крім усього, було ще й модно у ті часи. (За А.Коваль).

Завдання 5. Доберіть до поданих нижче слів синоніми (власне українські відповідники). Складіть з ними речення.

А) Апелювати – звертатися, аспект – …, бізнесмен - …, брокер – …, валюта – …, інтерпретація – …, конкуренція – …, консенсус – …, координувати – …, цейтнот – … .

Б) Експеримент - …, екстрений - …, енергійний - …, ідентичний - …, фіксувати - …, реєструвати - …, інтеграція - … , деномінація - …, репрезентація - …, рейтинг - … .

Завдання 6. Проставте наголос у наведених нижче словах:

Вимова, визнання, відсотковий, допоміжний, заголовок, зокрема, крапковий, надбання, надстроковий, пільговий.

Завдання 7. Перекладіть українською мовою поданий нижче текст. Визначте, до якого стилю мови належить цей текст ? Доведіть.