1).Вибір групувальної ознаки

Групувальною називається ознака за якою проводиться групування. Групувальною ознакою може бути як якісна так і кількісна ознаки. Також ознаки бувають факторними та результативними. Факторною ознакою називають ознаку, яка здійснює вплив на іншу ознаку (ознаки) і спричинює її зміну. Ознака, що змінюється під впливом дії факторної називається результативною.

Якщо статистична сукупність характеризується двома ознаками – за групувальну ознаку приймають факторну ознаку. Якщо ж, сукупність характеризується трьома і більше ознаками, за групувальну ознаку приймають результативну.

2). Визначення кількості груп

Визначення кількості груп залежить від того, якою ознакою представлена групувальна ознака. При групуванні за атрибутивною ознакою кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, визначають кількістю різновидів (градацій) цієї ознаки. Наприклад, при групуванні групування населення за рівнем освіти кількість груп дорівнюватиме шести. (6 –повна вища, базова вища, професійно-технічна, повна загальна, базова загальна, загальна середня, початкова загальна). При атрибутивному групуванні розрізняють групування за альтернативною ознакою, тобто коли є лише два варіанти атрибутивної ознаки (групування студентів за статтю: чоловіча і жіноча стать; групування студентів за формою навчання: стаціонарна та заочна). Отже при групуванні за альтернативною ознакою кількість груп дорівнює – двом.

Якщо групування здійснюється за кількісною ознакою, кількість груп залежить від чисельності досліджуваної сукупності і характеру варіювання (коливання або зміни) групувальної ознаки. У такому випадку, кількість груп визначається в кожному конкретному випадку окремо залежно від завдань, які підлягають розв’язку, та соціально-економічної суті явищ. Однак існує поняття визначення оптимальної кількості груп, що визначається математично.

Оптимальну кількість груп можна визначити за допомогою формули Стерджеса:

,

де п — кількість груп; N — чисельність сукупності.

На практиці, використовують простішу формулу для визначення кількості груп, при групуванні за кількісною ознакою:

,

де п — кількість груп; N — кількість одиниць досліджуваної статистичної сукупності.

3). Визначення інтервалу групування

Інтервалом групування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознаки в кожній групі. Інтервали характеризується межами та величиною інтервалу.

1. Залежно від наявності меж інтервалу вони поділяються на:

а). закриті - інтервали, які мають верхню і нижню межу інтервалу;

б). відкриті - це інтервали, що мають лише одну межу.

Нижня межа інтервалу –це мінімальне значення ознаки в інтервалі. Верхня межа інтервалу –максимальне значення ознаки в інтервалі.

2. За величиною інтервали поділяють на:

а). рівні –інтервали в яких різниця між верхньою і нижньою межею однакова у всіх групах;

б). нерівні інтервали, в яких різниця між верхньою і нижньою межею неоднакова.

Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтер­валів визначають за формулою:

де і— величина інтервалу; Х_max — максимальна величина групувальної ознаки; Х_min— мінімальна величина групувальної ознаки; п — кількість груп.