План організації навчання в києво-братській колегії

Класи	Назва класу	Зміст навчання
Молодші	Аналогії (фари) Інфіми Граматики Синтаксими	Читання та писання на грецькій, латинській та слов’янській мовах. Поступове вивчення граматики слав’янської, латинської, грецької мови. Переклади, твори. Вивчення катехізиса, ариф­метики, нотного співу, музики. Граматика латинської мови по Альвару, грецьку мову не вивчали. Піїтика.
Середні	5. Піїтики 6. Риторики (поезії) 7. Філософії - 2 роки	Риторика: 1. Приватна. 2. Прикладна. Діалектика. Геометрія. Логіка. Астрономія. Фізика. Метафізика.
Старші	8. Богословія - 4 роки	Богословіє. Гомелектика.

Юрій дрогобич

Д рогобич (Котермак) Юрій (бл. 1450-1494) – мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився й виріс у м. Дрогобичі. Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481-82 рр. – ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н.Коперник та відомий німецький гуманіст К.Цельтіс. Дрогобич пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф.Б.Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш.Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Дрогобич має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Дрогобич високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко «осягнути обшири неба незбагненно великі», пізнати «таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок». У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Дрогобича, людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Дрогобича фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича – «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року», «Прогностична оцінка поточного 1483 року», «Трактат з шести розділів про затемнення» (1490) – написані латиною. Праці Дрогобича містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Дрогобича були добре відомі у багатьох країнах Європи – зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г.Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г.Гельман.