Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TKhK_posibnik.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.53 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Які вимоги ставляться до заготівельного молока ?

  2. Як відбувається відбір проб ?

  3. Що таке точкова проба і об’єднана проба ?

  4. Вимоги нормативно-технічної документації до молока пастеризованого.

  5. Правила відбору проб у контролі якості питного молока.

  6. По якій схемі проводиться контроль технологічного процесу виробництва пастеризованого молока ?

Тема: 2.2 Контроль виробництва дієтичних кисломолочних напоїв

  1. Вимоги нормативної документації до дієтичних кисломолочних напоїв.

  2. Контроль виробництва кисломолочних напоїв.

  3. Відбір проб готової продукції і підготовка їх до аналізу.

  4. Контроль якості готової продукції.

  5. Документація з контролю якості і виробництва продукції.

Література: ДСТУ 4417:2005 Кефір, ДСТУ 4665:2006 Ряжанка та варенець

Ткаль Т.К. Технохимический контроль на предприятиях молочной промышленности. – М.: Агропромиздат,1990, ст.46-55

Ромоданова В.О., Костенко Т.П. Лабораторний практикум з технохімічного контролю підприємств молочної промисловості. – К.: НУХТ, 2003, с. 37-47, 125-129.

1. Вимоги нормативної документації до дієтичних кисломолочних напоїв

Рідкі кисломолочні напої повинні мати чистий, кисломолочний, освіжаючий смак без сторонніх присмаків.

Кожна група повинна мати свій специфічний присмак властивий доброякісному продукту.

Консистенція: однорідна з порушеним згустком при резервуарному і непорушеним при термостатному способі виробництва.

Для простокваші характерна досить щільна консистенція, без газоутворення.

На поверхні рідких кисломолочних продуктів допускається відділення сироватки до 3% від об’єму простокваші і до 2% від об’єму других продуктів.

Колір: від молочно-білого до виразного світло-кремового, для ряжанки рівномірний по всій масі. Якщо напій з наповнювачем – продукт має колір наповнювача.

Витяг з дсту 4565:2006 Ряжанка та варенець

Класифікація

Залежно від технології виробництва виробляють:

— ряжанку;

— варенець.

Продукти виробляють із масовою часткою жиру від 2,5 % до 8,0 %.

Органолептичні показники

Назва показника

Характеристика

Зовнішній вигляд і консистенція

Однорідна, в міру щільна, з непорушеним згустком (за термостатного способу виробництва) або порушеним згустком (за резервуарного способу виробництва). Дозволено: наявність молочних плівок

Смак і запах

Чистий, кисломолочний з вираженим присмаком: пряженого молока (для ря­жанки) або пастеризованого молока (для варенця)

Колір

Рівномірний за всією масою від кремового до темно-кремового для ряжанки), від молочно-білого до світло-кремового (для варенця) Колір плівок — від світло-кремового до коричневого

Фізико-хімічні показники

Назва показника

Норма

Метод контролювання

Масова частка жиру, %

Від 2,5 до 8,0

Згідно з ГОСТ 5867

Масова частка білка, %, не менше ніж

2,7

Згідно з ГОСТ 23327

Кислотність:

— титрована оТ

Від 70 до 110

Згідно з ГОСТ 3624

— активна, рН

Від 4,6 до 4,0

Згідно з ГОСТ 26781

Пероксидаза або кисла фосфатаза

Відсутня

Згідно з ГОСТ 3623

Температура під час випуску з підприємства, оС

4 ± 2

Згідно з ГОСТ 3622

Примітка. Дозволено визначати показник титрованої або активної кислотності

Вимоги до сировини

Для виробництва продуктів використовують:

- молоко коров'яче незбиране не нижче першою ґатунку, густиною не менше ніж 1027 кг/м згідно з ДСТУ 3562. термостійкістю не нижче другої групи згідно з ГОСТ 25228;

- молоко знежирене кислотністю не більше ніж 20 С'Т, густиною не менше ніж 1030 кг/м-5, одер­жане з молока, що відповідає вимогам ДСТУ 3662;

- вершки кислотністю не більше ніж 16 °Т, одержані .і коров'ячого молока, що відповідає ви­могам ДСТУ 3662 або згідно з чинними нормативними документами.

- молоко коров'яче незбиране сухе розпилювальної о сушіння, молоко знежирене сухе роз­пилювального сушіння та вершки сухі розпилювального сушіння згідно з ДСТУ 4273:

- маслянку, одержану від виробництва несолоного солодко-вершкового масла, та маслянку суху розпилювального сушіння згідно з чинними нормативними документами;

- закваски, заквашувальні препарати, бактеріальні концентрати або бактеріальні препарати прямого внесення на чистих культурах молочнокислого стрептокока з молочнокислою паличкою вітчизняного виробництва або без неї згідно з чинними нормативними документами або аналогічні закваски, бактеріальні концентрати та бактеріальні препарати закордонного виробництва за наяв­ності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я;

- воду лигну згідно з ГОСТ 2874.

Маркування

На кожну одиницю спожиткового лаковання наносять, такі дані:

  • назву продукту;

  • назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей виробництва;

  • масу нетто, г;

  • інформаційні дані про поживну цінність та калорійність із вказівкою на кількість білка, вуг­леводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г продукту ;

  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;

  • номер партії,

  • умови зберігання,

  • позначення цього стандаріу.

Етикетки харчових продуктів, на яких використовують символи, повинні містити лише такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації.

Опис специфічній символів, їх використання та маркування харчових продуктів штри­ховими кодами здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На кожну одиницю транспортної тари з картону наносні маркування відповідно з обов'язковим зазначенням:

  • кількості пакувальних одиниць;

  • маніпуляційних знаків згідно з ГОСТ 14192: «Оберігати від нагрівання» та «Верх».

Маркування наносять способом, який забезпечує чіткість читання.

Приклад позначення:

«Ряжанка 2,5 % жиру. ДСТУ 4565:2006»

(власна назва за наявності)

Пакування

Продукти пакують масою нетто від 100 г до 1500 г у спожиткове пакування: стаканчики з полістирольної стрічки та інших полімерних матеріалів; паперові пакети, пакети з поліетиленової плівки; пляшки скляні або з полімерних матеріалів та інше спожиткове пакування вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва, що дозволено Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами.

Спожиткове пакування закривають способом, який гарантує його цілісність та збереженість продуктів.

Продукти у спожитковому пакованні з підприємства-виробника випускають у транспортній тарі: груповому пакуванні (блоками) з термозсідальною плівкою згідно з ГОСТ 25951, лотках із вічками згідно з ГОСТ 9142, ящиках картонних, полімерних або дротяних згідно з чинними нормативними документами або іншій транспортній тарі, що дозволена Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для транспортування харчових продуктів та яка забезпечує цілісність спожиткового пакування.

Маса нетто транспортного пакування — не більше ніж 20 кг

Допустимі відхили маси нетто для пакувальної одиниці нормують згідно з та таблицею.

Номінальне значення маси продукції в пакувальній одиниці, г

Значення межі допустимих відхилів від номінального значення

%

г

Від 100 до 200 включно

4,5

-

Понад 200-300

-

9,0

300-500

3,0

-

Понад 500 до 1000 включно

-

15,0

1000-1500

1,5

-

Транспортування

Продукт транспортують усіма видами критого транспорту згідно з правилами перевезення швидкопсувних харчових продуктів, які чинні на даному виді транспорту.

Зберігання

Продукти зберігають у холодильниках або холодильних камерах за температури, від 0 °С до 6 °С.

Строк придатності продуктів не більше ніж 7 діб.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]