- •Тема 1. Лекція №1. Основи теорії та практики вибуху
- •1. Коротка історія розвитку вибухових робіт
- •2. Поняття про вибух і вибухову речовину
- •3. Кисневий баланс. Отруйні гази вибуху
- •4. Елементи теорії процесу детонації
- •5. Теплота вибуху, температура, об’єм і тиск газів вибуху
- •Тема 2. Лекція №2. Оцінка ефективності та якості вибухових речовин
- •1. Загальні положення про роботу і баланс енергії вибуху
- •2. Класифікація методів випробування промислових вибухо-вих речовин
- •3. Оцінка властивостей вибухових речовин
- •4. Методи перевірки якості вибухових речовин
- •5. Оцінка технологічної стійкості вибухових речовин
- •6. Оцінка чутливості вибухових речовин
- •7. Кумулятивна дія вибуху
- •Тема 3. Лекція №3. Промислові вибухові речовини
- •1. Промислові вибухові хімічні речовини
- •2. Промислові вибухові механічні суміші та їх основні компо-ненти
- •3. Класифікація промислових вибухових речовин (за умова-ми застосування)
- •4. Запобіжні вибухові речовини та методи їх випробувань
- •5. Інші вибухові речовини
- •Тема 4. Лекція №4. Способи та засоби висадження зарядів промислових вибухових речовин
- •1. Класифікація способів і засобів висадження промислових вибухових речовин
- •2. Засоби та технологія вогневого висадження зарядів вибухових речовин
- •3. Засоби та технологія електровогневого висадження зарядів вибухових речовин
- •4. Засоби та технологія електричного висадження зарядів вибухових речовин
- •5. Основні схеми електропідривних мереж та елементи їх розрахунку
- •6. Засоби та технологія висадження зарядів за допомогою детонуючого шнура
- •7. Безполум’яне висаджування
- •Тема 5. Лекція №5. Дія вибуху заряду вибухової речовини у гірській породі
- •1. Класифікація зарядів вибухових речовин
- •2. Елементи вирви вибуху
- •3. Механізм руйнування порід вибухом окремого заряду та одночасним вибухом двох зарядів
- •4. Руйнування порід при короткоуповільненому підриванні зарядів
- •5. Загальні принципи розрахунку зарядів вибухових речовин
- •6. Сейсмічна дія вибуху. Дія ударних повітряних хвиль на оточуючі об’єкти
- •Тема 6. Лекція №6. Вибухові технології при підземних гірничих роботах
- •1. Заряди вибухових речовин і їхнє розташування при спорудженні підземних гірничих виробок
- •2. Паспорт буропідривних робіт
- •3. Розрахунок параметрів буропідривних робіт для однорідного вибою
- •4. Розрахунок параметрів буропідривних робіт для неоднорід-ного вибою з декількома оголеними поверхнями
- •5. Розрахунок параметрів буропідривних робіт при контур-ному висаджуванні
- •6. Розрахунок параметрів буропідривних робіт в очисному вугільному вибої
- •7. Підривні роботи при підземному видобутку руди та розрахунок їх параметрів
- •Тема 7. Лекція №7. Вибухові технології при відкритих гірничих роботах
- •1. Розрахунок зарядів і проведення підривних робіт методом камерних зарядів
- •2. Розрахунок зарядів і ведення підривних робіт методом свердловинних зарядів
- •3. Проведення підривних робіт шпуровим методом і накладними зарядами
- •4. Ступінь подрібнення гірських порід вибухом, способи визначення та регулювання
- •Тема 8. Лекція №8. Організація проведення підривних робіт
- •1. Зберігання вибухових матеріалів
- •2. Облік, видача і підготовка вибухових матеріалів до проведення підривних робіт
- •3. Транспортування вибухових матеріалів
- •4. Знищення вибухових матеріалів
- •5. Загальний порядок підривних робіт
- •6. Техніко-економічні показники вибухових робіт
- •7. Відповідальність за порушення правил безпеки при підривних роботах
- •Питання для підсумкового контролю знань
- •Словник термінів
3. Класифікація промислових вибухових речовин (за умова-ми застосування)
У підземних виробках при розробці деяких корисних копалин зустрічаються горючі гази і пил, які, змішуючись з повітрям, утворюють газові і пилоповітряні вибухові суміші. Так, у калійних шахтах виділяються метан і водень, у мідно-колчеданових і сірча-них рудниках – вибуховий сірчаний пил, в озокеритових – пари бензину і сірководень, у вугільних шахтах – метан і утворюється вибуховий вугільний пил.
Підвищена небезпека підривних робіт у шахтах зумовлена наступними факторами: раптовим (впродовж декількох секунд після початку підривання шпурових зарядів ВР) виділенням значної кількості метану (до 150 м3 і більше) і утворенням тонкодиспер-сного вугільного пилу (до 150 кг і більше). Вибуховість газопило-повітряних сумішей наведена в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Параметри спалахування сумішей
Суміш |
Мінімальна енергія спалахування, Дж |
Критична температура спалахування, К |
Метаноповітряна (МПС) |
0,28·10-3 |
923 |
Пилоповітряна (ППС) |
15 |
1123 |
На чутливість метаноповітряної суміші до нагрівання, що харак-теризується температурою спалаху, впливають домішки деяких газів і розпилення твердих речовин. Одні з цих речовин підвищують чутливість до нагрівання, інші, навпаки, знижують. Оксид вуглецю (СО), діоксид азоту (NO2) і кисень (О2) підвищують чутливість метаноповітряної суміші до нагрівання, а азот і вуглекислота змен-шують. Аналогічно впливають на метаноповітряну суміш хлорис-тий натрій, калій та деякі інші речовини, що є інгібіторами чи негативними каталізаторами.
За нормальних умов метаноповітряна суміш вибухає при вмісті метану від 5% (нижня концентраційна межа спалахування – НМС) до 15% (верхня концентраційна межа спалахування – ВМС). Найсильніші вибухи відбуваються при вмісті метану близькому до стехіометричного, тобто 9,46% за об’ємом (стехіометричною називається газоповітряна суміш, у якій вміст горючих елементів достатній для повного окиснення повітря киснем).
При більшому вмісті метану чи повітря вибух буде слабкіший, тому що надлишковий компонент, не беручи участі у вибуху, поглинає частину теплоти вибуху на власне нагрівання.
Вибух метаноповітряної суміші описується рівнянням
Ділянка концентрацій між НМС і ВМС називається ділянкою спалаху.
Метаноповітряна суміш із вмістом метану до 5% горить при наявності постійного джерела запалення. Суміш, що містить понад 15% метану, може горіти спокійним полум'ям поблизу джерела запалення при надходженні кисню у зону горіння полум'я, наприк-лад, шляхом дифузії з повітря, що оточує полум'я.
Найбільший вплив на зміну концентраційних меж запалення мають: домішка інертних компонентів (знижують ВМС), вміст кисню (ВМС метанокисневої суміші дорівнює 61%), початковий тиск (при адіабатичному стисненні, як свідчать досліди, може вибухати метаноповітряна суміш, що містить від 2 до 75% метану, таке стиснення іноді можливе у привибійному просторі виробки від сильної ударної хвилі під час підривних робіт); початкова темпе-ратура (при підвищенні температури на кожні 100 ºС НМС знижується на 10%, а ВМС підвищується на 15%); домішка вищих гомологів метану (знижує НМС).
Як зазначалося, крім метану, небезпечний і вугільний пил. Вибухонебезпечним є дрібний (менш 1000 мкм) бархатистий вугіль-ний пил, який утворюється при розробці пластів, що містять понад 6% летких речовин. Небезпечним вважається пил з виходом летких речовин 27...35% і розміром часток 75...100 мкм. Для найнебез-печнішого вугільного пилу нижня концентраційна межа вибуху дорівнює 10 г/м3, верхня – 2500 г/м3. Найбільш руйнівним є вибух пилоповітряної суміші з 300 г пилу у 1 м3 повітря.
Один з найважливіших заходів із забезпечення безпеки підрив-них робіт у шахтах, які небезпечні через вибух пилу є застосування спеціальних ВР, які зменшують імовірність спалахування вибухоне-безпечної рудникової атмосфери. Такі ВР називають запобіжними. Тому особливе місце в системі класифікації ВР займає класифікація за запобіжністю, тобто за умовами застосування. В її основу покладено небезпечність виробок щодо метану і вугільного пилу, а також умов підривання зарядів ВР. За умовами застосування промислові ВР поділяються на дві групи і вісім класів (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Класифікація промислових ВР за умовами застосування
Клас ВР |
Умови застосування |
Колір обо-лонки пат-рона (смуги) |
Незапобіжні ВР |
||
І |
Для підривання тільки на земній повер-хні |
Білий |
ІІ |
Для підривання на земній поверхні й у підземних виробках, у яких відсутнє виділення горючих газів і утворення вибухового вугільного пилу |
Червоний |
Запобіжні ВР |
||
ІІІ |
Для підривання тільки по породі в підземних виробках, у яких виділяється метан, але немає вибухового вугільного пилу |
Синій |
IV |
Для підривання по вугіллю і породі у підземних виробках, що проводяться по вугільному пласту, небезпечному за ви-бухом пилу, у якому є виділення метану, крім виробок з підвищеним виділенням горючих газів; для хитного підривання у вибоях підземних виробок вугільних шахт |
Жовтий |
V |
Для підривання по вугіллю і породі в підземних виробках з підвищеним виді-ленням горючих газів, проведених по ву-гільному пласту, небезпечному за вибу-хом пилу (особливо небезпечних) |
–//– |
VI |
Для підривання по вугіллю і породі у виробках з підвищеним виділенням го-рючих газів, проведених в умовах, коли можливий контакт бічної поверхні шпу-рового заряду з газоповітряною суміш-шю, що знаходиться в тріщинах гірсько-го масиву і перетинають шпур, або у виробці; для підривання у вугільних і змішаних вибоях (з кутом понад 10º), виробках, у яких виділяється горючий газ, при довжині виробок більш 20 м і проведенні без попередньо пробурених свердловин, що забезпечують провітрю-вання за рахунок загальшахтної депресії |
–//– |
VII |
Для ведення спеціальних підривних робіт: вибухового перебивання дере-в'яних стояків під час посідання крівлі, при ліквідації зависань гірської маси у вуглеспускних виробках, для дроблення негабаритів у вибоях підземних виробок та ін. |
–//– |
Спе-ціаль-ний (С) |
Для підривних робіт у шахтах, небез-печних за вибухом сірчаного пилу, вод-ню і важких вуглеводнів |
Зелений |
Чим більший номер класу, тим вищий рівень запобіжності ВР, тобто ВР є більш безпечними у відношенні займання газопило-повітряної суміші (щоб спростити відмінність класів ВР, патрони ВР поміщають в оболонки різного кольору чи наносять смугу встановленого кольору).
Конкретна область застосування ВР різних класів наведена у ЄПБ. Однак, більш запобіжну ВР допускається застосовувати в умовах, обумовлених для менш запобіжних, тобто допускається переміщення в табл. 3.2 знизу до верху (переміщення у зворотному порядку суворо заборонено).
