3.14. Ощнка шженерно'1 обстановки

3 метою визначення масштаб1в руйнування, обсяпв, термш1в i черговост1, а також сил i засоб1в для проведения рятувальннх та невщкладних po6iT проводиться ощнка шженерно! обстановки.

Перш за все необхщно визначити ступеш руйнування населеного пункту i об'екпв господарювання. Знаючи ступшь руйнування, можна визначити величину збитшв, обсяги рятувальннх i невщкладних po6iT.

Розглянемо характеристику ступешв руйнування.

Повш руйнування — це руйнування Bcix елемент1в буддвель, у т1м числ1 й пщвальних примщень, ураження людей, що знаходяться в них, збитки становлять больше 70 % вартост! основних виробни- чих фощцв (балансово! вартост!). Подальше ix використання не мож­ливе.

Сильш руйнування — це руйнування частини стш i перекриття поверх1в, деформащя ix, виникнення тр1щин у стшах, ураження знач­но!' частини людей, що знаходяться в них. Збитки ставлять вщ 30 до 70 % вартост! основних виробничих фощцв (балансово! вартост!). Можливе обмежене використання буддвель, що збереглися. Вщнов- лення можливе пюля каштального ремонту.

Середш руйнування — це руйнування переважно другорядних елемент1в бугцвель i споруд (покр1вл1, вшон, дверей i перегородок), виникнення трщин у стшах. Шдвальш прим1щення збершаються, перекриття залишаються. Люди уражаються част1ше уламками кон- струкщй. Збитки становлять 10—30 % вартост! основних виробни­чих фощцв (балансово! вартост! бугцвель).

При середньому ремонт! вщновлюються технжа, транспорт та промислове обладнання. Бугцвлям необхщний каштальний ремонт.

Слабвд руйнування — це руйнування вшон, дверей та перегоро­док. Ураження людей можливе уламками конструкцш. Пщвали i нижн! поверхи не пошкоджуються. Вони придатш для використан­ня шсля поточного ремонту бупдвель. Збитки становлять до 10 % вартост! основних виробничих фонд1в (будДвель). Вщновлення мож­ливе шсля середнього або поточного ремонту.

Шсля виникнення надзвичайно! ситуацп, викликано! вибухами i утворенням пов1тряно! хвит надм!рного тиску, для ощнки матерь альних збитк!в i втрат населения в населених пунктах узагальне- ним критер1ем е ступшь ураження населеного пункту, який можна визначити за формулою

де С_р — ступшь руйнування населеного пункту (об'екта); П_р — пло­ща руйнувань; Л_нп — загальна площа населеного пункту (об'екта).

Ступеш руйнування населених пункт!в i об'ект!в наведен! в таб- лицях 96, 97.

Таблиця 96. Ступеш руйнування населених пункт1в Ступ1нь руйнування населеного пункту (об'екта)	Характер руйнувань буд1вель i споруд об'ект1в господарювання, %
	слабк1	середш	сильш й noBHi
Слабкий < 0,2	До 75	До 5	До 20
Середнш вщ 0,21	До 48	6—12	21—50
Сильний вЩ 0,59	—	13—20	51—80
Повний > 0,8	—	—	БЩыне 80

Таблиця 97. Вплив масштаб1в руйнування населеного пункту на стушнь руйнування об'екив Ступеш руйнування об'екив, %	Стушнь руйнування населеного пункту
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Середш	2	3	5	8	10	12	15	18	15	10
Повш й сильш	8	16	20	30	40	50	60	70	85	90

Виходячи 3i ступен1в руйнування населеного пункту ор1ентовно можна визначити втрати незахищеного населения. Для цього мож­на скористатись табл. 98.

Таблиця 98. Втрати незахищеного населения залежно вщ ступешв руй нувань населеного пункту

Види втрат населения,%		Стушнь руйнування населеного пункту
		од		0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	0,10
Загальш	4		8	10	12	16	28	40	80	90	100
Безповоротт	1		2	1,5	3	4	7	10	20	25	30
Саттарт, у т. ч.:	3		6	7,5	9	12	21	30	60	65	70
легт	1,5		2,6	3	4	5	9	13,5	27	28	30
середш	1		2,5	3	3,5	5	8	12	24	27	30
важк1	0,5		1	1,5	1,5	2	4	4,5	9	10	10

80 % потершлого населения буде потребувати надання nepnio'i ме- дично1 допомоги. Таку допомогу можуть надавати саштарш дружини. Потреби в саштарних дружинах можна визначати за формулою

П сан.др. У • сан.др.^.

до П — кьлькють саштарних дружин; У — юлькють уражених; Д;«н.др. — можливост1 сандружин за годину; t — час роботи (годин).

Спещал1зована медична допомога надаеться в обсяз1 50 % вщ са­штарних втрат.

Шлькють сил i технши, необхщних для проведения невщкладних i рятувальннх po6iT, можна визначити за допомогою табл. 99.

Таблиця 99. ВДлыисть oci6 рятувальннх загошв i технши, необхщних для невщкладних i аваршних робгг Необхщна К1ЛЬК1СТЬ	Ступ1нь ураження населеного пункту
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	0,10
Особи рятувального загону, тис.	0,6	1,3	1,9	2,3	2,4	2,6	2,8	2,9	3,3	3,6
Одинищ 1нженерно1 техн1ки	8	16	28	33	38	46	63	66	68	75

Прогнозувати оцшку пошкоджень шженерних мереж i комуш- кащй населеного пункту можна за допомогою ступешв руйнування населеного пункту, плопц забудови та протяжное™ комушкацш, на- ведених у табл. 100.

Таблиця 100. Шльвдсть аварш на 1нженерних мережах i комушкащях залежно вщ масштаб1в руйнувань населеного пункту Ступшь руйнування населеного пункту	Площа населеного пункту, км2				Протяжтсть комушкацш, м/км2
	до 25	50	100	300
0,1	3/5	5/10	15/20	35/55
0,2	5/10	10/20	25/40	68/120
0,3	8/15	15/30	35/60	100/180
0,4	10/20	20/40	45/80	135/240	5000/10 000
0,5	13/25	25/50	55/100	180/300
0,6	15/30	30/60	65/120	210/360
0,7	18/35	37/70	75/140	240/420
0,8	20/40	40/80	90/160	270/480
0,9	23/45	45/90	100/180	300/540
1,0	25/50	50/100	120/200	375/600

Монторинг i прогнозування надзвичайних ситуац1й

Структура аварш i вщключень на шженерних мережах i комуш- кащях населеного пункту i3 загально! юлькост1 береться така: во- дозабезпечення — 16 %, канал1защя — 23, електропостачання — 21, газопостачання — 27, теплопостачання — 13 %.

Ощнка шженерних мереж i комушкацш промислових пщприемств компактно! забудови визначаеться залежно вщ ступен1в руйнуван­ня i протяжност! комушкацш на км² плоиц об'екта (табл. 101).

Таблиця 101. Кшыасть аварш на шженерних мережах i комушкащях залежно вщ масштаб!в руйнувань об'екта (пщприсмства) Площа об'екта, км2	Стушнь руйнування об'екта			Протяжшсть комушкацш, м/км2
	Середнш	Сильний	Повний
1	2/3	3/5	5/9
2	3/4	4/6	6/12
3	3/5	5/7	7/14		5000/10 000
4	4/6	7/13	10/20
5	5/8	10/19	13/27
10	8/16	19/37	27/55

Bci авари i вщключення !нженерних мереж i комушкацш бе- руться за 100 %, а структура така: водозабезпечення — 20 %, канал!- защя — 20, електропостачання — 20, газопостачання — 25, теплопо­стачання — 15 %.

Тривалють проведения невщкладних po6iT одного виду (Т) у го­динах визначаеться за формулою

Т = Б! • В₂ ■ W : Я,

де — В\ — коефщ1ент, що враховуе умови роботи на загазованш, задимленш територп та за шших несприятливих фактор!в, який при- ймаеться за 1,4—2,0; В₂ — коеф!щент, що враховуе роботу в шчний час, flopiBHioe 1,3—1,4; W — !мов1рний обсяг роботи, який визна­чаеться розрахунком або за таблицями; П — продуктивнють фор­мування при виконанш конкретного виду роботи, що визначаеться розрахунком або за таблицями.

Прогноз шженерно! обстановки на вибухонебезпечних об'ектах мае особливость При прогнозуванш вибуху газопов!тряно! сум1ш1 необхщно визначити три зони, яю мають вигляд кола.

1 — зона детонащйно! хвши, знаходиться в межах хмари вибуху. Pafliyc зони можна визначити за формуло

юде Ri — рад1ус nepinoi зони, м; Q — к1лькють скрапленого вуглевод- невого газу, т; К_п — коефицент переходу скрапленого повиря у газо- пов1тряну cyMiui, який дор1внюе 0,6.

KpiM того, рад1ус зони 1 можна визначити за табл. 102.

Таблиця 102. Початковий рад1ус хмари газопов1тряноЁ cyMiuii, м К1льк1сть xiM. речо­вини, т	0,1	0,5	1	5	10	15	20	30	40	60	70	100	200	300	500
Rlt м	4,6	11	15	32	46	56	65	78	90	111	120	142	202	248	320

2 — зона ди продукт1в вибуху, займае площу поширення речовини вибуху внаслщок детонацп. Рад1ус зони визначаеться за формулою

⁼ 1»7 • i?i.

Надм1рний тиск у щй зош — вщ 135 до 30 кПа, його можна визначити за формулою

АР₂= 1,3^(^1: Л)¹+0,5,

де R — в1дстань до м1сця вибуху, м, що визначаеться за формулою або за табл. 103.

Таблиця 103. Величина надм1рного тисну залежно вщ рад1уса R, м	1	5	10	15	20	30	40
Тиск, кПа(кгс/см2)	170/1,7	38/0,38	15/0,15	7/0,07	5/0,05	3/0,03	1/0,01

Монггоринг i прогнозування надзвичайних ситуацм

при ц/ < 2:

Р ⁷

ЗЦ/1 + 29,8 V -1)

при у > 2:

Р ^{22 3} yVl + 0,58'

Задача 27. Buxidni daui. Вибух скрапленого пропану (50 т), вщстань до виробничих бущвель — 500 м.

Визначити: Рад1ус nepnioi i друго! зони та величину надлпрного тиску в третш зон1.

Розв'язок.

1. Визначаемо рад1ус nepnioi зони:

Р_х = 8,5^0~1Г_п = 8,5^50 0,6 = 65,8 м.

2. Визначаемо рад1ус друго! зони:

R₂ =1,7-65,8 = 111,8 м.

3. Визначаемо надм1рний тиск в осередку вибуху:

vi/ = 0,24— = 0,24 —= 1,82. R_x 65,8

АР₃ = . ⁷ — = , ⁷ =18 кПа.

3/^/1 +29,8v|/³ -1 3(>/1 + 29,8-1,82³-1)

Ступ1нь руйнування внаслщок вибуху i дй такого надм1рного тиску низначаемо за допомогою табл. 96.

1нженерна ощнка захисту пращвнишв об'екта. Визначення м1сткост1 захисних споруд. Площу примщення (за шдлогою), при- значеного для укриття людей, розраховують на одну особу в po3Mipi 0,5 м² — при двоярусному, 4 м² — при триярусному розм1щенш нар. Внутрипнш об'ем примицень мае становити не менше шж 1,5 м³ на людину. Висота примщень мае бути не больше 3,5 м. Двоярусш Л1жка встановлюються при висот1 вщ 2,15 до 2,9 м, триярусш — при HHcoTi 2,9 м i больше.

У робочих прим1щеннях пункт1в управлшня мае бути 2 м² на одного працюючого, мюця для сидшь повинш мати розм1р 0,45 х 0,45 м, а для лежання — 0,55 х 1,8 м.

321

При двоярусному розмщенш юлькють мюць для лежання — 20 %, а при триярусному — 30 % .