1.4. Причини навчальної неуспішності та умови успішного навчання студентів

Дослідники визначають наступні причини неуспішності студентів.

1. Психологічні:

недооцінка студентами теоретичних знань;

великі прогалини в знаннях, у тому числі і через недостатню шкільну підготовку;

несформованість прийомів мислення;

неволодіння раціональними методами пізнання;

прагматична спрямованість на близьку мету (здати залік, екзамен тощо);

низька самооцінка, невпевненість у собі;

недостатній розвиток вольової сфери (низький самоконтроль і недостатня довільність психічних функцій);

недисциплінованість і неорганізованість;

несистематична робота;

лінощі, пасування перед труднощами;

емоційна нестабільність, високий рівень тривожності (іноді висока тривожність спонукає студента наполегливо систематично працювати і досягати значних успіхів у навчанні; але часто це супроводжується погіршенням здоров’я студента);

занадто низький рівень тривожності («пофігізм»);

надання студентом переваги відпочинку, веселощам тощо;

відсутність ідентифікації з роллю студента.

2. Нейрофізіологічні:

загальна ослабленість організму (перевтома, неякісне харчування, екологія, недостатня рухова активність тощо);

слабкий тип вищої нервової діяльності;

порушення зору, слуху, артикуляції;

мікропошкодження кори головного мозку (у тому числі, через токсичний вплив нікотину, алкоголю і наркотиків).

Нейрофізіологічні причини (зокрема перші три) можуть компенсуватися значним розвитком особистісних характеристик студента (професійною спрямованістю, мотивацією, високим інтелектуальним розвитком, ґрунтовними базовими знаннями тощо).

3. Педагогічні:

низька інтенсивність навчальної діяльності;

низька ефективність навчальної діяльності (невміння вчитися);

пропуски занять;

відсутність індивідуального, диференційованого підходу з боку викладачів;

незадовільні побутові умови проживання, важкий матеріальний стан, відсутність допомоги й підтримки з боку батьків.

Виділяють наступні умови успішного навчання студента в університеті:

ґрунтовні знання шкільної програми;

досить високий рівень загального інтелектуального розвитку (спостережливість, уважність, творча уява, розвинена пам’ять, сформованість операцій мислення та ін.);

загальна ерудованість, широкі пізнавальні потреби та інтереси;

підвищена мотивація навчально-професійної діяльності;

висока працездатність і посидючість;

ретельність та акуратність при виконанні завдань;

спрямованість творчої пізнавальної активності на життєве самовизначення і професійне самоствердження;

установка (психологічне налаштування, готовність до діяльності);

цілеспрямованість та інші вольові якості студента.

Провідним фактором успішного навчання є мотиви (причини, що спонукають до навчання). Багатьма психологічними дослідженнями виявлено, що для успішних студентів характерними є внутрішні мотиви (потреба в опануванні професією на високому рівні, орієнтація на отримання міцних професійних знань і практичних умінь), на відміну від студентів, що мають посередні успіхи, мотиви яких є зовнішніми, ситуативними (уникнення осуду і покарання за низьку успішність, отримання стипендії тощо).

Важливим фактором успішності студента є індивідуальний стиль його навчально-професійної діяльності, який формується на першому-другому курсах та виявляється у стійких способах здійснення навчання відповідно до індивідуально-психологічних особливостей (темп роботи, період реагування, швидкість запам’ятовування, особливості уваги, мислення тощо) і наявних навчальних умінь і навичок.