
- •3.1. Одинищ радюактивноси й дози випромшювання
- •3.2. Методи визначення юшзуючих випромшювань
- •3.3. Класифшащя дозиметричних прилад1в
- •— Блок детектування; 12 — опорш фшсатори; 13 — поворотний екран; 14 — камера для блока детектування; 15 — кабель блока детектування
- •3.5. Прилади для контролю радюактивного опромшення
- •— Зарядно-контактне гшздо;
- •— Розрядник; 5 — перетво- рювач; 6 — джерело
- •З шдикаторними трубками:
- •I#• ни нини'имн аплину радиоактивного забруднення мищсмост!
- •3.8. Ощнка радаащйшн обстановки шсля ядерного вибуху
- •* Перша група чисел — довжина зони, друга — ширина.
- •Примака. Коефщ1ент к показуе в ск!льки paaiB зменшився pieeHb pafliaui'I (по- тужшеть дози) за час вщ 1 год теля вибуху до моменту даного вим1рювання.
- •3. Визначення зон забруднення за вим1ряним р1внем ра/мацм.
- •9 Цив1льна оборона
- •3.9. Ощнка рад1ацшно1 обстановки при аварп на аес
- •3.10. Основи оцшки xiMi4Hoi обстановки
- •3.12. Прогнозування наслщшв впливу сильноддочих ядучнх речовин
- •* Цифри без лггер означають час у хвилинах. ** Цифри з позначенням л1тери "г" показують час у годинах.
- •ПримШки. 1. Розрахунки в таблищ при попаданш сдяр на вщкриту поверхню. 2. Час випаровування сдяр з тддону в 5—7 раз1в больше наведених у табл. Даних.
- •Продовження табл. 86
- •Прим1тка. Ор1ентовна структура втрат людей в осередку ураження стано- вить, %: легкий ступшь — 25; середнш I важкий ступшь — 40; 3i смертельними наслЦками — 35.
- •3.13. Оцшка пожежшн обстановки
- •ПримШка. Цифрами вказаш меж1 вогнестшкосп буд1вель, год.
- •* Площа лкового масиву не менше 3 га, довжина дороги в л1с1 не менше 100 м, ширина npociKh, по якш проходить дорога, 20 м.
- •3.14. Ощнка шженерно'1 обстановки
- •I I Цншльна оборона
- •Захист населения iтериторш вц надзвичайних ситуац1й
- •4.1. Концепщя захисту населения I територш вщ надзви- чайних ситуащй техногенного та природного походження
- •4.2. Основн1 заходи I засоби захисту населения I територш
I I Цншльна оборона
Сховище мае бути розраховане так, щоб укрити найбшыпу працю- ючу змшу, i MicTKicTb визначаеться сумою мюць для сидшня i лежання. Розрахунки проводять у такш послщовность
Визначаеться загальна площа основних та допом1жних при- м1щень:
заг.осн = Si + S2,
де Si i S2 — плоиц основних примицень;
заг.вс1х = ^заг.осн + S3 + S4 + «S5,
де S3, S4, S5 — плопц допом1жних прим1щень.
Визначаеться м1сткють сховища згщно з площею при двоярус- ному розташуванш л1жок:
Ма = S заг.осн : 0,5 м2,
де Ms — мютк1сть сховища;
0,5 м2 — норма на одну людину при двоярусному розмиценш.
Визначаеться мюткють сховища з урахуванням об'ему Bcix примицень:
Mv = S заг-Bcix h : 1,5 м3,
де Mv — мюткють сховища за об'емом Bcix прим1щень; 1,5 м3 — норма об'ему примщення на одну людину; h — висота примицень, м.
Одержан! даш за площею М3 та за об'емом Mv пор1внюються i визначаеться фактична (розрахункова) мютк1сть. Ця мюткють (а це юлькють м1сць) Мф мш1мальних i3 цих двох величин.
Шсля цього визначаемо коеф1щент MicTKOCTi захисно! споруди:
Км = Мф : N,
де N — юлькють oci6 персоналу працюючо! змши, що пщлягае укриттю.
Пров1вши розрахунки, необхщно зробити висновки:
якщо Ки > 1, то захисна споруда забезпечуе всю працюючу змшу;
якщо Км < 1, то мюць мало для працюючо! змши i потр1бно передбачити будДвництво або пристосування наявних примицень для решти пращвниюв змши.
Визначення захисних властивостей захисних споруд. Посль довнють ощнки захисних споруд вщ рад1ащйного ураження така.
Визначаеться макснмальннй р1вень рад1ацп PiMM. Це можна визначити за даними розвщки або за таблицями.
Визначаеться коеф1щент ослабления дози рад1аци захисно! спо- руди. Цей коеф1щент залежить вщ матер1алу, товщини перекриття та розташування захисно! споруди (вбудована, чи розташована окремо). Коефщ1ент визначаеться за формулою
•^осл = Кр2 (Лбет ■ ^бет) " 2(dfpyHT : <^грунт),
де Яосл — коефщ1ент ослабления дози рад1ащ; Kv — коефщ1ент роз- мнцення (для сховищ, окремо розташованих за межами забудови — 1, и межах забудови — 2, для сховищ вбудованих у будинках: для стш — 2, для перекритпв — 4, для сховищ вбудованих у виробничних спору- дах або житловому квартала для стш — 4, для перекрипчв — 8; h— говщина захисного шару сховища, м, d — товщина шару половинного ослабления матер1алу перекриття захисного шару, м, за табл. 106.
Шсля цього визначаеться можлива максимальна доза опромшення на вщкритш мюцевост1 територп об'екта при одноразовому опро- мшенш за 4 доби:
тт . = 5рл • t -о.2 - t -°.2
гЧвгдкр «•г1мах • '•п «-к »
де ДВ1дкр — доза опромшення — Р; tn — час початку опромшення; tK — час закшчення опромшення.
Тепер визначаеться необхщний коеф1щент ослабления захисно! споруди, за умови, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген:
-^осл.необх Дв1дкр • 50,
де /Сосл.необх — необхщний коефщ1ент ослабления; Д bUkp — доза опромшення на вщкритш мюцевостц 50 Р — одноразова доза опромшення за 4 доби.
Визначений коеф1щент ослабления пор1внюеться з необхщним коефщ1ентом ослабления. Якщо визначений коефщ1ент ослабления б1лыпий за необхщний коефицент ослабления, то за захисними нластивостями захисна споруда забезпечуе захист персоналу вщ ра- /цащйного ураження, а якщо визначений коефщ1ент ослабления менший за необхщний коеф1щент ослабления, то захисна споруда не захистить вщ рад1ацшною ураження.
Для пщтримання допустимих теплових, вологих i газових пара- метр1в пов1тря протягом всього часу перебування людей у сховищах нстановлюють припливш й припливно-витяжш вентиляцшш установки, яю мають забезпечувати нормальну роботу за режимом чисто! вентиляци протягом 48 год i в режим! ф1льтровентиляцп — 12 год (табл. 104—105).
Таблиця
104. Гранично допустим! параметри
повггря у сховинц |
В районах з t < 25 °С |
В районах з t > 25 °С |
|||||
Чиста венти- лящя |
Фшьтро- вентиля- ц1я |
Реге- неращя |
Чиста вентиля- ц1я |
Ф1пьтро- вентиля- щя |
Реге- неращя |
||
Температура, °С |
27—28 |
29—30 |
до 31 |
28—30 |
30—31 |
до 32 |
|
Вщносна вологють, % |
80—85 |
до 90 |
до 90 |
75—90 |
до 90 |
до 90 |
|
Ефективна температура, °С |
27 |
29 |
29,5 |
28 |
30 |
30,5 |
|
Вм1ст кисню, % |
19—20 |
19 |
18—19 |
19—20 |
19 |
18—19 |
|
Вмют вуглекислого газу,% |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
Таблиця
105. Норми подач1 повиря у сховище |
Норма повггря на одну людину, м3 |
||
Температура, °С |
Тепловидьл ення, ккал |
При режим1 чисто! вентиляци |
При режим1 ф1льтровентиляцн |
До 25 |
До 10,5 |
7 |
2 |
20—25 |
10,5—12,5 |
10 |
2 |
25 30 |
12, 5—14 |
14 |
— |
Больше 30 |
12,5—14 |
20 |
Розрахунком (до 8) |
Розрахунки постачання повиря у сховищах потр1бно робити згщно з режимами та обладнанням сховищ фьльтровентиляцшними та ре- генеративними установками.
Норми зовншшього повггря на одну людину, що подаеться у схо- нище для людини на 1 год, таю:
при "Режим! I":
при температур! пов1тря до 20 °С — 8 м3;
при температур! повггря 20—25 °С — 10 м3;
при температур! пов!тря 25—30 °С — 11 м3;
при температур! пов!тря 30 °С — 13 м3;
при "Режим! II":
2 м3 на людину;
5 м3 на людину, що працюе у пункт! управлшня.
Фыьтровентиляцшш агрегати ФВК-I, ФВК-Н застосовуються при
температур! пов!тря не больше 25 °С з мюткютю схонища до 600 oci6, а при температур! пов!тря вщ 25 °С i б!льше 30 °С — з м!стк!стю сховища 450 i 300 oci6.
При "Режим! Ill" регенеращя пов!тря проводиться регенеративною установкою РУ-150/6 i3 фьльтрами ФГ-70.
Продуктивнють ФВК-I i ФВК-II при "Режим1 I" 1200 м3/ год; при "Режим! II" — 300 м3/год.
У великих сховищах, KpiM ФВК-I i ФВК-II встановлюються елек- троручн! вентилятори ЕРВ-72-2 i ЕРВ-72-3 i3 фильтрами ФП-100 i ПФП-1000, HKi працюють лише в "Режим! II" вщповщно — 900— 1300 i 1300—1800 м3/год.
Виходячи з цих даних, а також юлькост! arperaTiH ироводяться розрахунки подач! пов!тря в сховище залежно вщ юлькост! людей в ньому.Роздш 4