З шдикаторними трубками:

а — надр!зання кшщв шдикаторно! трубок з допомогою ножа в Hacoci; б — обламування кшщв шдикаторних трубок; в — розбивання ампули шди- каторних трубок; г — пщсв1чування л1хтарем вноч1 для визначення змши забарвлення шдикаторно! трубки

Незалежно вщ отриманих результате обстежують пов1тря на на- нвшсть фосгену, хлорщану i синильно! кислоти за допомогою шди- каторно! трубки з трьома зеленими юльцями. Послщовшсть роботи •гака: надпиляти трубку, обламати кшщ, розбити ампулу, вставити трубку немарюрованим кшцем у насос, зробити 10—15 качк1в насо- сом; дивитися на забарвлення верхнього i нижнього inapie на- нопнювача; верхнш шар забарвлюеться вщ фосгену i дифосгену, мнжшй — вщ хлорщану або синильно! кислоти (або хлорщану i сммилыкн кислоти одночасно) i пор1вняти забарвлення нанопнюна-

зовшшшми ознаками. Найб1льш характерними з них е масляниста крап­ли плями, бризки, калюяа, шдтакання на земтп, сшгу, рослинноста, тех- шщ та р1зних предметах, змша забарвлення рослинноста або в'янення.

За зовшшшми ознаками можна визначити давшсть заражения. При зараженш приблизно до 2 год рослиншсть, технша, pi3Hi пред- мети вкрита краплями OP pi3Ho'i величини. Кол1р рослинноста май- же не змшений. Через 8—12 год теля заражения рослиншсть набу- вае бурого (до чорного) забарвлення, на техшщ й одяз1 крапл1 ОР висихають i стають малопомтшми.

На делянках мкщевоста, заражених бшыпе доби, крапл1 ОР у б1ль- шоста випадюв вщеутт, а рослинн1сть сильно змшюе свое забарвлення.

Щоб визначити ОР на мюцевоста, треба пщготувати шдикаторш трубки так, як було вказано. Вставити трубку в головку насоса, надь ти насадку, залишивши вщкинутим притискне шльце, над1ти на лшку насадки захисний ковпачок, прикласти насадку до зараженого пред­мета так, щоб лшка накривала делянку з найб1лын р1зко виражени- ми ознаками заражения. Прокачати через шдикаторну трубку по- в1тря, роблячи необхщну к1лыисть качшв. Зняти ковпачок i насад­ку. Вийняти з головки насоса IT i визначити ступшь небезпеки ОР.

Для виявлення ОР у Грунта й сипких матер1алах пщготувати i вставити в насос вщповщну шдикаторну трубку, накрутити на насос насадку i над1ти на лшку захисний ковпачок. Зняти з приладу лопат­ку i взяти пробу з верхнього шару фунту (cHiry) або сипкого матерь алу в найбьлып зараженому мищь Взяту пробу насипати в ковпачок до кра1в. Накрити ковпачок i3 пробою протидимним фьльтром i за- кр1пити його, прокачати через шдикаторну трубку пов1тря, роблячи необхщну кигыисть качшв. Вщкинути притискне шльце, зняти про- тидимний фьльтр, пробу, ковпачок i насадку. Вийняти з головки насо­са шдикаторну трубку i визначити ступшь небезпечноста ОР.

Прилад xiMinnoi розвЬдки медичног i ветеринарног служб ПХР-МВ призначений для визначення у водк зарину, зоману, В1-1кс, шриту, трихлортриетиламшу, хлорщану, синильно! кислоти та ii со­лей, миш'яковистих отруйних речовин (лкнзиту та iH.), алкалощ1в i солей важких метал1в; у фуражд.: зарину, зоману, Bi-lKC, inpHTy, три­хлортриетиламшу, лнлзиту, синильно1 кислоти, хлорщану, фосгену i дифосгену; у noBiTpi та на р1зних предметах: зарину, зоману, Bi-Inc, inpHTy, трихлортриетиламшу, лкмзиту, синильно! кислоти, хлорц1ану, миш'яковистого водню, фосгену i дифосгену.

KpiM цього, прилад призначений для забору пщозрших на зара- жешеть бактер1альними засобами проб води, продуктав, Грунту та шших матер1ал1в i предметав для дослщження ix у лаборатори.

Прилад ПХР-МВ складаеться з металевси коробки з кришкою i корпусом 2. У коробщ розм1щеш насос колекторний ручний, бан­ка для сухоповггряно! екстракци при визначенш отруйних речо­вин у фураяа, банка з чотирьма спещальними проб1рками для забору проб на зараясешсть бактер1альними засобами, nanepoei ка- сети з шдикаторними трубками, тканинна касета з сухими реак­тивами, проб1рками, склянками Дрекселя. KpiM того, до комплекту приладу входять: лопатка для взяття проб, ножищ, пшцет, тримач i пщвюи для npo6ipoK, лейкопластир для заклеювання банок 3i взя- тими пробами м1шечки пол1етиленов1 для проб фуражу та деяк1 iHmi предмети, перелш яких е в додатку. Для перенесения приладу е плечовий пасок.

Насос колекторний призначений для прокачування дослщжува- ного пов1тря через шдикаторш трубки.

Колектор призначений для одночасного з'еднання з насосом двох, трьох, чотирьох або п'яти шдикаторних трубок. У ньому е барабан, в якому розм1щена гумова пластинка з гшздами для шдикаторних трубок. У середиш барабана знаходиться захисний патрон, який за- хищае насос вщ потрапляння в нього napiB агресивних речовин i реактив1в з шдикаторних трубок.

Ампуловщкривач служить для розбивання ампул в шдикатор­них трубках. BiH розмдщений у ручщ насосу. С спещальш отвори 3i штирями. Три з них мають маршровку таку саму, як на шдикатор­них трубках, призначених т1льки для цих трубок. Решта отвор1в i3 запасними штирями марк1ровки не мають. Для шдикаторних тру­бок на зарин, зоман, Bi-lkc е окремий ампуловщкривач.

У торщ насоса м1ж отворами ампуловщкривача розм1щений при­стрш для надпилювання i обламування кшщв шдикаторних трубок i ампул.

Для встановлення насоса в необхщне положения (робота з одшею, двома, трьома трубками) необхщно:

• взяти в л1ву руку колектор, тримаючись правою рукою за руч­ку i цилшдр насоса;

• повертати цилшдр насоса проти годинниково1 стр1лки доти, поки барабан колектора при легкому вщтягуванш його вниз не буде в1льно крутитися в обойм1;

• повертаючи барабан, встановити проти риски на обойм1 цифру, що вщповщае шлькост11ндикаторних трубок, як1 потр1бно вставити н колектор; вставити в гшзда колектора шдикаторш трубки;

• ицльно завернути колектор, обертаючи цилшдр насоса за го- динниковою строкою.

1ндикаторт трубки вставляють у гшзда колектора немарюрова- ним кшцем по черз1 й одночасно по калька для визначення к1лькох ОР. При одночасному застосуванш кьлькох трубок, встановлених у колектор, KuibKicTb качшв насоса при темш 50—55 повних робочих ход1в поршня за хвилину необхщно збигыиити: при робот1 з двома трубками — у 2 рази вщносно найб1льшо1 тлькост1 качшв, вказа- них на касетних еталонах IT. У холодний час року шлькють качюв насосом необхщно в 2—3 рази збыыпити пор1вняно з Tieio шлькютю, що вказана на еталонах IT.

Перед вщбором проби води необхщно обстежити водойму i при- леглу територ1ю, звертаючи увагу на наявшсть ознак х1м1чного за­ражения. KpiM загальних ознак, як1 вже перел1чеш, показником за- раженост1 води може бути поява мертво! риби на поверхш води.

Якщо ознак заражения не виявлено, але е пщозра, що водойма заражена, воду дослщжують (рис. 22, в) з yciMa заходами обереж- ност1, як i явно заражену воду.

3a6ip води роблять чистим посудом. Проби води з колодязя по- тр1бно брати теля ретельного перем1шування (можна к1лька раз1в опускати вщро).

Пробу з водойми (ставка, озера, р1чки) потр1бно брати з мюця, де видно маслянист! плями на поверхш води.

Шсля того, як посудина наповнена, воду в нш ретельно nepeMiniy- ють (чистою палицею) i пшеткою беруть пробу води для дослщжен- ня. Наповнюючи проб1рку дослщжуваною водою, необхщно дотри- муватися обережност1, не допускати потрапляння води на поверхню проб1рки.

Пробу урожаю i корм1в (рис. 22, г) треба брати з поверхш в мюцях найбьльшого заражения, зерна i комб1корму з глибини 2—3 см, пресо- ваного i непресованого (в скиртах) сша, соломи — на глибиш 3—4 см. 1з зараженого брикетованого комбшорму пробу зр1зають ножем. Ci- но i солому вщбирають ножицями i п1нцетом, а пот1м на листку каль­ки подр1бнюють ножицями i пом1щають у м1шечки з пол1етилену.

Якщо зерно i комб1корм знаходяться в MiniKax, то м1шки в мюцях найб1лыпого заражения розр1зають ножицями i металевою лопат­кою беруть пробу. Пробу переносять в банку з кришкою, наповнюю­чи банку до 2/3 и мюткост1, а пот1м обережно, не розсипаючи зерно чи комбшорм, вводить у середину банки трубку, прикршлену до внутр1шньо1 поверхн1 i нцльно закручують кришку на банщ. Пот1м проводить дослщження на зараженють ОР.

Найбшьш достов1рн1 показники зараженост1 води, урожаю i корм1в дослщження отримують у незараженш атмосфер! (краще в при- м1щенн1) i по можливост1 найшвидше п1сля взяття проби, щоб не вщбулися гщрол1з або випаровування ОР.Для дослщження на заражешсть бактер1альними засобами проби води, Грунту, р1зних матер1ал1в беруть на територи, явно тдозршш на заражешсть, проб1рку з пробою води пцльно закривають i вста- новлюють у банку. Харчов1 продукти беруть пшцетом або ложеч­кою головним чином з поверхш продукт1в або безпосередньо шд тарою. Потам проб1рку закривають пробкою i вкладають у банку.

Грунт та iHini матер1али беруть у мкщях, де е ознакн наявност1 небезпечних бюлопчних об'ект1в. Для цього у вийняту з банки про- 6ipKy набирають ложечкою заражений матер1ал (i3 верхнього шару краще у шлькох мкщях), теля чого наповнену npo6ipKy пцльно за­кривають пробкою i встановлюють у банку.

Траву, листя, лщ, CHir, комах можна збирати в ироб1рку ложечкою або пшцетом.

Змиви з поверхонь предметав, проби яких не можна взяти для дослщження (технша тощо), потр1бно брати у вийняту з банки про- 6ipKy з тампоном. Тампон змочити ф1зюлопчним розчином, який е в npo6ipm. Ретельно протерти тампоном заражену новерхню пред­мета. Пот1м тампон помютити в проб1рку, яку необхщно закрити пробкою i вкласти в банку.

Шсля того, як Bci необхщш проби вщ1браш й проб1рки вкладеш в банку, и потр1бно закрити кришкою, заклехти по краю лейкопласти- рем i встановити в прилад1.

Для визначення фосфороргашчних ОР (зарину, зоману, Bi-lKc) у вод1 використовують ампульний Ha6ip. BiH розмщений у паперовш касет1 й вм1щуе 11 ампул i3 сухим комбшованим реактивом (дв1 червош м1тки), 5 ампул з додатковим реактивом (зелена мггка), ам­пулу з рщиною синього кольору (калориметричний стандарт № 1, який вщповщае початковому забарвленню проб) i ампулу з рщиною зеленого кольору (стандарт № 2, який вщповщае реестрованому за­барвленню проб).

У двох ампул з червоними маками надф1лем надр1зати i пшце­том обламати загостреш кшщ та вставити 1х у гшзда верхньо! час- тини касети так, щоб обидв1 м1тки були на piBHi npopiey.

Пшеткою з бьлою смугою наповнити одну з ампул до нижньо1 м1тки незараженою водою (незаражену дистильовану воду взяти з приладу ПХР-МВ), щоб розчинити вмкгг ампули. Для цього обереж- но 10 раз1в набирають i випускають рщину Tieio пшеткою. Другу ампулу наповнити до нижньо1 м1тки дослщжуваною водою, взявши и пшеткою з червоною смугою i розчинити вм1ст ампули так само. Залишити обидв1 ампули на 3 хв.

У цей час вщкрити ампулу i3 зеленою м1ткою, наповнити и за допомогою пшетки i3 зеленою смугою незараженою (дистильованою) водою до литки i розчииити вмют ампули, перемипуючи його Tieio ж тпеткою (обережио набирати i випускати рщину). Цим розчином тпеткою i3 зеленою смугою долити до верхньо'1 червоно!' м1тки ампу­ли дослщжуваною чистою водою. Шпетками з б1лою i червоною сму­тами вщповщно перем1шати вмют цих ампул, який набувае синього забарвлення аналопчно кольоровому стандарту № 1. Шсля цього потр1бно уважно стежити, дивлячись на годинник, за швидкютю змши кольору (вщ синього до зеленого) у першш (контрольнш) i другш (дослщжуванш) пробах, пор1внюючи ix на белому фот з кольоровим стандартом № 1, сишм, i № 2, зеленим.

Вщставання в швидкост1 змши синього забарвлення на зелене в ампулах з дослщжуваною водою пор1вняно з незараженою е озна- кою заражежхт води. Протягом 2 хв це вщставання виявляеться. Вмют контрольно! ампули забарвлюеться в зелений кол1р, а вмют ампули i3 зараженою водою 36epirae синьо-зелений (малий стушнь заражения) або насичений синш (великий стушнь заражения) кол1р. Шзшше ця р1зниця в забарвленш зб1лыпуеться. Ампула з чистою водою стае жовто-зеленою, а ще шзшше — жовтою. Забарвлення заражено! води змшюеться поволЬ

Одночасне позеленшня проб до забарвлення стандарту № 2 означае що у вод1 немае ОР. Зашзнення позеленшня дослщно! про­би пор1вняно з контрольною до 2 хв означае слабкий стушнь зара­жения (0,0005 мг/л), зашзнення до 5 хв — середнш стушнь зара­жения (0,005 мг/л).

Якщо забарвлення дослщжувано! води суттево не змшюеться протягом 30 хв, значить у вод1 е велика к1лыасть фосфороргашчних ОР понад 0,05 мг/л.

У холодний перюд року при низьких температурах касету з ам- пульним набором, щоб не допустити замерзания, краще взяти в ки- шеню одягу. Дослщження бажано проводити в примицент, шакше ампули з водними розчинами потр1бно з1гр1вати в рущ, одягнутш у гумову рукавицю.

При одночасному визначенш фосфороргашчних ОР у кшькох пробах води, ix позначають на KaceTi ол1вцем.

Для визначення шриту i трихлортриетиламшу (азотистого шри- ту) треба налити тпеткою дослщжувану воду в градуйовану npo6ip- ку до друго! м1тки (2 мл) i добавити до не! вмют одте! ампули реак­тиву на шрит. Реактив з ампули переносять у проб1рку так: надр1за- ти обидва кшщ ампули, вщкрити один кшець i ввести його в проб1рку з дослщжуваною водою, а пот1м, не виймаючи ампулу, вщкрити й з другого кшця. Пюля добавки реактиву i перем1шування су Mini у проб1рщ повинна забарвитися в синш кол1р. Проб1рку закршлюють на тримач1 й вмют обережно кип'ятять на вогш пщпалено! таблет­ки, розмщено! на лопатщ для взяття проб, протягом 2—3 хв (з часу закипания). ГПсля цього, не чекаючи охолодження, добавляють до розчину одну ложечку кислотного порошку i струшують проб1рку до зникнення синього забарвлення. При зараженш дослщжувано! води inpHTOM або трихлортриетиламшом у npo6ipi;i з'являеться жовте (при малих концентращях заражения) або жовто-оранжеве (при ве­ликих концентращях заражения) забарвлення.

Якщо забарвлення виражене слабо, то в ту ж проб1рку теля и охолодження вливають вмют i3 одше! ампули з толуолом. Проб1рку пцльно закривають пробкою i bmIct перем1шують, повертаючи про- 6ipny 10—12 раз1в. Шсля розташування рщини у верхньому inapi (толуол) за наявност! inpHTy або трихлортиетиламшу з'являеться бьлып штенсивне жовте забарвлення.

Шсля добавки до води реактиву на шрит або пщ час нагр1вання проб1рки з щею водою синш кол1р може знебарвитися, тод1 необхщ­но додати синш реактив i3 ще одше! ампули i продовжити назван­ия. Зникнення синього забарвлення шсля добавки реактиву евщчить про високу кислотшсть води, що може бути результатом гщрол1зу отруйно! речовини. Таку потр1бно дослщити в лабораторп.

Для визначення хлорщану, синильно'1 кислоти та ii* солей треба пщготувати шдикаторну трубку з трьома зеленими к1льцями (вщкрити обидва кшщ, ампулу не розбивати) i приеднати й верхшм марк1рованим к1нцем через гумову трубку до коротко! трубки дрексельнох насадки.

У градуйовану дрексельну npo6ipKy налити пшеткою дослщжу- вану воду до друго! м1тки (2 мл). Добавити в не! одну ложечку ки­слотного порошку i закрити проб!рку дрексельною насадкою з при- еднаною до не! шдикаторною трубкою.

Вшьний (нижн!й) к!нець шдикаторно! трубки приеднати до на­соса i зробити 30 плавних качюв, шсля чого вийняти шдикаторну трубку 3i склянки Дрекселя i в!д'еднати вщ насоса. Пор!вняти зм!ну й забарвлення з еталоном на касеть У раз! наявност! у вод! хлор­щану або синильно! кислоти та й солей нижнш шар наповнювача !ндикаторно! трубки забарвлюеться в малиновий або червоно-фюле- товий кол!р.

Щоб визначити миш'яковист1 отруйн1 речовини (лю!зит та ш.), у градуйовану дрексельну npo6ipKy налити п!петкою досл!джувану воду до друго! м!тки (2 мл) i добавити 1—2 ложечки кислотного порошку. Пойм до коротко! трубки склянки Дрекселя приеднати пщготовлену скляну трубку з ватою, намоченою оцтово-кислим свин- цем, а до в1льного кшця ще! трубки — пщготовлену шдикаторну трубку з двома чорними шльцями (на миш'яковистий водень).У градуйовану проб1рку з дослщжуваною водою опустити одну гранулу цинку i зразу закрити проб1рку пщготовленою дрексельною насадкою з приеднаними до не! трубками. Користуючись тримачем, вмют проб1рки у складеному прилад1 обережно протягом 3 хв на- гр1вати на вогт таблетки (не допускаючи викидання кип'ячено! рщи- ни в трубку з ватою), июля чого за допомогою пщвюу укршити й на кришщ приладу, а в1льний кшець шдикаторно! трубки приеднати до насоса i зробити 15 плавних качтв насосом (рис. 21, а; 22, в).

Поява слабо-жовтого або коричневого забарвлення в наповню- вач1 шдикаторно! трубки свщчить про наявшсть у вод! миш'якови- стих ОР.

При визначенш алкало*1д1в у градуйовану проб1рку тпеткою наливають дослщжувану воду до третьо! м1тки (3 мл), додають че­твертину ложечки кислотного порошку i вмют одше! ампули з ре­активом на алкалощи.

За наявност! алкалощ1в вода каламутшшае, а при больших шлько- стях алкало'щ1в випадае осад оранжевого кольору. Якщо дослщжува- на вода була трохи каламутна, то наявнють у нш алкалощ1в при дода- ванн1 реактиву визначають за зб1льшенням ступени каламутност1. Для цього необхщно пор1вняти прозор1сть води без внесеного в не1 реактиву з водою, уже обробленою реактивом на алкалощи.

Для групового визначення солей важких метал1в у градуйовану npo6ipKy наливають тпеткою 3—4 мл дослщжувано1 води, додають кшька кристалик1в реактиву на орсини i сол1 важких метал1в, пере- м1шують вмют проб1рки. Пот1м у цю ж npo6ipKy добавляють неве- лику к1лькють (на к1нчику ложечки) кислотного порошку i знову перем1шують. За допомогою пщвюу закршлюють проб1рку на кришщ приладу i спостер1гають 5—10 хв. Забарвлення розчину в жовто- бурий чи темно-бурий кол1р або поява каламуп такого ж кольору вказують на наявнють у вод1 солей важких метал1в. Оргатчш спо- луки миш'яку дають бшу, а неорган1чн1 — жовтувату каламуть.

Щоб визначити наявшсть солей ртуп, у градуйовану проб1рку наливають дослщжувану воду до третьо! м1тки (3 мл), додають 1—2 ложечки порошку йодисто! Mifli i перебовтують вмют проб1рки протягом 1—2 хв. За наявжхт солей ртуп с1руватий порошок йоди- CTo'i мщ1 набувае жовтогарячого або яскраво-червоного забарвлення.

Вм1ст зарину, зоману, Bi-lKc, триту, трихлортриетилам1ну, лю!зиту, фосгену, дифосгену, синильно*1 кислоти i хлорщану в уро- жа*1 i кормах визначають за допомогою шдикаторно! трубки, и мар- к1рований к1нець з'еднують i3 зовн1шньою трубкою кришки банки з дослщжуваним урожаем або кормами. Вшьний к1нець 1ндикатор- Ho'i трубки з'еднують з насосом (рис. 22, г) i роблять необхщну шлькють качтв. Готують шдикаторш трубки, встановлюють юлькють качтв насосом i оцшюють показания трубки з кольоро- вим еталоном касети.

Фосфороргашчш отруйш речовини (зарин, зоман, Bi-lKc) ви-

значають за допомогою ампульного набору. Для цього в градуйова­ну проб1рку склянки Дрекселя наливають чисту (дистильовану) воду до нижньо! м1тки i закривають проб1рку дрексельною насадкою. Довгий кшець i'i приеднують до зовшшньо! трубки кришки банки з дослщжуваним урожаем або кормами, а короткий кшець до насоса (рис. 21, д). Роблять 40—60 плавних качшв насосом, теля чого досль джують воду в npo6ipm склянки Дрекселя на наявшеть у нш фосфор- оргатчних ОР.

Для визначення inpHTy i трихлортриетиламшу застосовують реактив на шрити. Готують трубку з чистим наповнювачем (силжа- гель) i з'еднують i'i з довгим кшцем зовшшньо! трубки кришки бан­ки, в якш мютиться проба урожаю або фуражу, а короткий — з насосом. Роблять 50 плавних качшв насосом теля чого з трубки за допомогою штиря ампулорозкривача силжагель обережно, без втрат, переносять у чисту npo6ipKy i додають туди 2 мл (вмют двох ампул) реактиву на шрити. Вмют добре перемшують i иот1м обережно зли- вають рщину без осаду в чисту npo6ipKy. Злиту рщину нагр1вають до кипшня, пюля охолодження добавляють у не! ложечку кислотно­го порошку й обережно збовтують.

За наявност! в npo6i inpHTy або трихлортриетиламшу вмют про- 6ipKH забарвлюеться у жовтий або жовто-оранжевий кол!р.

KpiM розглянутих прилад!в xiMi4Hoi розвщки, можна застосову- вати нап!вавтоматичний прилад xiMi4Ho'i розвщки ППХР, МПХЛ, ПХЛ-54, автоматичний газосигнал1затор ГСП-1 i ГСП-11.

Нап!вавтоматичний прилад xiMi4Hoi розвщки ППХР аналопч- ний ВПХР. Встановлюеться вш на машинах розвщки. Дослщжу- ване пов!тря прокачуеться через шдикаторш трубки не ручним, а ротащйним насосом, який приводиться в дЫ вщ електродвигуна, що живиться вщ електромереж1 автомоб!ля. Прилади МПХЛ i ПХЛ-54 мають Ha6ip реактив!в, посуд, за допомогою яких можна робити HKi- сний i к!льк!сний анал1з OP i СДЯР у пробах води, продуктах хар- чування, урожа!, кормах, а також визначити заражешсть одягу, техк!ки.

Газосигнал!затор автоматичний ГСП-1 призначений для безпе- рервного визначення в noBiTpi ОР, а також радюактивного випромь нювання. Повггря просмоктуеться через iHflHKaTopHy стр1чку, яка пер!одично змочуеться реактивом, i за наявност! у nosiTpi ОР вона змшюе забарвлення.

Роздш 3

Забарвлена пляма на стр1чщ сприймаеться фотоелементом, який д1е на реле звуково! i св1тлово1 сигнал1зацп. 1нтенсивнють забарв­лення стр1чки пропорщйна концентраци ОР у noBiTpi.

Для виявлення радюактивного випромшювання прилад мае га- зорозрядний л1чильник з електронно-шдсилювальним приетроем. За наявност1 радюактивного випромшювання включаеться св1тлова i звукова сигнал1защя. Робота газосигнал1затора не пов'язана з ци- юичною роботою приладу виявлення ОР.

Прилад змонтований у металевому Kopnyci. Для живлення його ви­користовують акумулятори. BiH розрахований на безперервну роботу без перезарядки шдикаторними засобами протягом не менше 8 годин.

Автоматичний газосигнал1затор ГСП-11 призначений для безпе рервного контролю повггря для визначення в ньому фосфороргашч них ОР. До комплекту приладу входять: датчик, пульт виносно! си гнал1зацп, з'еднувальш кабел1 та акумулятори для живлення.

Принцип роботи такий же, як i газосигшипзатора ГСП-1. У при лад1 е два пщгцапазони, чутлив1 до ОР. Тривалють циклу роботи im першому шдгцапазош 2 год, на другому — 10—12 год.

1ндивщуальний та стацюнарний газосигнал1затор "Сирень" е пр< ч ставником cepi'i 1ГС-98 i призначений для визначення ырководпс Ним можна оснащувати персонал, робоч1 мюця шдприемств i mm ршно-рятувально! бригади. Прилад здшснюе автоматичний кши роль концентраци с1рководню в атмосфер! та опов1щення про ш «•« . печш piBHi концентраци протягом першого року без замши олгм» н та живлення.

Комплект-лаборатор1я "Пчелка-Р" застосовуеться для коми и i о ного обстеження об'ект1в навколишнього середовища з мо гши и и значения х1м1чного заражения ам1аком, с1рководнем, дюксидом • i|^,r Mi дюксидом азоту, моноксидом азоту, хлором, ацетоном, бензол»>м. к Hit олом, моноксидом вуглецю.

Безперервний автоматичний контроль концентраци мии.н.ищц вуглецю СО в атмосфер! та виробничих примпценнях можип < и п.»»*» вати за допомогою шдивщуального та стац1онарного гштсш "«чЦф гора МАК-С.

Для вим1рювання концентраци вибухонебезнечних, тшинчим* н»1|

i кисню можна застосовувати переносний портативнии им • << 4t4§

тор MICROPAK, РАС EX i Multiwarn II. Наявнють насося ■» • "•яИ^Я му дае можливють проводити вим1рювання на глибин! дм i • ■<

Експрес-контроль небезпечних концентрацш х1м1чнп« |<* <н§(И1Й

IIOIliTpi, НрОМИСЛОНИХ ВИКИД1В у аТМОС(|)Ору, НИШСЯННИ (t I \М» и щ

nitapiax на шдприемствах, транспорт! та н населении н\ im • -м 4Щ но никористойувати портативн! гаэосигнал1аатори Peril! UHМониторинг i прогнозування надзвичайних ситуацм

У pa3i заражения пов1тря оргашчними i неоргатчними речовина­ми (парами нафти i нафтопродуктав, спиртами, амшами, ам1аком, cipKO- воднем та ш.) робочих зон пщприемств при 36epiraHHi та транспорту- ванн1 ix, для швидко! ощнки при надзвичайних ситуащях, пошуку витжання i виявлення слщ1в, при розслщуванш пожеж дощльно ко- ристуватись портативним газоанал1затором KOJIIOH-I, KOJIIOH-IB.

Оперативний контроль складу газ1в газотурбшних установок, пе­чей, котл1в, шкщливих викид!в у навколишне середовище — кон- центрацй кисню, моноксид1в вуглецю i азоту, диоксщцв cipKH i азоту, температури газ1в, що виходять, розрщження i тиск газ1в (статичне i надм1рне) — можна здшснювати переносним газоанал1затором "ГАЗОТЕСТ".

Перевищення встановлених значень об'емно! частки пальних газ1в i концентрацГ! оксиду вуглецю у noBiTpi можна визначити за допо­могою сигнал1затора оксиду вуглецю СОУ-1.

Перед застосуванням приладу необхщно уважно прочитати тех- шчну характеристику i засво!ти шструкщю вим1рювання цим при­чалом, суворо дотримуючись технши безпеки.

У мирний час у pa3i виникнення аварш на об'ектах атомно! i гпергетично! промисловоста, на х1м1чних об'ектах i транспорта, ви­ни к ненш ешдемш хвороб людей i тварин, етфттй хвороб рослин, у иоснний час при застосуванш противником ядерно!, xiMi4Ho! i 6io- •им Iмно! збро! потр!бно провести оцшювання обстановки. За масш- гиоамн, тривал!стю й уражаючою д!ею на людей i с!льськогосподар- |».ь»• апробництво особливо небезпечним е радюактивне забруднен- ни I мм1чне заражения.

Оц1ику ироводять кер!вник органу управл!ння цив!льного захис- fy, »омандири формувань за участю спещалютав об'екта чи населе­нии» пункту.

:» 7. Ос нови ощнки рад1ащйно1 обстановки

k PMhwi уражаючих фактор! в ядерно! аварп i ядерного вибуху особли- ■Hlf и*' iniiMiM радюактивне забруднення. Воно поширюеться на сотш ||чнм< * |нн 111>11 цьому на великих площах може створюватися забруд- HfttH нпг пуде небезпечним для населения протягом тривалого часу.

йн и и ч \ мои нообх1дно оргашзувати захист населения вщ радюак- min I .I is иннромшювань на основ! даних про piBHi ра/щщп. мапитаби радюактишюго забруднення Micneaorri.