3. Поняття про технологічну операцію рішення задач, типові операції технологічного процесу.
Згідно класифікації, яка зображена на рис. 1.1. друга група технологічної операцій рішення задач. Рішення які операції проектування, операції обробки даних можна представити формальним видом:
Вхідна , вихідна — інформація , використовувана на вході і отримана на виході у результаті виконання операцій;
П — правила виконання операцій;
В — витрати необхідні для виконання операцій;
Т — технологія яка необхідна для виконання операції.
Типовими операціями технологічного процесу обробки даних є: 1) прийом і контроль вхідної документації; 2) до машинна обробка документів; 3) перенос даних на машинні носії; 4) внутрішньо машинна обробка даних і т.д.
Формальне представлення технологічних операцій рішення задач дозволяє зв'язати їх між собою, створивши при цьому схему технологічного процесу.
4. Всяке індивідуальне проектування передбачає створення інформаційної бази, технології рішення задачі і технології введення проекту. Розробка інформаційної бази потребує використання двох видів технологічних операцій: проектування поза машинної інформаційної бази і внутрішньо машинної. Ділення тут достатньо умовне, так як чіткої границі між використовуваними технологічними операціями не існує. Рішення задачі може бути орієнтоване або і на використання сіток ЕОМ. Однак, в любому випадку потрібно розробляти внутрішньо машинну і паза машинну технологію рішення. Формою їх представлення служать схеми, створені за допомогою стандартних позначень.
Поза машинна технологія включає дві стадії: попередню обробку поступаючої інформації до етапу її машинної переробки і після машинну обробку створеної на ЕОМ документації. Як попередня, тобто підготовча частина технологічного процесу, так і після машинна включає обробку управлінських документів вручну.
2. Поняття про технологічну операцію проектування . Типові операції проектування.
Кожну технологічну операцію проектування можна представити графічно.
Вхідна і вихідна — інформація використовувана на вході і тримана на виході у результаті
виконання технологічних операцій;
П — правила виконання операцій;
Р — ресурси необхідні для виконання операцій;
З — засоби проектування, які використовуються для виконання операцій.
Технологічна операція перетворення повинна мати свій початок, закінчення і конкретний результат.
До типових операцій проектування належать: 1) проектування вхідних документів; 2) проектування результуючих документів;
3) розробка системи класифікаторів і кодування даних; 4) проектування файлів ; 5) проектування внутрішньо машинної технології обробки даних; 6) проектування поза машинної технології обробки даних і т.д.
Графічне представлення технології проектування необхідно виконувати тільки в тому випадку, коли на створення проекту працює багато спеціалістів. Технологічні операції, пов'язані в єдину технологічну мережу проектування, дають можливість управляти всіма проектними роботами на основі спеціально розробленої форми, показника методики.
У результаті виконання проектних робіт отримують: 1) оцінку якісних і кількісних змін процесу управління у зв'язку з його автоматизацією; 2) технологію передачі і розробки даних;
3. Відомі три способи організації поза машинної технології рішення економічних задач: функціональний, предметний і змішаний.
Функціональній спосіб організації технологічного процесу обробки даних характеризується високим ступенем розподілення праці операторів, закріплених за окремими етапами технологічного процесу або окремими технологічними операціями.
При цьому підвищується ефективність роботи операторів, а відповідно до цього
скорочується час тривалості операцій обробки даних, збільшується загрузка на обладнання. Однак при цьому способі організації тех. процесу збільшується час на виконання облікових операцій і затрати часу на між операційне і інше чекання, що потребує повишені потреби до стиковки тех. процесу обробки даних з іншими процесами, тобто до структурної організації всього виробничого процесу обробки даних. Функціональний спосіб організації тех. процесу дуже близький до поточного методу організації виробництва, тому він використовується, коли приходиться вирішувати на ЕОМ задачі по стандартним алгоритмам і програмам (частіш всього при пакетній обробці даних).
Предметний спосіб організації тех. процесу обробки даних характеризується закріплення кожного оператора за окремою задачею, тобто оператор реалізує її на всіх етанах тех. процесу. В умовах такої технології ефективність праці операторів в силу їх досконалості падає, а кількість операторів різко скорочується. Але при збільшенні числа задач росте кількість операторів супроводжуючих задачі що при малій частоті їх рішення робить цей спосіб не ефективним, так як загрузка операторів падає, а це приводить до зниження ефективності використання трудових ресурсів. Тому предметний спосіб організації тех. процесу обробки даних використовується лише в умовах високої інтенсивності невеликого числа економічних ( в основному, облікові) задач.
Змішаний спосіб організації процесу обробки даних с спробою врахувати гідність і позбутися від не достатків обох способів. Використовується він при експлуатації багатофункціональних обчислювальних систем.
5. Внутрішньо машинна технологія може бути розроблена або як пакетна, або як діалогова. В даний час існує тенденція до зближення цих технологій. Як пакетна, так і діалогова технологія можуть бути реалізовані на основі наступних підходів до програмування, а саме:
— модульного;
— структурного;
— табличного;
— логічного;
Розглянемо їх особливості. Модульне програмування з'явилося як результат боротьби із складністю вирішуємих задач. Доцільність поділу задач на модулі обґрунтовується принципом, сформульованим Декартом: " Ділити кожне з досліджуваних труднощів на стільки частин, на скільки це можливо і потрібно для кращого їх подолання". Головний критерій, згідно якого виконується поділ, - це мінімальний зв'язок модулів. Однією із форм організації модульних програм є їх представлення у вигляді ієрархічної структури. Програма з деревовидною модульною структурою мас головний або кореневий модуль який управляє викликом всіх модулів. Ієрархічна модульна структура володіє двома важливими властивостями: на кожному рівні окремий модуль монополько управляє викликом модулів наступного рівня і модулі однієї гілки дерева повністю ізольовані від модулів інших гілок.
Структурне програмування викликане необхідністю спрощення логіки програм, підвищення їх надійності і покращення якості супроводження.
Структурна технологія складається з: первинної розробки; структурному програмування;
поточного структурного контролю.
Традиційне проектування інформаційних систем реалізується зверху вниз, а програмування - знизу вверх. При розробці проектування і програмування ведуться зверху вниз. При цьому підході відповідність функціональних специфікацій системи із складаючих її програм перевіряється до переходу на більш низький рівень специфікації. Структурне програмування виражається трьома базовими структурами: лінійне, розгалужене і цикл для повторення.
При створенні перших таких систем основна увага зосереджувалася на постановці функціональних економічних задач і організації їх розв'язування за допомогою ЕОМ. До недоліків слід віднести й те, що окремі підсистеми та задачі майже не були пов'язані між собою, первинна інформація передбачалась окремо для кожної задачі або їх невеликої групи. Останнє означало відсутність у кожній з таких систем єдності стосовно формування відповідної інформаційної бази.
Зауважимо, що подальший розвиток автоматизованих систем відбувався з урахуванням досвіду розробки й застосування перших АСУ. На його основі було повніше визначено та стабілізовано склад підсистем і економічних задач. У цей період зросла кількість технічних засобів збору, підготовки та відображення інформації, що дало змогу поліпшити організацію обміну даними між їх джерелами, користувачами та ЕОМ.
Характерною особливістю цього періоду є перехід до створення й використання типових елементів систем, різних програмних засобів, які давали змогу автоматизувати розробку програм для формування інформаційних фондів і баз даних, розв'язування функціональних задач управління.
Проте аналіз тогочасного рівня функціонування АСУ показав, що в цілому автоматизуються рутинні роботи й традиційні розрахунки, переважає централізоване розв'язування задач. При цьому не змінюються організаційні структури і технологія виконання функцій управління. Значна частина користувачів, особливо нижнього рівня управління, не має доступу до обчислювальних та інформаційних ресурсів, розміщених централізовано і водночас автоматизована обробка даних на обчислювальних центрах не узгоджується з розподільною обробкою даних на місцях її виконання (дільницях, складах, цехах, відділах і т.ін.), що позначається на якості управління.
Сучасний етап використання засобів обчислювальної техніки в управлінні економікою характеризується переходом від централізованої до розподільної (персональної) обробки даних завдяки масовому використанню персональних ЕОМ (ПЕОМ), або персональних комп'ютерів (ПК), і побудованих на їх основі обчислювальних мереж і систем. Особливістю ПК є їх доступність широкому загалу користувачів, універсальність використання при виконанні різних функцій управління, автономна експлуатація. Організація роботи з ПК зорієнтована на можливості й навички конкретного користувача при виконанні робіт безпосередньо на його робочому місці, на «дружнє» до користувача програмне забезпечення, котрий не володіє знаннями з програмування.
Багатофункціональне застосування ПК забезпечується численними прикладними програмами та інтегрованими пакетами, які дають змогу задовольняти різні потреби користувачів: виконувати розрахунки в інтерактивному (діалоговому) та запитуваль-ному режимах, обробляти тексти, вести екранний діалог, виконувати табличні обчислення, працювати з файлами і базами даних під керуванням СУБД, виконувати роботу в локальних мережах ПК і ЕОМ і т. ін.
Найпоширенішим є індивідуальне використання, ПК на робочих місцях користувачів для розв'язування локальних задач (у канцелярії, бухгалтерії, відділі збуту тощо), яке дає змогу реалізувати персональну технологію обробки даних.
Широкі можливості сучасних персональних комп'ютерів (ПК) створили передумови для організації автоматизованих робочих місць (АРМ) працівників апарату управління. АРМ — це професіонально-орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації функцій спеціаліста, що виконуються на його робочому місці. Основне призначення АРМ — забезпечити управлінський персонал новими засобами техніки й технології управління.
Сучасному етапу використання засобів обчислювальної техніки притаманна така особливість: взаємодія людини і ЕОМ дає змогу створити нову інформаційну технологію управління, для якої характерна людино-машинна процедура прийняття рішень. При цьому змінюються методи професійної діяльності спеціалістів, соціально-психологічні
З розвитком засобів обчислювальної техніки змінювались і форми її застосування: від індивідуального на кожному робочому місці до централізованого — у спеціальних підрозділах і організаціях (обчислювальні центри), а далі — знову до індивідуального створенням автоматизованих робочих місць.
Обчислювальні машини з ручним вводом первинних даних майже до кінця XIX ст. були практично єдиним засобом автоматизації найбільш трудомістких і складних розрахунків. Це перший етап застосування засобів обчислювальної техніки (ЗОТ), якому притаманні такі особливості: використання машин, здатних виконувати лише окремі арифметичні операції; ручний ввід первинних даних, що набиралися безпосередньо на технічних засобах за допомогою важелів, клавішів; можливість застосовувати машини безпосередньо на робочому місці користувача даних; можливість виконувати розрахунки без проведення спеціальних підготовчих робіт.
Значні зміни в розвитку застосування ЗОТ і організації обробки даних сприяли появі машин з автоматичним вводом первинних даних, що фіксувалися на перфокартках. Ці машини дістали назву перфораційних обчислювальних машин (ПОМ). Вони із самого моменту їх появи були призначені для обробки великих масивів даних
Використання ПОМ (другий етап застосування ЗОТ) мало такі особливості: машини працювали в певному комплекті, де кожна з них призначалася для виконання чітко визначенох роботи (операції або групи операцій) у загальному технологічному процесі обробки даних; автоматизація вводу, упорядкування та виводу даних; необхідність спеціального настроювання окремих машин - комплекту, на яких оброблялися дані, зафіксовані на перфокартках (розробка схем комутації). Отже, потрібні були підготовчі роботи, що мали на меті створити технологічний процес обробки даних, пристосувати для цього форми документів, розробити спеціальні умовні позначення (коди) і т. ін.
На підприємствах України було освоєно виробництво всіх основних видів ПОМ, зокрема й вузькоспеціалізованих машин-автоматів: позиційних підсумовуючих перфораторів, перфораторів-репродукторів, розшифрувальних та інших машин. Для виконання операцій множення та ділення створювалися різні приставки, множильні перфоратори. Застосування цих машин разом з іншими ПОМ дало змогу перейти до наступного етапу — комплексної механізації нормативних і обліково-планових робіт.
Комплексність розрахунків забезпечувалася застосуванням масивів нормативно-довідкової інформації, що зберігаються на машинних носіях і є масивами багаторазового використання, а також інформаційним взаємозв'язком усіх розрахунків.
На цьому етапі застосування ЗОТ були створені передумови для механізації розрахунків зі складання конструкторських специфікацій, визначення потреби в матеріальних, трудових та інших ресурсах, що мають бути витрачені на виріб і виробничу програму, використання в обліку нормативно-довідкової та іншої інформації, зафіксованої на машинних носіях. Цей досвід був корисний під час переходу до застосування якісно нових обчислювальних машин, які почали запроваджуватися протягом 50—60-х років нашого століття і дістали назву електронних обчислювальних машин (третій етап застосування ЗОТ).
Зауважимо, що ці машини були призначені для виконання розрахунків за наявності невеликих обсягів вхідних і вихідних даних. Тому ЕОМ першого покоління за своїми можливостями були малопридатними для економічних розрахунків.
З удосконаленням ЕОМ, засобів вводу та виводу інформації, розвитком засобів програмування почалося дедалі ширше розв'язування на них задач з комплексної механізації планово-облікових робіт із застосуванням масивів нормативної, довідкової та іншої інформації, що постійно зберігається на машинних носіях (у пам'яті системи). Завдяки доволі швидкому розвитку та вдосконаленню ЕОМ незабаром розпочався наступний етап їх застосування в управлінні - етап створення інформаційних систем організаційного управління, які в нашій країні більш відомі під назвою автоматизованих систем управління (АСУ).
навантаження, ритм праці І в перспективі створюються умови для зміни структури економічних служб та переходу до цільового принципу управління.
Еволюція засобів обчислювальної техніки, застосовуваних в управлінні економікою, спрямована на створення систем, які реалізують елементи штучного інтелекту (зокрема, користувацький інтерфейс звичною для людини мовою), а також бази знань і правил здобуття вторинних знань.
З погляду користувача інформаційні системи нового покоління мають відповідати таким принципам: простота використання, тобто користувачі не повинні бути професіоналами в галузі автоматизованої обробки даних; моделювання функціональних можливостей людини, наприклад прийняття рішень; автоматичний вибір відповідних запиту даних із машинних сховищ великого обсягу; гнучкість конфігурації, яка забезпечує пристосування ЕОМ до виконання великого діапазону робіт; автоматизація програмування; висока надійність.