19. Поняття управління в сфері природокористування та охорони довкілля.

Управління в сфері взаємодії суспільства і природи є сукупність вживаються відповідними суб'єктами дій, спрямованих на забезпечення виконання вимог законодавства про навколишнє середовище. Стосовно до предмету даної галузі мова йде про розпорядження природними ресурсами, про забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів, збереження або відновлення сприятливого стану навколишнього середовища, дотримання, а також про захист екологічних прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Об'єктом управління стають відносини в галузі суспільства і відносини в га­лузі природного середовища, які не збігаються із законами розвитку людства.

Суспільство повинно визначати обов’язки органів державного управління та громадських організацій у вирішенні завдань охорони довкілля і раціонального природокористування, розробляти і проводити відповідну систему заходів, спря­мованих на реалізацію висунутих у галузі екологічного управління завдань, надати їм державно-правового забезпечення. Тому метою управління в галузі природокористування і охорони довкілля є: реалізація законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узго­дженості дій державних і громадських органів при проведенні екологічних заходів.

Під функціями управління у сфері природокористування та охорони довкілля слід розуміти види діяльності державних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадських організацій по забезпеченню організації раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення та захисту і охорони навколишнього природного середовища.

Управління природокористуванням і охороною довкілля базується як на основних принципах державного управління в цілому.

20. Функції управління в сфері природокористування та охорони довкілля.

Функція управління являє собою постійний напрям діяльності щодо забезпечення охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування. До таких функцій відносяться:

• створення системи органів управління у сфері взаємодії суспільства і природи;

• підзаконна нормотворчість;

• координація діяльності з управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища;

• розпорядження (управління) природними ресурсами;

• планування використання та охорони природних ресурсів і поліпшення стану навколишнього середовища;

• екологічне нормування;

• екологічна експертиза;

• екологічне ліцензування;

• екологічна сертифікація;

• екологічний аудит;

• спостереження за станом навколишнього середовища;

• облік стану та використання окремих природних об'єктів і навколишнього середовища в цілому, а також шкідливих впливів;

• екологічне виховання та освіта;

• контроль за використанням та охороною об'єктів природи;

• дозвіл в адміністративному порядку спорів про право природокористування і

охорони навколишнього середовища.

Очевидно, що не всі суб'єкти управління здійснюють перелічені функції. Наприклад, такі функції, як екологічне нормування, ліцензування, сертифікація виконуються лише в рамках державного управління. Для найбільш повного здійснення функцій відповідні суб'єкти управлінської діяльності наділяються або повинні наділятися адекватними правами і обов'язками по забезпеченню охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування у відповідності до вимог законодавства.