Роздш 3

ти в Д11 кількох уражаючих факторів одного виду зброї масового ураження або поеднання різних вщцв зброь

Такий осередок може виникнути i в мирный час при стихшних лихах, аваріях i катастрофах з одночасним або послщовним впливом на людей, тварин, <пльськогосподарсыа рослини i лиюв1 насадження юлькох уражаючих факторів з комбшованим ураженням.

Таке одночасне або послщовне ураження людей i тварин може призвести до значного збільшення втрат i значно ускладнити надан- ня медично! та ветеринарно! допомоги, ведения рятувальних po6iT, залучення велико'! к1лькост1 сил i засоб1в для проведения вщповщ- них po6iT.

Тому осередок комбшованого ураження не просто 36ir кшькох уражаючих фактор1в, а система взаемодп р1зних уражаючих фак- TopiB, як1 ускладнюють обстановку i наслщки.

Розвиток i nepe6ir комбшованих уражень залежатимуть вщ по- слщовност1 впливу уражаючих фактор1в, тривалскт i'x дп, виду, типу СДЯР, ОР, ступеня забруднення радтактивними речовинами, виду збудник1в шфекцшних захворювань, ступеня надання медично!' до­помоги людям i ветеринарнох тваринам

.Роздш 3

МОНГГОРИНГIПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й

Основним завданням дозиметри в цивильному захист1 е выявлен ня i ощнювання ступеня небезпечност1 юшзуючих випромшюваш. для населения i рятувальних формувань з метою забезпечення i'x дш у р1зних умовах рад1ацшио1 обстановки.

Для цього: виявляють i вим1рюють потужност1 експозицшно! дози випромшювання для забезпечення життед1яльност1 населения i ycnini- ного проведения рятувальних та невщкладних po6iT в осередках ураження, активное^ речовин, пцльшсть потоку юшзуючого випро мшювання, поверхневу актившсть р1зних об'ект1в для визначення необхщност1 та повноти проведения дезактивацп й саштарно! об робки, а також визначення норм споживання забруднених продукт!и харчування; експозицшну i поглинуту дози опромшення з метою визначення життед1яльност1 й працездатност1 населения; стушнь зп- бруднення радюактивними речовинами продукте харчування, уро­жаю, корм1в i води.

3.1. Одинищ радюактивноси й дози випромшювання

Для ознайомлення з деякими поняттями рад1ащйно! дозиметри, широко застосовуваними в цив1льному захистд., особливо останшм часом, дощльно подати короткий ix опис i одинищ вим1рювання. И останш роки в науковш л1тератур1 одинищ даються в М1жнароднш систем! (CI). Проте в науковш л1тератур1 минул их рок1в у практик, i лжвщацп наслщшв ядерних аварш, при градуюванш шкал дозимс- тричних прилад1в застосовують одинищ CI, а також несистемш оди нищ. Враховуючи це, для зручност1 користування в шдручнику од ночасно подаються одинищ в систем! CI й несистемш.

Наявшсть радюактивних речовин у середовииц — стушнь ;»н бруднення — часто бувае дуже малою, що практично не дае можли вост1 визначити i'x вагу. Саме тому Mipoio радюактивних речовин « не вага, а актившсть радю1зотошв.

АктивнЬстю радюактивного елемента е число атомних роз- падДв, що в1дбуваються в цьому елемент1 за 1 секунду. Таким чином, активнють радюактивного елемента визначаеться числом розпад1в за одиницю часу, вона характеризуе абсолютну швидкють радюак­тивного розпаду радюнуклща. Активнють радюактивно'1 речовини пропорцшна и KbibKOCTi й обернено пропорцшна перюду натвроз- паду. Шлькють радюактивнох речовини свщчить про й актившсть, тобто про к1лькють атом1в, що розпадаються за 1 секунду.

За одиницю активност1 (активнють нуклща в радюактивному джерелО прийнята одиниця в систем! CI — беккерель (Бк, Bq¹) — це така кьлькють радюактившл речовини, в якш проходить 1 акт роз­паду за 1 с, а несистемна одиниця — Kiopi (Ki, Ci) — така юлькють радюактивно! речовини в якш проходить 37 млрд акт1в розпаду за 1 с. Ствв1дношення м1ж одиницями: Бк = 2,7 • 10¹¹ Ki; 1Бк = = 1 розп/с; 1 Ki = 3,7 • 10 ¹⁰ Бк = 3,7 • 10 ¹⁰ розп/с.

За одиницю радюактивнос™ речовини — питому вагову актив­нють — прийнята одиниця беккерель на киюграм (Бк/кг), а несистем- _йа — Kiopi на к1пограм (Ki/кг).

Одиницею радюактивнос™ рщкого i газопод1бного середовища — питомою об'емною активнютю е одиниця в CHCTeMi CI — беккерель на л1тр (Бк/л), а несистемна одиниця — Kiopi на лггр (Ki/л).

За одиницю радюактивнос™ плoщi — питому забрудненють плопц в CHCTeMi CI прийнято беккерель на квадратний шлометр (Бк/км), несистемна одиниця — Kiopi на квадратний юлометр (Ki/км²).

1отзуючу властивють рад1ацп в noeiTpi характеризують дозою випромшювання.

Доза випромшювання — це юлькють енергп радюактивних випромшювань поглинутих одиницею об'ему середовища, яке опро- клшюеться.

Доза випромшювання (або опромшення) е Mipoio уражаючо* дп ра­дюактивних випромшювань на оргатзм людини, тварин i рослини. Бона може накопичуватися за р1зний час, а бюлопчне ураження вад опромшення зал ежить вщ величини дози i вщ часу й накопичення.

Розр1зняють експозицшну, поглинуту i екв1валентну дози.

Експозицшною називають дозу випромшювання, що характери­зуе юшзацшний ефект рентгешвського i гамма-випромшювань у HOBiTpi. Це доза, яка характеризуе джерело i радюактивне поле ство- рене нею.

Експозицшну дозу випромшювання гамма-промешв вим1рюють несистемною одиницею — рентгеном (Р, R). Один рентген — це така доза рентгешвського або гамма-випромшювання, яка в 1 см сухого повиря при температур! О °С i тиску 760 мм рт. ст. створюе 2 млрд пар юшв (або точшше 2,08 • 10⁹). На практищ застосовують мении част- KOBi одинищ: мШрентген (1 Р = 1000 мР; 1 мР = Ю^-3 Р) i мшрорен- тген (1 Р = 1 000 000 мкР; 1 мкР = 10 ^е Р).

У систем! CI експозицшна доза вим1рюеться в кулонах на к1ло- грам (Кл/кг, C/kg).

Це одиниця експозицшно! дози випромшювання, при якому в кожному KuiorpaMi пов1тря утворюються ioHH i3 загальним зарядом, що дор1внюе 1 кулону.

Одиниця опромшення в систем! CI дор!внюе 3876 Р. Експозицш­на доза в рентгенах досить надшно характеризуе небезпеку дп ioHi- зуючих випром!нювань при загальному i р!вном!рному onpoMiHeHHi оргашзму людини чи тварини.

Сшввщношення м1ж одиницею експозищйжл дози системи CI i несистемною: 1 Кл/кг = 3876 Р або 1 Кл/кг = 3,88 • 10³; 1 Р = = 2,58 • Ю-⁴ Кл/кг.

Рентген визначае юлыасть енергп (дозу), яку одержуе об'ект, а не характеризуе час, за який вона одержана. Для ощнювання дп ioHi- зуючого випромшювання за одиницю часу застосовуеться поняття "потужшсть дози".

Потужтстъ експозицшноХ дози (р1вень рад1ацп) — це штен- сившсть випром1нювання, що утворюеться за одиницю часу i харак­теризуе швидшсть накопичення дози. Одиницею потужност1 експо- зищйно1 дози в систем! CI е ампер на кшограм (А/кг, A/kg), а неси­стемною одиницею для вим1рювання випромшювань у noeiTpi е рен­тген за годину (Р/год, R/h), рентген за секунду (Р/с, R/s) або част- KOBi одинищ: м1л1рентген за годину (мР/год), мшрорентген за годи­ну (мкР/год).

Сшввщношення м1ж одиницею системи CI i несистемною одини­цею потужност1 експозиц1йно1 дози: 1 А/кг = 1 Кл/кг • с = 3876 Р/с, 1 Р/с = 2,58 • 10"⁴ А/кг = 2,58 • 10 ⁴ Кл/кг • с.

Рентген як одиниця вим1рювання за cboim визначенням е кыь- KicHOK) характеристикою гамма- чи рентгешвського випромшюван­ня i шчого не говорить про юльюсть енерги, поглинуто1 об'емом, який опром1нюеться. Через це для ощнювання ступеня впливу ви­промшювання на оргашзм введено поняття "поглинута доза".

Поглинута доза — це кьльк1сть енергп р1зних вщцв 1он1зуючих випром1нювань, поглинутих одиницею маси речовини.Одиниця випромшювання поглинуто! дози тканинами оргашзму в систем! CI — джоуль на к1лограм (Дж/кг, J/kg). Дж/кг — це к1льк1сть енерги будь-якого виду шшзуючо!' речовини в 1 кг. KpiM цього, одиницею вим1рювання поглинуто! дози е грей (Гр, Gy). Ще застосовують несистемну одиницю — рад (rad) (це скорочення вщ англшського radiation absordent dose) — поглинута доза будь-якого випромшювання, за яко! юлькють енергп, поглинуто!1 г речовини, що опромшюеться, вщповщае 100 ерг, 1 рад =0,01 Дж/кг = 100 ерг поглинуто! речовини в тканинах. Сшввщношення м1ж одиницею по­глинуто! дози системи CI i несистемною одиницею: 1 Дж/кг =100 рад, 1 Гр = 100 рад, 1 ГР = 1 Дж/кг, 1 рад = 0,01 Гр = 0,01 Дж/кг.

Для визначення дози опромшення бюлопчних об'екпв вим1рюють дозу в noBhpi в Р, а пот1м розрахунковим шляхом знаходять поглину- ту дозу в радах. Через те, що доза випромшювання 1 Р у noBiTpi енер- гетично екв1валентна 88 ерг/г, то поглинута енерпя в радах для по- в1тря становить 88/100 = 0,88 рад. Таким чином, якщо доза випромь нювання в noBiTpi дор1внюе 1 Р, то поглинута доза буде 0,88 рад.

Поглинута доза б1лып точно визначае вплив юшзуючих випромь нювань на бшлопчш тканини оргатзму, в яких pi3Hi атомний склад i пцльнють. G окрема залежнють мiж поглинутою дозою i рад1ацш- ним ефектом: чим бьлыпа поглинута доза, тим бьпыпий рад1ацшний ефект. Поглинута доза характеризуе paдiaцiйний ефект для Bcix вщцв opraHi4HHx i xiMi4HHx ты, KpiM живих opraHi3MiB.

Одиницею потужност1 поглинуто! дози в CHCTeMi CI е грей за се­кунду (Гр/с, Gy/s) i джоуль на кшограм за секунду (Дж/кг/с, J/kg/s), а несистемною — рад за секунду (рад/с, rad/s); сшввщношення м1ж ними: 1 Гр/с = 1 Дж/(кг/с); 1 Гр/с = 100 рад, 1 рад = 0,01 Гр/с.

Але поглинута доза не враховуе те, що вплив на оргатзм тако! само1 дози pi3HHx випромшювань неоднаковий. Наприклад, альфа- випромшювання у 20 раз1в, а бета-випромшювання у 10 раз1в небез- печн1ше вщ гамма-випромшювання. Знания величини поглинуто! дози не досить для точного передбачення Hi ступеня трудности Hi ймов1рност1 виникнення ефекив ураження. Через це введена еквь валентна доза.

ЕквЬвалентна доза характеризуе те, що pi3Hi види юшзуючо- го випромшювання пщ час опромшювання оргатзму однакови- ми дозами приводять до pi3Horo бюлотчного ефекту. Це пов'яза- но з неоднаковою питомою пцльнютю ютзаци, викликано! р1зни- ми видами випромшювань. Так, юлькють юшв, яю утворюються пщ д1ею випромшювання на одинищ шляху в тканинах, тобто пцльнють ютзаци альфа-частинками, у сотт раз1в вища вщ гам- ма-прометв. Тому введено поняття "вщносна бюлопчна актив- нють", яка показуе сшввщношення поглинутих доз р1зних вщцв випромшювання, що викликають однаковий бюлопчний ефект. Якщо умовно прийняти бшлог1чну ефективнють гамма- i бета- прометв за одиницю, то для альфа-частинок вона буде дор1внюва- ти десяти, а для повшьних i швидких нейтрошв вщповщно п'яти i двадцяти. Екв1валентна доза опромшення використовуеться для ощнювання дп випромшювання на жив1 оргашзми, насамперед лю- диии i тварини.

Одиницею екв1валентно1 дози в систем! CI е з1верт (Зв, Sv). Один з1верт дор1внюе поглинутш доз1 в 1 Дж/кг (для рентгешвського, гам­ма- та бета-випромшювань).

Для облжу бюлопчно! ефективност1 випромшювань введена не­системна одиниця поглинуто1 дози — бюлотчний екв1валент рент­гена (бер). Один бер — це доза будь-якого виду винромшювання, яка створюе в орган1зм1 такий же бюлог1чний ефект, як 1 рентгешв- ського або гамма-випромшювання.

Доза в берах виражаеться тод1, коли необхщно ощнити загальний бюлопчний ефект незалежно вщ типу д1ючих випромшювань.

Сшввщношення м1ж одиницею екв1валентно^-1 дози в систем! CI i несистемною одиницею: 1 Зв = 100 бер, 1 бер = 0,01 Зв.

Щоб урахувати нер1вном1ршсть ураження вщ р1зних вид1в випром1нювань введено "коеф1щент якостГ', на яки»! необхщно пе- ремножити величину поглинуто! дози вщ певного виду випромшю- вання, щоб одержати екв1валентну дозу. Bci м1жнародш й нащо- нальш норми встановлеш в екв1валентнш доз1 опромшення.

Одиницею потужност1 екв1валентно! дози в систем! CI е з1верт за секунду (Зв/с, Sv/s), а несистемною одиницею е бер за секунду (бер/с) сшввщношення м1ж ними: 1 Зв/с = 100 бер/с, 1 бер/с = 0,01 Зв/с.