ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Змістовий модуль 1. Основи самоорганізації навчальної діяльності студента у вищому навчальному закладі.

Тема 1. Студент як об’єкт і суб’єкт навчання у вищому навчальному закладі.

Тема 2. Особливості системи вищої освіти.

Тема 3. Самостійна робота студента, його саморозвиток та саморегуляція.

Змістовий модуль 2. Професія – психолог.

Тема 4. Система психологічної служби. Центри та заклади науково-дослідної, прикладної та практичної психології в Україні.

Тема 5. Особливості професійної діяльності психолога та вимоги до його особистості.

Тема 6. Етичне регулювання професійної діяльності психолога.

Література

1. Я – студент : навч. посіб. / [Огнев’юк В. О., Жильцов О. Б., Караман С. О., та ін. ; за заг. ред. Огнев’юка В. О.]. – 2-ге вид., доопр. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. – 224 с.

2. Подшивайлова Л. І. Вступ до спеціальності: психологія. Модуль 2: навч. посіб. / Лідія Іванівна Подшивайлова. – 2-ге вид., доопр. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 220 с.

3. Подшивайлова Л. І. Вступ до спеціальності: психологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Лідія Іванівна Подшивайлова. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький, 2011. – 320 с.

Тема 1. Студент як об’єкт і суб’єкт навчання у вищому навчальному закладі

1.1. Загальна характеристика студентства та особливості студентського віку

Студентство об’єднує молодих людей, які свідомо та цілеспрямовано оволодівають професійними знаннями, уміннями й навичками, набувають професійних якостей, готуються до виконання важливих професійних, культурологічних, громадсько-політичних, сімейних та інших функцій через навчання у вищих навчальних закладах (за Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко).

Термін «студент» – латинського походження (власне, основною мовою навчання середньовічних студентів була саме латина) і перекладається як «такий, що старанно працює; той, що займається». Цим терміном позначається людина, що наполегливо працює, опановує знання, вивчає (студіює) науку. Закон України «Про вищу освіту» (стаття 53) студентом (слухачем) називає особу, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Саме в студентські роки формуються характер, світогляд молодих людей, набувається не лише соматична, статева та психофізіологічна зрілість, а й особистісна. Особистісна зрілість розглядається як вища психологічна інстанція організації та управління своєю поведінкою. За визначенням відомого психолога П. Я. Гальперіна зрілість – це здатність самостійно враховувати межі своїх можливостей, у середині яких людина діє вільно, тобто відповідно до психологічної оптимальності. У той же час індивідуальні відмінності в особистісному розвитку студентів можуть бути суттєвими.

Провідною для студентського віку є навчально-професійна діяльність, яка поєднує в собі різні види діяльності студента (однак не зводиться лише до них): учбову, пізнавальну, професійно-трудову, фізкультурно-оздоровчу, художню, науково-дослідну, громадсько-політичну, комунікативну, побутову тощо.

Головною характеристикою навчально-професійної діяльності є професійна спрямованість, підпорядкованість засвоєнню способів і досвіду професійного розв’язання практичних завдань (характерних для певного виду професійної діяльності, з якими можна зіткнутися в майбутньому), оволодіння професійним мисленням і творчістю, посилення ролі професійних мотивів самоосвіти та самовиховання.

Розвиток особистості студента за час навчання у вузі проходить ряд етапів.

Перший етап. Цілісний розвиток особистості, пов’язаний із входженням її у нову соціальну роль, оволодінням загальнонауковими основами професії. Для цього етапу характерним є податливість студента впливу викладачів, керівників, суспільних організацій тощо (в основному, перший рік навчання).

Другий етап. Цілеспрямований розвиток особистості, пов’язаний з професійним самовизначенням, набуттям впевненості, самостійності, посиленням уваги до профілюючих дисциплін, мотивації до професійної діяльності (переважно другий-третій роки навчання).

Третій етап. Підвищення ступеня професійної готовності, обумовлене установками на майбутню діяльність, переходом до активно-дієвого стану, що спонукає оволодівати найбільш раціональними способами і прийомами роботи, набувати необхідні для цього знання, уміння, навички (в основному, четвертий-п’ятий роки навчання).