3. Транспортування вибухових матеріалів

Вибухові матеріали можна перевозити залізничним, морським, річковим, повітряним, автомобільним і гужовим транспортом і переносити ручною поклажею. Перевозять за встановленими і затвердженими МВС маршрутами при обов'язковому супроводі відповідальної особи (завідувача складом ВМ чи роздавальником) і збройною охороною.

Перевезення ВМ автомобільним транспортом. Для доставки ВМ на видаткові склади вугільних шахт в основному використову-ється автомобіль. Він повинен бути справним, обладнаний глушниками, мати два пінні вогнегасники, ланцюги й інші пристосування для збільшення прохідності і відповідати вимогам "Правил перевезення ВМ автомобільним транспортом".

Водіїв, а також охорону інструктують про порядок перевезення, навантаження і вивантаження ВМ. На кожній одиночній машині, що перевозить ВМ, встановлюють червоні прапорці, а в ночі – відбивні знаки. При слідуванні колоною знаки повинні бути на передньому і задньому транспортних засобах.

Перед виїздом автомобіля завідувач гаражем зобов'язаний зробити в шляховому листі запис «автомобіль перевірений, цілком справний і придатний для перевезення вибухових вантажів». Завантаження автомобіля допускається до повної вантажопідйом-ності за винятком випадків перевезення ЕД і ВР, що містять рідкі нітроефіри; на автомобіль дозволяється не більш 2/3 його вантажопідйомності і не більше двох рядів ящиків у висоту.

Швидкість руху автотранспорту при гарній видимості не повинна перевищувати 40 км/год, при несприятливих погодних умовах – удвічі нижча. Під час руху повинні витримувати інтервали: під час руху по рівній дорозі (на горизонтальній ділянці) і під час зупинки – 50 м, під час спуску і підйому вгору – 300 м.

Забороняється перевозити на автомобілі з ВМ який-небудь інший вантаж, за винятком вибухових приладів, матеріалів і інструментів, необхідних для підривання, які укладені у міцно укріплені ящики.

Спуск ВМ у шахту. По стволу ВМ опускають безпосередньо в кліті (у бадді) чи у вагонетках. Ящики з ВР можуть займати не більш 2/3 висоти кліті, але не вище висоти дверей кліті. При спуску ВР у вагонетках міцно закріплених в кліті ящики з ВР не повинні виступати вище їх бортів.

Засоби ініціювання варто опускати (піднімати) окремо від ВР, причому ящики з електродетонаторами укладають в кліті тільки в один ряд.

В одній клітці дозволяється одночасно опускатися кільком підривникам із сумками ВМ із розрахунку 1 м² підлоги клітки на одну людину на поверсі. Спуск і підйом підривників із ВМ по стволу шахти повинні здійснюватись позачергово.

Забороняється доставка ВМ по стволу шахти під час спуску і підйому людей. Під час навантаження, розвантаження, переміщення ВМ по стволу шахти у навколоствольному дворі і надшахтній будівлі допускається присутність підривника, роздавальника, робочих, що навантажують і розвантажують ВМ, стволового і особи надзору, що відповідає за доставку ВМ. Швидкість руху кліті повинна бути не більш 5 м/с.

Доставка ВМ по гірничим виробкам. Перевозити ВМ по горизонтальних виробках можна за допомогою електровозного транспорту. Швидкість руху не повинна перевищувати 5 км/год.

Аміачно-селітерні ВР дозволяється перевозити в звичайних вагонетках і завантажувати їх до бортів. Електродетонатори слід перевозити в закритих вагонетках з дерев'яним кузовом чи у звичайних, футерованих зсередини деревом, повстю чи гумою. Ящики з цими ВМ перекладають м'яким матеріалом (повстю, мішковиною чи гумою) і укладають у висоту в один ряд.

Під час перевезення ВМ повинен обов'язково супроводжувати майстер-підривник чи роздавальник у спеціально обладнаній вагонетці наприкінці поїзду. ВР і ЗІ можна перевозити в одному порожняковому поїзді. При цьому відстань між вагонетками з ВР і ЗІ, а також між електровозом і вагонетками з ВР і ЗІ повинна бути не менше 3 м.

На передній частині електровозу і позаду поїзду з ВМ повинні бути спеціальні світлові розпізнавальні знаки, як правило ліхтарі, зі значенням яких повинні бути ознайомлені всі робітники в шахті.

Доставка ВМ до місця роботи. Доставка ВМ від видаткового складу до місця роботи дозволяється без охорони, але під обов'язковим наглядом майстра-підривника з залученням стажистів-підривників чи проінструктованих робітників (піднощиків).

ВМ повинні переноситися у заводському упакуванні чи в сумках, які виключають можливість їх просипання (випадання). При цьому ЗІ повинні переноситися у окремій сумці (підсумці).

Майстер-підривник може переносити одночасно не більше 12 кг ВР і не більш 150 електродетонаторів, але в окремих сумках (сумка і подсумок). При перенесенні ВР без ЗІ норма може бути збільшена до 24 кг, а ЗІ без ВР – до 500 електродетонаторів. Піднощики можуть переносити до 20 кг вибухових речовин. Електродетонатори дозволяється переносити тільки майстрам-підривникам.