4. Контроль якості готової продукції

Якість готового продукту контролюють по показникам наведеним в таблиці № 20.

В кожній партії молочних консервів досліджують зовнішній вигляд упаковки, оглядаючи упаковочні одиниці (банки, туби, коробки, мішки, бочки), які відібрані для аналізу. При огляді відмічають наявність і стан паперової етикетки або літографського тиснення, зміст етикетного напису, стан упаковочного матеріалу, якість обгортки і обклейки, а також дефекти упаковки: порушення герметичності і пошкодження упаковки, сліди витікаючого продукту, здуття кришок і днищ. Не допускаються в реалізацію упаковки з дефектами.

Не допускаються в реалізацію наступні банки: бомбажні з роздутими денцями, що приймають нормального стану після натискання на них пальцями; банки з хлопаючими кінцями (опуклість денця або кришки банки не зникає при натискуванні, зникає на одному кінці банки і одночасно виникає на іншому кінці, супроводжуючись при цьому характерним хлопаючим звуком); пробиті з наскрізними тріщинами, з чорними плямами (місцями, не покритими полудою), що мають гострі вигини жерсті, помятість фальців, порушення цілісності полуди на фальцах і поздовжніх швах; мають на зовнішній поверхні іржу, після вилучення якої залишаються раковини, потьоки - сліди продукту; із неправильно оформленим закаточним швом (язички, відкриті зубці, підріз, розкритий шов і ін); алюмінієві туби - з пошкодженим емалевим покриттям, пом'ятий, підтечність; дерев'яна бочкова тара - пошкоджена, з поломкою, пом'ята, наявністю течі, старого маркуванням, дефектами обручів і клепок.

Фізико-хімічні показники молочних консервів визначають по ГОСТ 8764. Наявність феродомішок в сухих молочних консервах встановлюють магнітним методом. Залишкову кількість низина у згущеному стерилізованому молоці визначають за ГОСТ 1923

У відповідності з інструкцією по технохімічному контролю виробництва молочних консервів солі важких металів визначають один раз в квартал по ГОСТ 5370. У разі встановлення перевищення вмісту солей важких металів у продукті начальник виробничої лабораторії зобов'язаний повідомити про це головному інженеру для встановлення причин, що викликали підвищення вмісту солей важких металів у готовому продукті. Перш ніж вміст солей важких металів буде доведено до норми, аналізу піддають вибірково одну упаковку кожну добу.

Для визначення маси нетто (до 5 кг) використовують усі пакувальні одиниці, відібрані у вибірку. Одну з одиниць (банку, коробку) ретельно звільняють від вмісту і зважують. При визначенні маси нетто згущених молочних консервів банку (тубу) миють сушать і зважують разом з етикеткою. Потім зважують кожну з решти одиниць вибірки, не звільняючи їх від упаковки. При цьому на чашку ваг з важками кладуть упаковку (тару), звільнену для першого зважування. При визначенні маси нетто консерви зважують з точністю до 0,1 г при фасуванні до 0,5 кг і до 1 г при фасуванні від 0,5 до 5 кг.

Масу нетто молочних консервів у споживчій тарі більше 5 кг визначають зважуванням двох одиниць упаковки з відібраних для аналізу з наступним спорожнюванням тари та її зважуванням. При спорожненні тари від згущених консервів тару обполіскують водою, змиваючи весь продукт, висушують, потім зважують з точністю до 0,2 г. Масу нетто визначають по різниці між масою брутто і масою нетто.

Органолептичні показники молочних консервів визначають в нерозведеному продукті або у відновленому в залежності від обумовленого показника і від способу вживання в їжу даного продукту. Температура аналізованих продуктів повинна бути від 15 до 20 ^оС. на кожен вид продукту існує методика проведення розведення. Органолептичні показники молочних консервів визначають візуально і випробовуванням підготовлених для аналізу проб в відповідності з вимогами нормативної документації на даний продукт.