1. Програма і план статистичного спостереження

Успішне проведення статистичного спостереження передбачає застосування системи документів, зокрема програми, організаційного плану, статистичних формулярів, інструкцій тощо.

Пере усім, якість статистичного спостереження визначається правильно складеною програмою статистичного спостереження.

Програма статистичного спостереження –перелік питань, відповіді на які намічають дістати в процесі спостереження. Формулювання запитань програми повинно бути конкретним і чітким, щоб забезпечити однозначне їх розуміння. Як правило, застосовують три типи запитань: відкриті, напівзакриті та закриті запитання.

1. Закрите запитання –це альтернативне запитання, тобто передбачає відповідь „так” чи „ні”.

2. Напівзакрите запитання –перелік готових відповідей (підказок), також вільний рядок для самовизначення.

3. Відкрите запитання –форма запитання, де опитуваний самостійно формує відповіді.

Відповіді на запитання програми статистичного спостереження записують у статистичному формулярі ( його ще називають бланк звітності, переписний листок, бланк обстеження, анкета, форма первинного обліку тощо). Статистичний формуляр являє собою заздалегідь надрукований бланк, в якому у відповідному порядку записано питання програми спостереження і є вільне місце для реєстрації відповідей на них.

У практиці статистичних спостережень застосовують два види фор­мулярів: списковий та індивідуальний (картковий). Обидва види статистичного формуляра мають свої переваги і недо­ліки, однак кожен з них має бути простим і зручним для користуван­ня і наступної обробки даних.

Списковим нази­вають такий бланк, в якому реєструють відомості, що стосуються кількох одиниць спостереження. Застосовують його під час переписів на­селення, обліку худоби і посівних площ у господарствах населення тощо. Перевагою спискового формуляру є те, що він більш економічний і зруч­ний для перевірки даних та їх машинної обробки.

Індивідуальним називають бланк, в якому записують відомості тільки про одну одиницю спостереження. Такі формуляри використо­вують для поточної і річної звітності підприємств, організацій та уста­нов. На відміну від спискового індивідуальний формуляр може місти­ти більше запитань, оскільки в ньому характеризується тільки одна одиниця сукупності, а значить він дає можливість отримати більш детальну інформацію про об’єкт спостереження.

Для правильного обліку досліджуваних ознак до програми спосте­реження складається інструкція. Інструкцією називають сукупність роз’яснень і вказівок до програми статистичного спостереження і за­повнення формулярів. В інструкції пояснюють мету і завдання спосте­реження, об’єкт і одиницю спостереження, спосіб проведення спосте­реження, наводять детальні вказівки до записів відповідей на запитан­ня.

Організаційний план статистичного спостереження—це перелік заходів, пов’язаних з порядком його організації і проведення. Він включає питання про:

• об’єкт і завдання спостереження;

• час, строки і місце спостереження;

• підбір, навчання та інструктаж кадрів;

• розмно­ження і розсилання формулярів;

• встановлення строків подання мате­ріалів тощо.

В організаційному плані також визначаються джерела та способи одержання даних в процесі спостереження. З метою одержання статистичної інформації органи державної статистики можуть використовувати такі джерела інформації:

• первинні та статистичні дані щодо респондентів, які підлягають статистичним спостереженням;

• адміністративні дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб;

• дані банківської і фінансової статистики;

Рішення щодо вибору джерела статистичної інформації приймається органами державної статистики самостійно, з ура­хуванням якості і своєчасності подання інформації, витрат, а та­кож обов’язків, які виникають у зв’язку з цим у респондентів.