4. Розрахунок параметрів буропідривних робіт для неоднорід-ного вибою з декількома оголеними поверхнями
При проведенні виробок іноді вибій поділяють на два і більше самостійних вибоїв, розташовуючи їх уступами. Розподіл вибою на уступи викликається наявністю порід різної міцності чи великим перетином виробки (більше 18 м2). Передовий вибій І (рис. 6.3) звичайно проходиться по найбільш слабкій породі, а відстаючий ІІ – по більш міцній. Передовий вибій має одну оголену поверхню, а відстаючий – дві.
Рис. 6.3 – Прохідницькі вибої з двома оголеними поверхнями: а – (фронтальна і горизонтальна проекції); б – приклад вибою (фрон-тальна и профільна проекції)
У передовому вибої шпури розташовуються так, як у вибоях з однією оголеною поверхнею. При проходці по пласту вугілля потужністю до 0,7 м шпури розташовуються віяловоподібно. Для пластів 0,7...1,5 м шпури розташовуються з утворенням клинового чи призматичного врубу. Розрахунок зарядів для передового вибою роблять, як для вибоїв з однією оголеною поверхнею.
У цілому по передовому і відстаючим вибоям розрахунок зарядів роблять у такій послідовності:
1) встановлюють порядок виїмки порід і визначають площі вибоїв з однієї і декількома оголеними поверхнями;
2) вибирають тип ВР, ЗП, розміри зарядів;
3) визначають питому витрату ВР для кожного вибою за формулою (6.2) причому для передового вибою коефіцієнт V визначають за формулою (6.3), а для відстаючих (з декількома оголеними поверхнями) приймають V = 1,2...1,5;
4) за заданою величиною заходки lз визначають глибину шпурів для кожного вибою
(6.16)
5) далі розрахунок виконується окремо для кожного вибою за такою ж послідовністю як і для однорідного вибою.
5. Розрахунок параметрів буропідривних робіт при контур-ному висаджуванні
При буропідривному способі проведення виробок має місце ряд негативних явищ, у тому числі інтенсивне тріщиноутворення в приконтурних породах від вибуху зарядів ВР, що знижує міцність породи і тому збільшує навантаження на кріплення; недостатньо гладкий контур виробки і значні перебори перетину, що збільшує витрати на проведення і кріплення виробки і знижує темпи її спорудження.
Тому в деяких випадках застосовують так зване контурне чи гладке висадження. Контурне висадження – це такий спосіб, що забезпечує правильне оконтурення стінок виробки і мінімальне тріщиноутворення в при контурному породному масиві.
Для здійснення контурного висадження необхідно: зменшити в 2...4 рази концентрацію енергії вибуху в шпурах, що оконтурюють, (зменшити густину заряджання шпурів); більш точно дотриму-ватися параметрів розташування оконтурюючих шпурів.
Зменшення концентрації енергії ВР на один погонний метр контурного шпура досягається: застосуванням звичайних ВР у патронах зменшеного діаметра; застосуванням ВР із малою працездатністю в патронах звичайного діаметра; розосередженням зарядів ВР.
Розрахунок зарядів при контурному висадженні виконують у такій послідовності:
1) визначають за формулою (6.2) питому витрату ВР q0 для об'ємів порід, що відбивають звичайні шпури;
2) визначають питому витрату ВР qк для об'ємів порід, що відбивають контурні шпури
(6.17)
де П – периметр виробки в проходці, не рахуючи ширини по ґрунту, якщо там не застосовують контурне висадження;
3) визначають глибину шпурів
(6.18)
4) вибирають конструкцію оконтурюючих шпурових зарядів і визначають масу ВР γк на 1 погонний метр;
5) визначають л.н.о. для оконтурюючих шпурів (рис. 6.4)
Рис. 6.4 – Схема до розрахунку контурного висадження: 1 – оконтурюючий шпур, 2 – відбійний шпур
(6.19)
де m – коефіцієнт зближення шпурів, m = 0,6...0,8.
6) визначають відстань між оконтурюючими шпурами
(6.20)
7) визначають площу Sк вибою, яку відбивають оконтурюючи шпури
(6.21)
8) визначають площу S0 вибою, яку відбивають звичайні шпури
(6.22)
9) визначають кількість оконтурюючих шпурів
(6.23)
10) визначають кількість звичайних шпурів
(6.24)
11) далі розрахунок параметрів БПР ведеться в послідовності, яка викладена в п. 6.3