- •Тема 1. Студент як об’єкт і суб’єкт навчання у вищому навчальному закладі
- •1.1. Загальна характеристика студентства та особливості студентського віку
- •1.2. Типологічні особливості сучасних студентів
- •1.3. Труднощі входження у процес професійного навчання та адаптація студента до навчання у вищій школі
- •1.4. Причини навчальної неуспішності та умови успішного навчання студентів
- •1. Психологічні:
- •2. Нейрофізіологічні:
- •3. Педагогічні:
- •1.5. Особливості навчання студентів-психологів
- •Тема 2. Особливості системи вищої освіти україни
- •2.1. Структура системи вищої освіти в Україні. Управління вищим навчальним закладом
- •2.2. Ступеневість вищої освіти в Україні
- •2.3. Нормативні документи, що визначають зміст освіти та навчання у вищій школі
- •2.4. Форми навчання та форми організації навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •2.5. Кредитно-модульний підхід до організації навчального процесу та система оцінювання знань студентів
- •2.6. Права та обов’язки студентів. Студентське самоврядування
- •Студентське самоврядування
- •2.7. Особливості університетської освіти
- •Тема 3. Самостійна робота студента, його саморозвиток та саморегуляція
- •3.1. Студент як суб’єкт взаємодії з викладачами, адміністрацією університету та іншими студентами
- •3.2. Самостійна робота студента
- •3.3. Саморозвиток та саморегуляція студента
- •3.4. Сесія та екзамен
- •Тема 4. Система психологічної служби. Центри та заклади науково-дослідної, прикладної та практичної психології в україні
- •4.1. Поняття наукової, прикладної, практичної та побутової психології
- •4.2. Психологія як сфера практичної діяльності
- •4.3. Центри і заклади наукової та практичної психології в Україні
- •4.4. Становлення психологічної служби в Україні
- •4.5. Сфери застосування практичної психології
- •Тема 5. Особливості професійної діяльності психолога та вимоги до його особистості
- •5.1. Професіограма психолога та вимоги до особистості психолога
- •5.2. Виробничі функції, типові задачі професійної діяльності психолога та уміння щодо їх вирішення
- •1. Науково-дослідницька виробнича функція.
- •2. Освітньо-виховна виробнича функція.
- •3. Діагностично-консультативна виробнича функція.
- •4. Виробничо-управлінська функція психолога.
- •5. Соціально-технологічна виробнича функція.
- •6. Реабілітаційно-профілактична виробнича функція.
- •5.3. Види, зміст та форми професійної діяльності психолога
- •5.4. Професійна підготовка та професійне зростання психолога
- •Тема 6. Етичне регулювання професійної діяльності психолога
- •6.1. Поняття професійної деонтології
- •6.2. Міжнародні та регіональні документи про права людини як узагальнені моральні норми співіснування людства
- •6.3. Етичні принципи професійної діяльності практикуючих психологів
- •6.4. Етичний кодекс психолога
2.6. Права та обов’язки студентів. Студентське самоврядування
У Законі України «Про освіту» (стаття 51) та у Законі України «Про вищу освіту» (стаття 54) визначаються гарантовані державою права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.
Стаття 45 Закону України «Про вищу освіту» визначає порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.
Студенти вищих навчальних закладів мають також певні обов’язки, визначені Законом України «Про освіту» (стаття 52) та Законом України «Про вищу освіту» (стаття 55).
Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:
додержуватись законодавства, моральних, етичних норм;
систематично та глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень;
додержуватись статуту, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу;
виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.
Студентське самоврядування
Самоврядування – це гнучка динамічна система, яка ґрунтується на поєднанні адміністративних і суспільних студентських інституцій (старостат, студентський профком, студентська дирекція тощо). Органи самоврядування розраховані на широке залучення членів студентського колективу до вирішення питань його життєдіяльності.
Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.
Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які ухвалюють Положення про студентське самоврядування, обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти, визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.
Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми: сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо.
2.7. Особливості університетської освіти
На завершення теми «Особливості системи вищої освіти України» розглянемо особливості університетської освіти.
Особливостями університетської освіти є:
Фундаментальність
Гуманітаризація
Гуманізація
Поєднання навчальної та наукової роботи студента
Академічні свободи
Тема 3. Самостійна робота студента, його саморозвиток та саморегуляція
3.1. Студент як суб’єкт взаємодії з викладачами, адміністрацією університету та іншими студентами
Спілкування у вищому навчальному закладі будується за принципом суб’єкт-суб’єктної взаємодії, коли не лише викладач, а й студент є суб’єктом навчально-професійної діяльності, суб’єктом саморозвитку.
Дослідники виділяють три головні педагогічні позиції викладача у спілкуванні.
Перша позиція – розуміння студента.
Друга позиція – визнання студента як особистості.
Третя позиція – безумовне прийняття студента як особистості.
При побудові взаємодії студентів-психологів з викладачами у реальних сучасних умовах самим студентам важливо зрозуміти головну ідею – не слід чекати, поки викладачі спочатку «сподобаються» студентам, а потім самі «запропонують що-небудь цікаве» і «організують спільну діяльність». Дійсно, викладачі та адміністрація вищого навчального закладу формально (офіційно) повинні виступати ініціатором побудови взаємовідносин зі студентами, однак для майбутніх психологів дуже важливо навчитися не чекати, що їх хтось буде «організовувати» та «розважати», а самим виявляти ініціативу.
Обираючи професію психолога, студенти повинні були вже мати певну внутрішню готовність до роботи з людьми, а тому, певною мірою, можуть самі виявляти свої організаторські та комунікативні здібності.
Однак, у процесі побудови своїх взаємостосунків з викладачами студентові слід пам’ятати про наступні проблемні моменти:
1. Проблема змішування ролей викладача.
2. Проблема незгоди з викладачем.
3. Проблема рівноправної дискусії студента з викладачем.
4. Проблема пошуку студентом наукового керівника.
5. Проблема змішування формальних і неформальних взаємин між викладачами і студентами.
6. Проблема «наведення порядку» у вищому навчальному закладі з боку студентів у їх взаємодії з адміністрацією.
7. Проблема дисципліни і правил поведінки у конкретному вищому навчальному закладі.
8. Проблема ступеня взаємної відповідальності студентів та адміністрації.
Викладачі можуть за зовнішньою поведінкою студента виявляти їхнє ставлення до себе:
переважно позитивне (прихильне) ставлення;
переважно індиферентне або негативне ставлення;
наявність конфлікту у взаємодії викладача зі студентом. Однак, студентам, йдучи на конфлікт, слід мати на увазі, що в умовах конфлікту у них на 70% знижується розумова працездатність. Студент взагалі перестає працювати, виконувати навчальні завдання, що може стати причиною його відрахування.
Суттєву допомогу студенту у налагодженні продуктивної взаємодії з викладачами та адміністрацією вищого навчального закладу може надати куратор групи. Значний вплив на емоційну сферу студента має його найближче оточення – інші студенти.