
- •Тема 1. Становлення виховання та освіти в Україні з
- •Тема 2. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження та барокко…………………………………………………….44
- •Тема 3. Втрата державності та занепад системи народної освіти в Україні (кінець XVIII- середина XIX ст.)…………………………………..146
- •Тема 4. К.Д. Ушинський – основоположник наукової педагогіки і реформи школи ………………………………………………………….……218
- •Тема 5. Школа і педагогіка України другої половини XIX – початку
- •Тема 6. Школа і педагогіка України у Радянський період
- •Тема 7. Сучасні тенденції розвитку освіти незалежної України..…… 490
- •Передмова
- •Тема 1. Становлення виховання та освіти в Україні з
- •Найдавніших часів до XV ст. Н.Е.
- •Іларіон київський
- •Іларіон Київський слово про закон 1 і благодать 2
- •Ізборнік святослава 1073 року
- •Ізборнік святослава 1073 року
- •Ізборнік святослава 1076 року
- •Ізборнік святослава 1076 року
- •Літопис руський. Володимир Мономах. Поучення.
- •Поучення
- •Збірник афоризмів «бджоли»
- •Тема 2. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження статут львівської братської школи 1586 року. Порядок шкільний
- •Статут луцької греко-латино-словенської школи 1624 року
- •План організації навчання в києво-братській колегії
- •Юрій дрогобич
- •Вступ до книги «прогностична оцінка 1483 року»
- •[Вступ до кн. «Прогностична оцінка 1483 року» // Укр. Гуманісти епохи Відродження. Антологія: у 2 ч. – ч. 1. – к., 1995.] павло русин
- •Іван федоров
- •Герасим смотрицький
- •Ключ царства небесного
- •Плютархус
- •До народів руських коротка, але пильна передмовка з нагадуванням і молінням старатливим
- •Іван вишенський
- •Оглавление писанного в книжце сей, краткословие
- •Глава 4
- •Клірик острозький
- •Стефан зизаній
- •Казаньє святого кирила, патріархи ієрусалимского, о антіхристђ и знакох єго. З розширенієм науки против єресей розных
- •Лаврентій зизаній
- •Памво беринда
- •Мелетій смотрицький
- •Граматика слов’янська (1619)
- •Феофан прокопович
- •Про риторичне мистецтво...
- •«Духовний регламент»
- •Симеон полоцький (1629-1680)
- •«Обід душевний» і «вечеря душевна»
- •Славинецький єпифаній
- •Громадянство звичаїв дитячих
- •Яворський стефан
- •Митрополита рязанського та муромського слізне з книгами прощання
- •Климентій зіновіїв
- •О не вміющих і о не хотящих дітей своїх учити на добрії діла
- •Приказки та прислів’я козацької доби Захист Батьківщини, козаки
- •Тема 3. Втрата державності та занепад системи народної освіти в Україні (XVIII-XIX ст.) григорій сковорода
- •Байки Годинникові колеса
- •Орел та Черепаха
- •Собака та Кобила
- •Бджола та Шершень
- •Вдячний єродій
- •Убогий жайворонок
- •Притча, названа «убогий жайворонок»
- •Пісня христовому різдву про його нужду
- •Шевченко т.Г.
- •Наймичка
- •Костомаров м.І. (1817-1888)
- •Дві руські народності
- •Листи з хутора
- •Пирогов м.І.
- •Питання життя (1856 р.) (Перша редакція)
- •Духнович в.Д.
- •Народная педагогія
- •Тема 4. К.Д. Ушинський – основоположник наукової педагогіки і реформи школи костянтин дмитрович ушинський
- •Про користь педагогічної літератури
- •Про народність у громадському вихованні Вступ
- •Характер. Його елементи. Спадковість темпераментів. Вплив життя и виховання на характер. Елемент народності в характері людини
- •Виховання і характер. Яку роль відіграє народність у вихованні?
- •Праця в її психічному і виховному значенні
- •Рідне слово
- •Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології
- •Висновок
- •Тема 5. Школа і педагогіка України кінця XIX – початку XX ст. Драгоманов михайло петрович
- •Два учителі
- •К. І. Полевич
- •О. Ів. Стронін
- •Лубенець т.Г.
- •Про покарання в дитячому віці і шкільну дисципліну
- •Грінченко борис дмитрович
- •Екзамен
- •Листи з україни наддніпрянської
- •Леся українка
- •Волинські образки
- •Лист до а.С. Макарової
- •Софія федорівна русова
- •Дидактика
- •Національна школа
- •Михайло сергійович грушевський
- •Історія україни-руси
- •Львівське братство і братський рух
- •Острозька академія
- •Історія українського друкарства вступ
- •Найперший друкар українських книжок – швайпольт фіоль
- •III. Білорусько-українське друкарство
- •3. Іван Хведорович у Львові
- •Іван якович франко
- •Чого хоче «галицька робітницька громада»
- •III. В ділах освітніх (культурних)
- •Наші народні школи і їх потреби
- •Грицева шкiльна наука
- •Тема 6. Школа і педагогіка України у Радянський період (1920-80 рр.) григорій григорович ващенко
- •Виховання волі і характеру
- •Зі статті «гідність особиста і національна»
- •Зі статті «завдання національного виховання української молоді»
- •Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру
- •Зі статті «хворобих в галузі національної пам’яті»
- •З праці «свобода людини як філософічно-педагогічна і політична проблема»
- •Зі статті «бог і батьківщина»
- •З праці «проект системи освіти в самостійній україні»
- •Загальні методи навчання
- •Виховний ідеал
- •Макаренко с.А.
- •Деякі висновки з мого педагогічного досвіду
- •Про батьківський авторитет
- •«Колектив і виховання особистості»
- •Сухомлинський в.О.
- •Сто порад учителеві
- •1. Що таке покликання до праці вчителя? як воно формується?
- •2. Про здоров’я і повноту духовного життя вчителя. Кілька слів про радість праці
- •5. Пам’ятайте, що нема й бути не може абстрактного учня
- •9. «Дві програми навчання», розвиток мислення школяра
- •16. Як перевірку виконання домашніх завдань зробити ефективною розумовою працею
- •17. Оцінки мають бути вагомими
- •18. Мати навчання не повинна стати мачухою
- •25. У чому таємниця інтересу
- •30. Про інтелектуальне життя вихованця
- •35. Як добитися, щоб учні були уважними
- •36. Наочність – стежка пізнання і світло, що осяває цю стежку
- •40. Як розвивати мислення й розумові сили дітей
- •51. Хто і що виховує дитину? що у вихованні залежить від вас, педагога, і що – від інших вихователів?
- •53. Як добитися, щоб слово вихователя доходило до серця вихованця
- •Методика виховання шкільного колективу
- •Батьківська педагогіка
- •Тема 7. Сучасні тенденції розвитку освіти незалежної України та їх порівняння з зарубіжними».
- •1. Розробка стратегічних напрямів розвитку вищої освіти
- •2. Удосконалення мережі вищих навчальних закладів, структури підготовки спеціалістів та ефективності їх використання
- •3. Забезпечення якості освітньої діяльності
- •4. Фінансова, господарська діяльність вищих навчальних закладів та соціальний захист учасників навчально-виховного процесу
- •Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» (від 5 вересня 1996 р. № 1074)
- •Про вищу освіту
- •Рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації
- •Рекомендації щодо структури та ведення індивідуального навчального плану студента
- •Іі. Відомості про студента (перша сторінка)
- •VI. Перелік навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані студента (за семестр або повний навчальний рік):
- •VII. Зміни до переліку навчальних дисциплін індивідуального навчального плану студента.
- •VIII. Підписи студента, куратора, декана.
- •IX. Результати державної атестації.
- •Рекомендації щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Назву документа – Відомість обліку успішності,
- •Номер відомості,
- •Номер семестру,
- •Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року
- •Затверджено наказом Міністерства освіти і науки
- •Про дослідницький університет
- •Критерії діяльності університету, за якими надається (підтверджується) статус дослідницького
- •010115, Київ, вул. Січневого повстання, 21.
Пирогов м.І.
П
ирогов
М.І.
(1810-1881) – відомий
хірург і анатом, основоположник
військово-польової хірургії та
хірургічної анатомії, просвітитель-демократ
народився в Москві в сім’ї небагатого
чиновника. Початкову
освіту здобув удома, середню – у
приватному пансіоні й в 14 років
вступив на медичний факультет Московського
університету (1824-1827).
1828-1832 рр. – працює в Дерптському
університеті. 1832 р. – захист докторської
дисертації і виїзд на стажування до
Німеччини. 1841 р. – переїзд в Петербург
і керівництво кафедрою хірургії в
медико-хірургічній академії. 1847 р. –
член-кореспондент АН, автор ряду наукових
праць. 1854-1856 рр. – учасник Кримської
війни, організатор першої дружини
санітарних сестер. 1861 р. – опікун
Київського учбового округу. 1861 р. –
відставка М.І.Пирогова. 1866 р. – закордонне
відрядження, 1866-1881 рр. – вихід на пенсію,
лікувальна практика в с. Вишня під
Вінницею. 23.11.1881р. М.І.Пирогов помер.
М.І.Пирогов увійшов в історію громадсько-педагогічного руху як теоретик у галузі педагогіки і організатор народної освіти. Його діяльність в Одесі, а потім у Києві мала великий вплив на розвиток педагогічної науки і народної освіти не тільки в Україні, а й в Росії. У працях «О ходе просвещения в Новороссийском крае и о вопиющей необходимости преобразования учебных заведений», «О публичных лекциях по педагогике», «Циркулярное предложение директорам училищ Одесского учебного округа», «Об изменении правил приема в благородные пансионы при гимназиях...», та ін. він виступав за демократизацію керівництва школою та шкільною системою в цілому.
У статті «Питання життя» М.І.Пирогов формулює свої погляди на роль, значення та сучасний стан виховання, на його завдання і характер, проводить думку про те, що вихованню належить відповідальна роль в житті суспільства в цілому і кожної особистості зокрема, що від нього у значній мірі залежить майбутнє людини. М.І.Пирогов виступає проти станової школи, пропагує ідею загальнолюдського виховання, що повинно підготувати до суспільного життя морально свідому людину, що володіє широким кругозором. Не менш серйозною вадою освіти М.І.Пирогов вважав вузькопрофесійну та чиновницько-кар’єристську спрямованість виховання, зниження загальноосвітнього рівня навчання учнів початкової і середньої школи і студентів університетів.
Багато уваги приділяючи вищій освіті, вказував на велику перетворюючу роль науки, її роль у розкріпаченні людини. Наголошував на необхідності надання студентам наукової самостійності, засуджував бюрократичне керівництво університетами, вимагав надання їм автономії.
У статті «Школа і життя» М.І.Пирогов пропонує єдину народну, загальнодоступну школу для всіх дітей, починаючи від елементарної і до вищої. При цьому він пропонував запровадити принцип колегіальності у керівництві навчальними закладами.
М.І.Пирогов розробив нову систему народної освіти. Основою її має бути елементарна школа з двох класів, в якій вивчається Закон Божий, грамота, лічба. Наступною ланкою є прогімназії – реальна і класична з 4-й річним курсом навчання кожна. З реальної прогімназії можна вступити також до класичної, яка є вищим типом навчального закладу в порівнянні з реальною прогімназією. Середня школа передбачалася двох типів – реальна і класична гімназія. Реальну гімназію рекомендувалось відкривати відповідно до місцевих потреб: у ній вивчались прикладні, математичні і комерційні науки. Учні, що закінчують реальну гімназію, вступають до вищих технічних навчальних закладів. Класична гімназія готує до університету. Разом з тим, освіта і виховання мають відповідати національним, віковим та індивідуальним особливостям кожного вихованця.
Таким чином, М.І.Пирогов є автором принципів нової школи: системність, послідовність у навчанні, спадкоємність між етапами навчання дитини в школі, а також розвиток у дитини вміння спостерігами за предметами, явищами, процесами шляхом наочного навчання. Педагог піклувався про вдосконалення методів навчання, свідомого аналізу того чи іншого наукового питання.
Важливого значення надавав грі, яку називав сильними вежами початкової освіти. Був переконаний, що правильно організована гра сприяє розвиткові мислення, почуттів, фантазії.
Високо оцінював М.І.Пирогов і роль літератури в розумовому й духовному розвитку учнів. Він увів у практику роботи середньої школи твори на літературні теми, які сприяли розвитку самостійного, критичного мислення учнів. Педагог гостро виступав проти формалізму при оцінюванні знань учнів і студентів.
Для М.І.Пирогова було аксіомою, що кожен вчитель будь-якої школи тільки тоді відповідає своєму призначенню, коли одночасно з викладанням займається вихованням учнів. Головним у вихованні вважав «наміри, життєві цілі й задачі, які ставлять перед собою вихователі в сім’ї і в школі, узгодженість сім’ї, школи, суспільства і держав у цих цілеспрямуваннях», таким чином обґрунтовуючи принцип цілеспрямованості виховання і єдність виховних впливів школи, сім’ї, суспільства і держави.
Великого значення М.І.Пирогов надавав самостійній роботі вчителів щодо удосконалення своєї педагогічної майстерності. Прагнув пробудити в педагогів творче ставлення до роботи, відповідальність за своє громадянське покликання. Він активізує роботу педагогічних рад, організовує підвищення кваліфікації працюючих учителів шляхом методичних нарад, взаємовідвідування, видання спеціальних «циркулярів», які, по суті, були своєрідними педагогічними журналами. У низці робіт М.І.Пирогов визначає соціальне призначення педагогів-наставників у процесі формування особистості школяра.