Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

1. Поняття про зведення і групування статистичних данних.

2. Види статистичних групувань і основні питання їх методології.

3. Види розподілу статистичні таблиці і графіки

1.Поняття про зведення і групування статистичних даних

Другим етапом статистичного дослідження є зведення і групування статистичних даних, отриманих у результаті статистичного спостереження.

Статистичне зведення — це систематизація, обробка і підрахунок групових і загальних підсумків даних статистичного спостереження. Воно включає групування даних, розробку системи показників для ха­рактеристики типових груп і підгруп, підрахунок даних про кількість одиниць сукупності, одержання абсолютних статистичних показників, розрахунок середніх і відносних величин, табличне і графічне оформлення результатів.

За формою обробки матеріалу розрізняють:

• централізоване ( при якому матеріали статистичного спостереження надсила­ють у центральні органи державної статистики, де їх обробляють);

• децентралізоване зведення ( зведенні дані спостереження підраховують на місцях).

На практиці часто поєднують децентралізоване і централізоване зве­дення. Так, підсумки поточної статистичної звітності розробляють децентралізовано, що зумовлено потребами оперативного управління окремими територіями, а кінцеві підсумки за річними звітами— у централізованому порядку.

За способом виконання розрізняють :

• ручне – обробка матеріалів проводиться ручним способом;

• механізоване зведення – виконання зведення матеріалів спостереження за допомогою комп’ютера.

Основним методом зведення статистичних даних є групування.

2. Види групувань і основні поняття їх методології

Статистичне групування — це поділ усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи однорідні за певною ознакою.

Залежно від класифікаційної ознаки розрізняють слідуючі види статистичних групувань:

І. За кількістю ознак за якими проводиться групування розрізняють:

• Просте –це групування за однією ознакою;

• Складне –групування за двома і більше ознаками:

• комбінаційне –якщо в основі групування послідовно скомбіновано 2 і більше ознак.

• багатомірне –за кількома ознаками одночасно.

ІІ. Залежно від розв'язуваних завдань групування поділяють на типо­логічні, структурні і аналітичні.

• Структурні групування – групування, які характеризують розподіл однорідної сукупності. Такі групування передбачають вивчення структури та структурних зрушень. Прикладом структурних групувань є розподіл населення за статтю, віком, національністю; склад підприємств за кількістю працюючих; виробництвом продукції, собівартістю продукції тощо;

• Типологічні групування - групування, які дають можливість виділити і з загального масиву даних типові явища і процеси у групи (підгрупи). Такі групування використовують для виділення соціально-економічних типів з неоднорідної статистичної сукупності, щоб показати відмінність або подібність різних явищ. До них належать розподіл населення на соціальні групи (робітники, службовці, колгоспники, селяни та ін.), групування сільськогосподарських підприємств за формами власності і господарювання (колективні, державні, фермерські, акціонерні товариства);

• Аналітичні групування – групування даних за допомогою яких виявляються взаємозв’язки між явищами та вплив однієї ознаки на іншу. Взаємопов'язані ознаки поділяють на факторні і результативні. Факторною називають ознаку, яка впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміну. Результативною називають ознаку, яка змінюється під впливом факторної ознаки.

Вивчаючи залежності методом аналітичних групувань, застосовують результативні та факторні групування.

Статистичні групування проводяться за слідуюючою схемою (алгоритмом):