
- •Тема 1. Становлення виховання та освіти в Україні з
- •Тема 2. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження та барокко…………………………………………………….44
- •Тема 3. Втрата державності та занепад системи народної освіти в Україні (кінець XVIII- середина XIX ст.)…………………………………..146
- •Тема 4. К.Д. Ушинський – основоположник наукової педагогіки і реформи школи ………………………………………………………….……218
- •Тема 5. Школа і педагогіка України другої половини XIX – початку
- •Тема 6. Школа і педагогіка України у Радянський період
- •Тема 7. Сучасні тенденції розвитку освіти незалежної України..…… 490
- •Передмова
- •Тема 1. Становлення виховання та освіти в Україні з
- •Найдавніших часів до XV ст. Н.Е.
- •Іларіон київський
- •Іларіон Київський слово про закон 1 і благодать 2
- •Ізборнік святослава 1073 року
- •Ізборнік святослава 1073 року
- •Ізборнік святослава 1076 року
- •Ізборнік святослава 1076 року
- •Літопис руський. Володимир Мономах. Поучення.
- •Поучення
- •Збірник афоризмів «бджоли»
- •Тема 2. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження статут львівської братської школи 1586 року. Порядок шкільний
- •Статут луцької греко-латино-словенської школи 1624 року
- •План організації навчання в києво-братській колегії
- •Юрій дрогобич
- •Вступ до книги «прогностична оцінка 1483 року»
- •[Вступ до кн. «Прогностична оцінка 1483 року» // Укр. Гуманісти епохи Відродження. Антологія: у 2 ч. – ч. 1. – к., 1995.] павло русин
- •Іван федоров
- •Герасим смотрицький
- •Ключ царства небесного
- •Плютархус
- •До народів руських коротка, але пильна передмовка з нагадуванням і молінням старатливим
- •Іван вишенський
- •Оглавление писанного в книжце сей, краткословие
- •Глава 4
- •Клірик острозький
- •Стефан зизаній
- •Казаньє святого кирила, патріархи ієрусалимского, о антіхристђ и знакох єго. З розширенієм науки против єресей розных
- •Лаврентій зизаній
- •Памво беринда
- •Мелетій смотрицький
- •Граматика слов’янська (1619)
- •Феофан прокопович
- •Про риторичне мистецтво...
- •«Духовний регламент»
- •Симеон полоцький (1629-1680)
- •«Обід душевний» і «вечеря душевна»
- •Славинецький єпифаній
- •Громадянство звичаїв дитячих
- •Яворський стефан
- •Митрополита рязанського та муромського слізне з книгами прощання
- •Климентій зіновіїв
- •О не вміющих і о не хотящих дітей своїх учити на добрії діла
- •Приказки та прислів’я козацької доби Захист Батьківщини, козаки
- •Тема 3. Втрата державності та занепад системи народної освіти в Україні (XVIII-XIX ст.) григорій сковорода
- •Байки Годинникові колеса
- •Орел та Черепаха
- •Собака та Кобила
- •Бджола та Шершень
- •Вдячний єродій
- •Убогий жайворонок
- •Притча, названа «убогий жайворонок»
- •Пісня христовому різдву про його нужду
- •Шевченко т.Г.
- •Наймичка
- •Костомаров м.І. (1817-1888)
- •Дві руські народності
- •Листи з хутора
- •Пирогов м.І.
- •Питання життя (1856 р.) (Перша редакція)
- •Духнович в.Д.
- •Народная педагогія
- •Тема 4. К.Д. Ушинський – основоположник наукової педагогіки і реформи школи костянтин дмитрович ушинський
- •Про користь педагогічної літератури
- •Про народність у громадському вихованні Вступ
- •Характер. Його елементи. Спадковість темпераментів. Вплив життя и виховання на характер. Елемент народності в характері людини
- •Виховання і характер. Яку роль відіграє народність у вихованні?
- •Праця в її психічному і виховному значенні
- •Рідне слово
- •Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології
- •Висновок
- •Тема 5. Школа і педагогіка України кінця XIX – початку XX ст. Драгоманов михайло петрович
- •Два учителі
- •К. І. Полевич
- •О. Ів. Стронін
- •Лубенець т.Г.
- •Про покарання в дитячому віці і шкільну дисципліну
- •Грінченко борис дмитрович
- •Екзамен
- •Листи з україни наддніпрянської
- •Леся українка
- •Волинські образки
- •Лист до а.С. Макарової
- •Софія федорівна русова
- •Дидактика
- •Національна школа
- •Михайло сергійович грушевський
- •Історія україни-руси
- •Львівське братство і братський рух
- •Острозька академія
- •Історія українського друкарства вступ
- •Найперший друкар українських книжок – швайпольт фіоль
- •III. Білорусько-українське друкарство
- •3. Іван Хведорович у Львові
- •Іван якович франко
- •Чого хоче «галицька робітницька громада»
- •III. В ділах освітніх (культурних)
- •Наші народні школи і їх потреби
- •Грицева шкiльна наука
- •Тема 6. Школа і педагогіка України у Радянський період (1920-80 рр.) григорій григорович ващенко
- •Виховання волі і характеру
- •Зі статті «гідність особиста і національна»
- •Зі статті «завдання національного виховання української молоді»
- •Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру
- •Зі статті «хворобих в галузі національної пам’яті»
- •З праці «свобода людини як філософічно-педагогічна і політична проблема»
- •Зі статті «бог і батьківщина»
- •З праці «проект системи освіти в самостійній україні»
- •Загальні методи навчання
- •Виховний ідеал
- •Макаренко с.А.
- •Деякі висновки з мого педагогічного досвіду
- •Про батьківський авторитет
- •«Колектив і виховання особистості»
- •Сухомлинський в.О.
- •Сто порад учителеві
- •1. Що таке покликання до праці вчителя? як воно формується?
- •2. Про здоров’я і повноту духовного життя вчителя. Кілька слів про радість праці
- •5. Пам’ятайте, що нема й бути не може абстрактного учня
- •9. «Дві програми навчання», розвиток мислення школяра
- •16. Як перевірку виконання домашніх завдань зробити ефективною розумовою працею
- •17. Оцінки мають бути вагомими
- •18. Мати навчання не повинна стати мачухою
- •25. У чому таємниця інтересу
- •30. Про інтелектуальне життя вихованця
- •35. Як добитися, щоб учні були уважними
- •36. Наочність – стежка пізнання і світло, що осяває цю стежку
- •40. Як розвивати мислення й розумові сили дітей
- •51. Хто і що виховує дитину? що у вихованні залежить від вас, педагога, і що – від інших вихователів?
- •53. Як добитися, щоб слово вихователя доходило до серця вихованця
- •Методика виховання шкільного колективу
- •Батьківська педагогіка
- •Тема 7. Сучасні тенденції розвитку освіти незалежної України та їх порівняння з зарубіжними».
- •1. Розробка стратегічних напрямів розвитку вищої освіти
- •2. Удосконалення мережі вищих навчальних закладів, структури підготовки спеціалістів та ефективності їх використання
- •3. Забезпечення якості освітньої діяльності
- •4. Фінансова, господарська діяльність вищих навчальних закладів та соціальний захист учасників навчально-виховного процесу
- •Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» (від 5 вересня 1996 р. № 1074)
- •Про вищу освіту
- •Рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації
- •Рекомендації щодо структури та ведення індивідуального навчального плану студента
- •Іі. Відомості про студента (перша сторінка)
- •VI. Перелік навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані студента (за семестр або повний навчальний рік):
- •VII. Зміни до переліку навчальних дисциплін індивідуального навчального плану студента.
- •VIII. Підписи студента, куратора, декана.
- •IX. Результати державної атестації.
- •Рекомендації щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Назву документа – Відомість обліку успішності,
- •Номер відомості,
- •Номер семестру,
- •Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року
- •Затверджено наказом Міністерства освіти і науки
- •Про дослідницький університет
- •Критерії діяльності університету, за якими надається (підтверджується) статус дослідницького
- •010115, Київ, вул. Січневого повстання, 21.
Найперший друкар українських книжок – швайпольт фіоль
Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був родом німець – Швайпольт Фіоль, походив десь із Нейштадту в Франконії, де родина Фіолів була поширена. Рід Фіолів рано емігрував до Польщі і батько нашого Швайпольта (Святополка) жив, здається, в Любліні, а пізніше перейшов до Кракова. В той час у Кракові жило багато українців, тут була для них окрема православна церква. От десь з цими краківськими українцями й зійшовся Фіоль, і навчився від них мови (а знав її ще з Любліна).
Головним ремеслом Фіоля було гафтярство – вишивання шовком або по шовку. Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, дуже спосібною до всяких інженерних робіт. Фіоль бував у Німеччині, і тут добре приглядався, а, може, і вчився різних технічних праць. У всякому разі вже на 1489 рік Фіоль настільки був видатним «механіком» у Кракові, що придумав особливі машини, «ніде до того не видані», для висушування копалень від води, на які король видав йому привілею.
Де й коли вчився Фіоль друкарства, нічого не відомо. Певне, бував він у Німеччині і там навчився нового тоді друкарського ремесла; навчився від добрих майстрів, бо друки Фіоля не були гіршими від тогочасних німецьких друків.
І певне, ще десь 1489 р., а може й раніше, Фіоль став до друкарської праці, до друку найперших українських книжок. Знайшов Фіоль і майстра, що надзвичайно гарно, за вказівками самого Фіоля, виготовив йому потрібний шрифт; був це теж німець – Рудольф Борсдорф з Брунсвіку, що жив у Кракові.
Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Октоїх та Часословець, обидві 1491 р.; котра вийшла раніше, тобто котру з них вважати первенцем українського друку – не відомо, але традиція вважає Октоїха 1491 р. за найпершу слов’янську книжку, друковану кирилицею. Крім цього, надрукував Фіоль ще дві книжки – Тріодь пісну та Тріодь цвітну, але вже без зазначення місця та часу друку. Збереглася звістка, що Фіоль видрукував ще й п’яту книжку – Псалтир, але самої книжки до нашого часу не дійшло.
Для кого друкував Фіоль свої книжки? Через те, що книжки ці – це найперші друковані книжки серед цілого слов’янського світу, честь їх належності нам, українцям, різні вчені не раз намагалися відняти від нас. Але рішає тут мова цих друків: там, де Фіоль не був зв’язаний традиційним церковно-слов’янським текстом, там мова його видань має дуже багато відзнак живої української мови.
Але праця Фіолева покінчилася трагічно: 1491 р. його арештувала краківська духовна інквизиція, і по довгій тяганині визволився Фіоль лише в середині 1492 р. Праця Фіолева спинилася, а книжки його, як каже переказ, спалено...
По такій невдачі Фіоль покинув Краків і перебрався на Угорщину, до вільного королівського міста Левочі, Спишського комитату. Можливо, що Фіоль хотів тут ще зайнятися друкарством, але на це він не мав вже матеріальних засобів. Помер Фіоль десь у 1525 р.
Через те, що Фіоль був першим друкарем краківським, ним зайнялися найперше поляки і дали добрі нариси його життя. Але, на жаль, найперший друкар кирилівських друків ще чекає поважної монографії; кидається в вічі брак фактичного матеріалу про Фіоля; матеріал цей варто шукати по архівах Кракова, Любліна, Левочі, а, може, знайдеться й по інших містах.