Прим1тка. Ор1ентовна структура втрат людей в осередку ураження стано- вить, %: легкий ступшь — 25; середнш I важкий ступшь — 40; 3i смертельними наслЦками — 35.

Визначення можливих втрат людей в осередку xiMi4Horo ура­ження. Втрати людей, яш потрапили в осередок xiMi4Horo уражен­ня, будуть залежати вщ чисельност1 людей, ступеня ix захищеност1, своечасного застосування протигаз1в та мюця ix знаходження.

Задача 26. Умови задач1 23. Нанесемо зону заражения на карту, враховуючи масштаб карти. В осередок ураження СДЯР потрапила частина населенного пункта, 200 oci6 знаходилися в житлових бу­динках, забезпечених протигазами 50 %.

Визначити. Можлив1 втрати людей i структуру втрат.

200-27

Розв'язок. За табл. 87 знаходимо втрати: ^q— = 54 особи; з

54-25 .

них: ураження легкого ступеня ^ ⁼ осю; середнього i важного

^{45 40} on ^ • • 54-35

ступеня ⁼ особа; 31 смертельними наслщками ^^ =19 осю.

Tani розрахунки проводиться для населения, яке потрапило в зону х1м1чного ураження i знаходилося дома, для працюючих з урахуванням р1зних умов ix знаходження i для особового складу рятувальннх формувань.

За даними ощнки рад1ацшно! i xiMi4Hoi обстановки роблять ви- сновки для оргашзаци рятувальннх та шших невщкладних роб1т формуваннями цивЬгьного захисту в осередках заражения i уражен­ня. Це знаходить вщображення в piiueHHi кер1вника цив1льного за­хисту об'екта й населеного пункту i е одним i3 важливих документ1в забезпечення безпеки в надзвичайних ситуащях.

3.13. Оцшка пожежшн обстановки

Поженена обстановка — це масштаби i ицльнють ураження по- жежами населених пунктав, об'ектав i люових масив1в, що впливае на життед1яльшсть населения, роботу об'ектав народного господар- ства, оргашзацпо та проведения рятувальних i невщкладних po6iT.

Масштаби i характер пожеж населених пункпв i об'ектав гос- подарювання залежать вщ обсягу ураження, пожежно! небезпеки об'екта, характеристики району пожеж1, вогнестшкоста бупдвель, виду люово! пожеж!, метеоролопчних умов та шших фактор1в.

Зиаючи характеристику люових пожежонебезпечних матер1ал1в, можна передбачити стушнь пожежно! небезпеки в лю! з урахуван­ням вщдаленост1 даного люового масиву вщ мюця можливого ядер­ного вибуху. Тому в робота начальника цивильного захисту i коман- дир1в формувань обов'язковим мае бути оцшка пожежно! обстанов­ки i в умовах вшни. Така оцшка проводиться за даними прогнозу або розвщки для розробки заход1в i прийняття найбЪшш дощльного рипення для ведения рятувальних po6iT.

Оцшка пожежно! обстановки складаеться з попередньо! оцшки можливо! пожежно! обстановки, зроблено! завчасно в умовах мирно­го часу; початково! ощнки обстановки июля одержання даних про координати застосування запалювально! збро!, центру вибуху, його потужноста та виду, напрямку i швидкоста виру, з метою визначення пожежно! обстановки на маршрутах введения i розподыу сил для виконання рятувальних роби; уточнения пожежно! обстановки на основ1 розвщувальних даних повиряно!', загально! наземно! i спе- щально! пожежно! розвщки для прогнозування пожеж, особливо на маршрутах введения, в районах проведения рятувальних робгг i ви­явлення загрози для особового складу формувань i населения в та­ких ситуащях.

Вихщними даними для початково! ощнки обстановки е потужтсть ядерного вибуху, вид, мюце i час вибуху, масштаби i характер засто­сування запалювально! збро!, вогнетривкють бугцвель i споруд, !х пожежо- i вибухобезпечнють, ицльнють забудови, фактична здатнють лкпв до загорания, метеоролопчш дат (швидкють i напрямок при­земного в1тру).

За здатнютю до загорания люи подьляються, на три категори:

I — висока — до не! належать хвойш насадження на дуже сухих, сухих евнлих i вологих Грунтах та, лиcтянi насадження на дуже сухих i сухих г'рунтах;

Мониторинг i прогнозування надзвичайних ситуацм

2. — сильна — хвойш насадження на сирих i мокрих Грунтах;

3. — мала — листяш насадження на свгглих, вологих, сирих, мок­рих i заилавних Грунтах.

Рад1уси зон виникнення пожеж июля вибух1в можна визначити

за формулами: шсля повггряного Д_пож = 1,5^/д; шсля наземного

Я_пож = tfq , де q — потужшсть вибуху, кт.

Наприклад, внаслщок пов1тряного вибуху потужнютю 30 кт i на­земного 100 кт рад1уси зон виникнення пожеж становитимуть вщпо- вщно:

ifi. = 1,5 tfq =1,5³л/30 «1,5-3 = 4,5 кт i R™ = Й00 « 4,5 кт.

Визначаючи рад1уси виникнення пожеж потр1бно брати до уваги, що вони дшсш для високо! прозорост1 атмосфери i низько! воло- rocTi горючих матер1ал1в. За шших умов розм1ри зон виникнення пожеж будуть значно меншими. Ор1ентовно поширення зон пожеж у населених пунктах i в лю1 можна розрахувати за формулою

-^безп ⁼ 1>6Л_ПОЛу_М,

де 1/_безп — вщстань вщ полум'я, на якш практично не вщчуваеться агресивний вплив теплового випромшювання; h — очпсувана або фактична висота полум'я.

Якщо, наприклад, люопожежнш команд! необхщно пере!хати че­рез населений пункт, де висота полум'я може бути до 20 м, то при шириш вулищ 30 м безпечна вщстань вщ полум'я становитиме:

Јбезп = 1,6/г_Полум =1,6 • 20 = 32 м.

Але горшням можуть бути охоплеш будинки з протилежного боку вулищ, тод1

L_6e3п = 32 • 2 = 64 - 30 = 32 м.

Оцшюючи обстановку, яка складаеться в райош масових пожеж, потр1бно мати на увазц що пцльнють диму за висотою не однакова. Найб1лыпого значения вона досягае в niapi вщ 0,5 до 5—10 м над поверхнею земль

Для ор!ентовного визначення pafliyciB зон виникнення пожеж залежно вщ матер1ал!в можна скористатися даними табл. 88.

Об'екти	Потужн1сть ядерного вибуху, Мт
	0,2		0,5	1,0	3,0
Деревина соснова трухлява	2,8-	-4,7	3,8—6,6	5,0—8,7	7,6-	-13,2
Опале листя, стружка			6,2—12,0
соснова	4,1-	-7,3		8,6—15,8	12,5-	-21,5
Опала хвоя	3,5-	-5,7	5,4—8,6	7,0—12,4	10,0-	-17,0
Суха рослинтсть	4,6-	-8,2	6,8—12,5	9,3—16,2	14,0-	-22,0
Буд1вл1, вкрит1 соломою	5,3-	-8,6	7,6—12,5	10,1—16,6	15,0-	-23,1
Буд1вл1 дерев'ят, штабел1
пиломатер1ал1в, дерев'я- на тара	4,2-	-7,1	6,1—11,5	8,2—15,3	12,5-	-21,2
Житлов1 буд1вл1	4,7-	-8,0	6,7—12,0	9,1—15,6	14,0-	-22,0
Автомобш1	5,3-	-8,6	7,0—12,0	9,3—16,2	13,0-	-21,0

ripuMimKu. 1. Перша цифра — при наземному вибуху, друга — при пов1тряному. 2. При сн1говому покрив1 рад1уси ураження у 1,5—2 раза менпи. 3. При меншш прозорост1 пов1тря вводиться коеф1щенти: добра прозоркть — видимкть до 50 км, К = 0,93; середня прозор1сть — видим1сть до 20 км, К = 0,8; легкий серпанок — видим1сть до 10 км, К = 0,66; сильний дим — видимкть до 5 км, К = 0,36; дуже сильний дим, туман — видимклъ до 1 км К = 0,12.

Пожежна обстановка значною лирою визначаеться не т!льки по- жежною готовтстю горючого матер1алу, масштабами запалюваль­но! збро! або ядерного вибуху, а й умовами поширення свилового i теплового випромшювання в атмосфер!, вщ чого залежать розм1ри зон виникнення пожеж (табл. 89). У населених пунктах рад1уси зон виникнення пожеж на 20—30 % мении, шж у лип.

Таблиця 89. Поправков1 коеф1щснти для визначення рад1ус1в зон ви никнення пожеж залежно в1д прозорост1 атмосфери Прозор1сть атмосфери	Поправковий коеф1щент
Ясно (видимють великих предмет1в у денш	1,0
часи понад 20 км)
Легкий серпанок (видимють великих предме-	0,85
TiB у денний час понад 10 км)
Середнш серпанок (видимшть великих пред­	0,7
мете у денний час понад 4 км)
Легкий дим (видимють великих предмет1в	0,3
у денний час понад 2 км)
Густий дим (видимють великих предмете	0,1
у денний; час менше 1 км)

Важливою законом1рнютю розвитку люових i степових пожеж е залежнють !х !нтенсивност! вщ добових змш атмосферних умов, на- самперед вщ температури i вологост1 пов1тря та швидкост1 виру.Вл1тку в люах середньо! зони температура починае пщвищува- тися з 4—5-1 год i досягае максимуму з 13 до 16 год, а потам зни- 310

жуеться. Приблизно так само змшюеться i в1дносна вологють пов1тря. О 15—16-й год вона мш1мальна, а о 5-й год досягае 98 % (рис. 33). Це веде до змши вологост1 над^рунтового покриву i вщповщно його здатиост1 до загорания.

Вологють горючих матер1ал1в досягае максимуму в перюд з З-'i до 7-i год. Сутте- вий вплив на розвиток пожеж мае напря- мок добово! змши BiTpiB.

Таким чином, найбьлып сприятлив1 умо­ви для розвитку пожеж виникають удень, посилення пожеж починаеться о 9—10 год i тривае до 17—18 год. Вноч1 горшня у 5— 10 раз1в пов1льшше, н1ж удень. BiTep збшыпуе випаровування, постачае в мюця горшня 6Lnbiuy кьлькють кисню, i все це сприяе процесу горшня.

У посушливий перюд року основними факторами, як1 впливають на поширення пожеж, е вологють пов1тря р i швидкють вггру V_B (рис. 34). Залежно вщ цих умов розр1зняють три ступеня пожежц яш характеризують так:

— високий стутнъ — низов1 й верхов! пожеж1. Висота полум'я може досягати 20—50 м. Швидкють поширення пожеж1 понад 6 км/год. Внаслщок перенесения юкор i головешок HOBi осередки пожеж1 можуть виникнути на вщстан1 500—1500 м. Необхщна тер- м1нова евакуац1я населения i формувань i3 зони поширення пожеж1;

р р

а б

Рис. 34. Залежшсть ступеня пожеж1 вщ швидкост1 BiTpy i вологост! пов1тря:

Рис. 33. Добова змша

ВЩН0СН01 ВО ЛОГОСТ1 но-

в1тря:

1 — у хмарну погоду; 2 — в ясну погоду

t

а — у населеному пункт1; б — в лки; I — вищий стутнь. Пожежа поши- рюеться дуже швидко. Необхщна термшова евакуац1я населения i форму­вань; II — середнш ступшь. Пожежа поширюеться швидко. Необхщна ева- куащя населения i формувань, проведения заход1в, спрямованих на локаль защю пожеж1; III — слабкий ступшь. Пожежа поширюеться поволь

• середнш стутнъ — пожежа середньо! сили. Висота полум'я 1- 2 м. Швидкють поширення 200 м/год;

• слабкий стутнъ — висота полум'я 0,5—1,5 м. Швщцисть по­ширення до 200 м/год. Така пожежа коли досягае перешкоди зупи- няеться.

Щ оцшки найбшыц достов1рш, якщо вологють матер1ал1в, густо­та люу, умови мюцевость швидкють виру, вологють повиря е серед- шми. Вплив кожного з цих фактор1в на швидкють поширення по­жеж можна визначити за допомогою даних табл. 90.

Таблиця 90. Коеф1щенти вщносного впливу рельефу мюцевосп, воло- rocTi повггря, кшыисть i вологоси горючих матер1ал1в, швидкост1 в1тру та швидкост1 поширення лиювих низових пожеж										Волопсть го-
		Вщносна воло-			Запас горючих							Швидтсть BiT-
			исть пов1тря, р			матер1ал1в, Т			л1в, W				РУ			, v
град			%	К0		т/га				%	Kw				м/с		Кив
-40	1,0		20	3,8		0,5	1			10	1,0				-2,0		1,05
-20	1,0		30	2,9		1,0	2			15	0,95				-0,8		1,0
0	1,0		40	2,2		2,0	4			20	0,50				0,5		1,6
10	1,2		50	1,7		3,0	6			25	0,23				0,5		2,4
20	2,0		60	1,4		4,0	8			30	0,19				1,0		4,2
30	4,9		70	1,25		5,0	• 10			40	0,17				2,0		11,2
35	9,5		80	1,15		—	—			50	0,14				3,0		21,0

Швидкють поширення пожеж можна розрахувати за формулою

у = v₀K_x,

де v₀ — швидкють поширення пожеж1 за вихщних умовах; v — швидкють поширення пожеж1 за розрахункових умов; К_х — вщнос- ний вплив змшного, фактора (я) на швидкють поширення горшня при 3MiHi фактора в 1нтервал1 вщ х₀ до х_и при К_х = K_Xi : К_Хо.

Наприклад, низова пожежа пщшмаеться по схилу крутютю 20° 3i швидкютю 1,0 м/хв, тод1 на д1льнищ схилу крутютю 30° швидкють поширення пожеж1 можна визначити так.

3 табл. 90 знаходимо, що для 20° К_а2о = 2,0, а для 30° К_а30 = 4,9. Тодк

^кх = ^ка20 ' ^Казо = 4,9 : 2 = 2,4. Звщси: v = v₀K_x= 1,0 • 2,4 = 2,4 м/хв.

Важливою е оцшка безпеки людей, яю перебувають у захисних спорудах у райош пожежь

Характер впливу високо! температури i шкщливих дом1шок га­зового середовища на людей, як1 знаходяться в захисних спорудах, можна ощнити за допомогою даних табл. 91.

Таблиця 91. Вплив пожени на людей, HKi перебувають у захисних спо-

рудах Вид пожеж1	Типи захисних		Характер впливу за час, год
	споруд		0,25	0,5	1,0	3,0	6,0
Грунтова		Bci типи		—	—	—	—	—
Низова слабка		Bci типи при герметизаци		—	ЛО	ло	—	—
Низова сильна		Те саме		—	—	ло	—	—
Верхова				—	—	ВТ	ВТ, со	—
Сущльна в завалах		Окремо розмЬ щеш з повною					—	СО, ВТ
		130ЛЯЦ16Ю
Сущльна верхова на плопц понад 30 га		Вбудоват з пщ- пором больше 3 КГ/СМ'		—	—	—	—	СО, ВТ
		3 порушеною герметизащею		ло	ло	СО, ВТ	СО, ВТ	ВО, ВТ
Сущльна в насе- лених пунктах		Вбудоват		—	—	—	ЛО, ВТ	СО, ВТ
		Окремо роз- м1щен1		—	—	—•	ло	со
		3 порушеною герметизащею		—	—	ЛО, ВТ	СО, ВТ	ВО, ВТ

ПримШка. JIO — легке отруення: головний б!ль, пульспц!я у скронях; СО — отруення середньо! важности слабюсть, нудота, прискоряно дихання i пульс; ВО — важке отруення: посилене дихання i пульс, судоми, уринчнсте дихання; ВТ — вплив високо1 температури: pi3Ke попршення самопочуття i зннжсння працездатность

На швидккть поширення пожеж1 в населсному пункп значний вплив мають вогнестшшсть бугцвель, пцльшсть забудови та швидкють приземного в1тру (табл. 92, 93).

Таблиця 92. Швидшсть поширення пожеж} аил еж но вщ характеристи­ки району пожеж1 та швидкост1 приземного В1тру

Район поширення пожеж1		Швидккть поширення пожеж1, м/год
		при BiTpi 3—5 м/с	при BiTpi 10—20 м/сек
Л1сов1 пожеж1	низов1	100—200	до 1000
	BepxoBi	200—600	до 2500
У районах забудови буд1влями II i III ступеня вогнестшкост1		60—120	150—350
У районах забудови буд1влями IV i V ступеня вогнестшкост1		120—300	300—900
У забудовах сшьських населе- них пункт1в IV i V ступеня вог- нестшкост1		500—900	до 2500

Таблиця 93. Вогнестшк1сть буд1вель Стушнь вогнестш- кост1 бу- д1вель	Частини буд1вель
	Несуч1, стши схо- дових клЬ ток	Заповнен- ня м!ж стшами	CyMicHi	Поверхов1	Перего­родки	Протипо- жежш стши
I	Незго- раюч1, Згод	Незго- раюч1, 3 год	Незго- раюч1, 1 год	Незго- раюч1, 1,5 год	Незго- раюч1, 1 год	Незго- раюч1, 4 год
II	Те саме, 2,5 год	Те саме, 0,25 год	Те саме, 0,25 год	Те саме, 1 год	Те саме, 0,25 год	Те саме, 4 год
III	Те саме, 2 год	Те саме, 0,25 год	Згоракт	Важко- згоракт, 0,75 год	Важко- згораюч1, 0,25 год	Те саме, 4 год
IV	Важко- згораюч1, 0,5 год	Важко- згораюч1, 0,25 год	Те саме	Те саме, 0,25 год	Те саме, 0,25 год	Те саме, 4 год
V	Згораюч1	Згораюч1	Те саме	Згораюч1	Згораюч1	Те саме, 4 год