14. Інформаційні ресурси

Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

Офіційний сайт Кабінету міністрів України [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua

Додатки до завдання і контрольної роботи.

Додаток 1 до тесту А.

Для визначення соціально-психологічних передумов виборчого переваги того чи іншого стилю педагогічної діяльності використовувався чеський варіант «орієнтовною анкети» життєвих орієнтації В. Басса. Спосіб реагування обстежуваного на вимоги, що пред'являються майбутньою роботою, і на вимоги, що пред'являються до колег, залежить від того, які види задоволення (винагороди) він очікує від роботи. З іншого боку, в залежності від того, що дає йому почуття задоволення в роботі, розрізняють три види очікувань, в більшості випадків виключають один одного:

1. Зробити і закінчити роботу.

2. Встановити взаєморозуміння з колегами.

3. Отримати самозадоволення.

За орієнтовною анкеті обстежуваний отримує три бальних оцінки:

«S» - спрямованість на себе (self-orientation). Вона відображає, якою мірою обстежуваний описує самого себе як людину, яка очікує безпосереднього задоволення (винагороди) тільки для себе незалежно від роботи, яку він виконує, або незалежно від колег.

Для нього робоча група буквально є «театром», в якому можна задовольняти свої (особисті) потреби. Інші члени групи є для нього лише глядачами, перед якими обстежуваний може демонструвати свої особисті труднощі, потреба у визнанні (повазі), бажання панувати і т.п.

Людини з великою кількістю балів по субшкалам «S», як правило, зневажають колеги, так як він буває інтроспектівен, владний, не реагує на потреби оточуючих його людей.

«I» - спрямованість на взаємні дії (interaction-orientation). Ця спрямованість відображає інтенсивність, з якою обстежуваний прагне підтримувати хороші, гармонійні стосунки, що часто ускладнює виконання певних робочих завдань.

Людина з такою спрямованістю проявляє великий інтерес до колективної діяльності, але при цьому жодним чином не сприяє успішному виконанню групою навчального завдання.

«Т» - спрямованість на задачу (task-orientation). Така спрямованість відображає інтенсивність, з якою людина присвячує себе виконанню своїх завдань, вирішення проблем, і його інтерес до того, щоб виконати роботу як можна сумлінніше. Незважаючи на свій інтерес до роботи, людина, що відноситься до цієї категорії, бажає співпрацювати з колективом так, щоб група була якомога продуктивніше.

У колективі людина цієї спрямованості прагне щосили довести свою точку зору, яку він вважає правильною, корисною для виконання завдання.

Результати обстежень студентів середньої і вищої педагогічної школи показали, що особи, сильно спрямовані на себе, мали тенденцію характеризуватися за допомогою бальної оцінки декількох анкет як люди неприємні, агресивні, догматичні, чутливі, інтровертна, підозрілі, ревниві, збудливі, з недоліком самоконтролю, незрілі , нестабільні, консервативні, невпевнені в собі і т.п.

Навпаки, особи, спрямовані на взаємні дії, мали тенденцію характеризуватися за допомогою бальної оцінки як дружелюбні, залежні від групи, нечестолюбівие, які мріють про турботі, ласці, теплі і т.п.

Нарешті, особи, згідно ОА сильно спрямовані на завдання, описувалися як самостійні і винахідливі, з твердою волею, стійкі, стримані і нетовариські, тверезі, інтровертна, радикальні, агресивні, упевнені в собі, зрілі і спокійні. Риса спрямованості на завдання позитивно і значущо корелювала з даними тесту на інтелект.

Крім того, отримані дані про зв'язки «життєвих орієнтації» студентів середньої і вищої педагогічної школи з майбутньою спеціалізацією. При вираженій спрямованості на завдання студенти частіше вибирали спеціалізацію «вчитель середньої школи» (вчитель-предметник); при вираженій спрямованості на взаємодію - спеціалізацію початковій підготовчої школи. Студенти з вираженою спрямованістю на себе воліли спеціалізацію «учитель спеціальної (естетичного циклу) школи» або брали тверде рішення відмовитися від професії вчителя.

Зміст тестового матеріалу та порядок роботи

Чеська версія ОА містить 29 пунктів. На кожен пункт запропоновані три варіанти відповіді: А, В, С. З відповідей на кожен пункт обстежуваний повинен вибирати той єдиний варіант відповіді, який більшою мірою виражає його точку зору і який для нього найбільш цінний (або ж більш всього відповідає істині).

Потім при відповіді на те ж саме питання обстежуваний повинен вибрати той варіант, який в найменшій мірі відповідає його точці зору, має для нього найменшу цінність (або в найменшій мірі відповідає істині).

Обстежуваний отримує бланк ОР і реєстраційний аркуш для запису відповідей під номером питання в стовпці «найбільше» Е і «найменше».

Інструкція: Відповівши на всі питання орієнтовною анкети, ви отримаєте інформацію про деякі особливості вашого характеру.

На кожен пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами А, В, С. З відповідей на кожен пункт виберіть той, який більшою мірою виражає вашу точку зору, цінний для вас або найбільше відповідає істині. Одну з букв вашої відповіді (А, В, С) напишіть в лист для відповіді в стовпці «Найбільше» проти номера питання. Потім з відповідей на те ж питання виберіть варіант, найменше відповідає вашій точці зору, найменш цінний для вас або найменше відповідний істині. Для відповіді на кожне питання використовуйте тільки дві літери. Що залишився відповідь не записують ніде.

Над питаннями не думайте занадто довго: перший вибір зазвичай буває самим кращим. Час від часу контролюйте себе: чи правильно ви записуєте відповіді - в ті чи стовпчики, чи у всіх дужках поставлені літери. Якщо виявлена помилка, виправте її, але так, щоб виправлення було чітко видно.

1. Найбільше задоволення в житті дає:

a. Оцінка роботи. b. Свідомість того, що робота виконана добре. c. Свідомість того, що знаходишся серед друзів.

2. Якби я грав у футбол, то хотів би бути: a. A. Тренером, який розробляє тактику гри. b. Відомим гравцем. c. Обраним капітаном команди.

3. Кращими викладачами є ті, хто: a. Мають індивідуальний підхід. b. Захоплені своїм предметом і викликають інтерес до нього. c. Створюють у колективі атмосферу, в якій ніхто не боїться висловлювати свою точку зору.

4. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які: a. He приховують того, що деякі люди їм не симпатичні. b. Викликають у інших дух змагання. c. Справляють враження, що предмет, який вони викладають, їх не цікавить.

5. Я радий, що мої друзі: a. Допомагають іншим, коли для цього надається випадок. b. Завжди вірні й надійні. c. Інтелігентні і у них широкі інтереси.

6. Кращими друзями я вважаю тих: a. З ким добре складаються взаємні відносини. b. Які можуть більше, ніж я. c. На яких можна сподіватися.

7. Я хотів би бути відомим, як ті: a. Хто домігся життєвого успіху. b. Хто може сильно любити. c. Хто відрізняється дружелюбністю і доброзичливістю.

8. Якби я міг вибирати, я хотів би бути: a. Науковцем. b. Досвідченим льотчиком. c. Начальником відділу.

9. Коли я був дитиною, то, мабуть, я любив: a. Ігри з друзями. b. Успіхи в справах. c. Коли мене хвалили.

10. Найбільше мені не подобається, коли я: a. Зустрічаю перешкоду при виконанні покладеної на мене завдання. b. Коли в колективі погіршуються товариські відносини. c. Коли мене критикує мій начальник.

11. Основна роль шкіл мала б полягати в: a. Підготовці учнів до роботи за фахом. b. Розвитку індивідуальних здібностей і самостійності. c. Вихованні в учнях якостей, завдяки яким вони могли б уживатися з людьми.

12. Якби у мене було б більше вільного часу, я б використовував його: a. Для спілкування з друзями. b. Для улюблених справ і самоосвіти. c. Для безтурботного відпочинку.

13. Мені здається, що я готовий на максимальне, коли: a. Працюю із симпатичними людьми. b. У мене робота, яка мене задовольняє. c. Мої зусилля достатньо винагороджені.

14. Я люблю, коли: a. Інші мене цінують. b. Відчуваю задоволення від виконаної роботи. c. Приємно проводжу час з друзями.

15. Якби про мене писали газети, то хотілося б, щоб: a. Відзначили справу, яку я виконав. b. Похвалили мене за мою роботу. c. Повідомили про те, що вибрали в комітет або бюро.

16. Найкраще я вчився б, якби викладач: a. Мав до мене індивідуальний підхід. b. Стимулював би до більш інтенсивної праці. c. Викликав би дискусію з розбираємо питань.

17. Немає нічого гіршого, ніж: a. Образа особистої гідності. b. Неуспіх при виконанні важливого завдання. c. Втрата друзів.

18. Найбільше я ціную: a. Особистий успіх. b. Загальну роботу. c. Практичні результати.

19. Дуже малолюдний: a. Дійсно радіють виконаній роботі. b. Із задоволенням працюють у колективі. c. Виконують роботу справді добре.

20. Я не переношу: a. Сварки і суперечки. b. Відкидання всього нового. c. Людей, які ставлять себе вище за інших.

21. Я хотів би: a. Щоб оточуючі вважали мене своїм другом. b. Допомагати іншим у спільній справі. c. Викликати захоплення інших.

22. Я люблю начальство, коли воно: a. Вимогливо. b. Користується авторитетом. c. Доступно.

23. На роботі я хотів би: a. Щоб рішення приймалися колективно. b. Самостійно працювати над вирішенням проблем. c. Щоб начальник визнав мої достоїнства.

24. Я хотів би прочитати книгу: a. Про мистецтво добре уживатися з людьми. b. Про життя відомої людини. c. Типу «зроби сам».

25. Якби у мене були музичні здібності, я хотів би бути: a. Диригентом. b. Солістом. c. Композитором.

26. Вільний час із задоволенням проводжу: a. Дивлячись детективні фільми. b. У розвагах із друзями. c. Займаючись своїм захопленням (хобі).

27. За умови однакової фінансового успіху, я б із задоволенням: a. Придумав цікавий конкурс. b. Виграв би конкурс. c. Організував би конкурс і керував ним.

28. Для мене важливіше всього знати: a. Що я хочу зробити. b. Як досягти мети. c. Як залучити інших до досягнення моєї мети.

29. Людина повинна вести себе так, щоб: a. Інші були задоволені ним. b. Виконати насамперед своє завдання. c. Не потрібно було докоряти йому за роботу.

	больше всего	меньше всего		больше всего	меньше всего
1			16
2			17
3			18
4			19
5			20
6			21
7			22
8			23
9			24
10			25
11			26
12			27
13			28
14			29
15			30
БВ		МВ
S(elf)		—	+30=
I(nteraction)		—	+30=
T(ask)		—	+30=

Обробка результатів

Для визначення соціально-психологічних детермінації переваг того чи іншого педагогічного стилю необхідно підрахувати кількість збігів відповідей обстежуваного з ключами субшкал тесту «ОА» по кожному пункту анкети.

Ключи субшкал S (направленности на себя), I (направленности на взаимодействие), Т (направленности на задачу) теста Смекалова и Кучера:

НС		ВД		НЗ
1.А	16.В	1.С	16.С	1.В	16.А
2.В	17.А	2.С	17.С	2.А	17.В
3.А	18.А	3.С	18.С	3.В	18.В
4.А	19.А	4.В	19.В	4.С	19.С
5.В	20.С	5.А	20.В	5.С	20.А
6.С	21.С	6.А	21.А	6.В	21.В
7.А	22.С	7.С	22.А	7.В	22.В
8.С	23.В	8.В	23.С	8.А	23.А
9.С	24.С	9.А	24.А	9.В	24.В
10.С	25.В	10.В	25.А	10.А	25.С
11.В	26.В	11.С	26.А	11.А	26.С
12.В	27.А	12.А	27.В	12.С	27.С
13.С	28.В	13.А	28.С	13.В	28.А
14.С	29.А	14.А	29.С	14.В	29.В
15.А	30.С	15.С	30.А	15.В	30.В

Примечание: Если в ключе буква (А, В или С) занесена обследуемым в столбик «Больше всего», то ему приписывается 2 балла по соответствующему виду направленности, если же она находится в столбике «Меньше всего», то ему приписывается 0 баллов. Затем выполнить ряд операций:

Шаг 1. Подсчитать число двоек (Д) и нулей (Н) для каждой субшкалы. Из числа Д вычитается число Н и к сумме прибавляется 30 по формуле ЛН – [(Д – Н) + 30].

Шаг 2. Подсчитать сумму баллов по каждой субшкале по формулам: НС = [ (Д – Н) + 30], ВД = [ (Д – Н) + 30], НЗ = КД – Н) + 30].

Шаг 3. Подсчитать общую сумму баллов по субшкалам НС, ВД, НЗ. При правильных вычислениях эта сумма равна 90 баллам НС + ВД + НЗ = 90.

Шаг 4. На основе полученных суммарных баллов по каждой субшкале «ОА» построить профиль «направленности» и зашифровать профиль.

Кодирование

Кодирование – это зашифровка профиля с последовательным перечислением субшкал (начиная с самых высоких на профиле в порядке их снижения) с использованием их порядкового обозначения. Чтобы показать, как высоко расположены шкалы профиля, следует проставить значки, обозначающие величину Т на бланке.

Условные обозначения:

Шкалы, расположенные на 80 Т и выше, выделяются знаком «!!»

на 70 – 79 «!»

на 60 – 69 «**»

на 50 – 59 «*»

на 40 – 49 «„»

на 30 – 39 «,»

на 20 – 29 «–»

на 10 – 19 «/»

на 0 – 10 «:»

Если в профиле имеются шкалы, расположенные на одном уровне, то они записываются согласно порядковому номеру и L подчеркиваются одной линией. Если разница между показателями шкал в единицах Т не превышает IT, то они также подчеркиваются, однако первой из них ставится та, которая расположена выше, независимо от порядкового номера.