2.Характеристика сировини, з якої виготовляються тканини.

Структура і властивості:

Поліпропілен - це термопластичний синтетичний неполярний полімер , який належить до класу поліолефінів. Поліпропілен [-CH2-CH(CH3)-] n є продуктом полімеризації пропілену C3H6 . Його молекулярна структура була визначена італійським хіміком Дж.Натта в 1954р., який відкрив таким чином найважливіший клас стереорегулярних полімерів. При цьому метильние бокові групи CH3 в ланцюгах поліпропілену можуть розташовуватися як регулярно , так і довільно.

У промислових масштабах поліпропілен одержують за допомогою полімеризації пропілену C3H6 з використанням металлоценових каталізаторів або каталізаторів Циглера - Натта . Необхідними умовами для здійснення полімеризації є наявність тиску не менше 10 атм. і температури до 80 ° C. Метод виробництва поліпропілену із застосуванням каталізатора Циглера - Натта був розроблений в 1957 році , завдяки чому став можливим промисловий випуск поліпропілену , що складається головним чином з макромолекул ізотактичної структури . Крім ізотактичного , існують атактичний і синдиотактичний поліпропілени . Однак основний і найбільш важливий різновид - це поліпропілен , що має ізотактичну молекулярну структуру , який відрізняється високою твердістю , міцністю , теплостійкістю і значним ступенем кристалічності .

Поліпропілен , володіючи підвищеною стійкістю до дії кислот , лугів , розчинів солей та інших неорганічних агресивних середовищ , не розчиняється у органічних рідинах при кімнатній температурі. При підвищеній температурі ж він набухає і розчиняється в бензолі , чотирихлористому вуглеці , ефірі і деяких інших розчинниках. Відрізняючись низьким ступенем волого поглинання , поліпропілен має добрі електроізоляційні властивості в досить широкому температурному діапазоні поліпропілен є легко кристалізуючимся матеріалом , який може бути у вигляді гранул , як забарвлених , так і нефарбованих . Фарбування здійснюють з використанням органічних барвників або пігментів. Розрізняють такі основні види поліпропілену , як гомополімер , або власне ізотактичний поліпропілен , зшитий поліпропілен ( PP- X , PP- XMOD ), металлоценовий поліпропілен ( mPP ), блок- сополімер з етиленом , або сополімер , а також статистичний сополімер ( random copolymer ) .Дуже важливою перевагою ізотактичного поліпропілену є наявність високих механічних властивостей. Гомополімер , який може бути і прозорим , характеризується підвищеною жорсткістю , але при низьких температурах вельми крихкий. Тому в умовах низьких температур переважніше використовувати блок- сополімер , що має значно більшу ударостійкість. Прозорість матеріалу досягається поєднанням застосування спеціальних технологічних методик ( знижена температура форми і т.д. ) , а також введення структуроутворювача ( нуклеатора ) . Крім всіх цих корисних властивостей , поліпропілен відрізняється прекрасною зносостійкістю і легко підлягає вторинній переробці. Але на даному підприємстві вторинна переробка не застосовується, так як це ефективно саме для цього ПП.